ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.03.2004 Справа N 16/55
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черногуза Ф.Ф. – головуючого,
Михайлюка М.В.,
Невдашенко Л.П.,
розглянувши у товариства з обмеженою відповідальністю
відкритому засіданні “Телерадіокомпанія “ВІК”, м. Херсон
матеріали касаційної (далі – ТОВ “ТРК “ВІК”)
скарги
на ухвалу Запорізького апеляційного господарського
суду від 01.12.2003
у справі господарського суду Херсонської області
№ 16/55
за позовом відкритого акціонерного товариства
“Укртелеком” в особі Херсонської
дирекції м. Херсон (далі – ВАТ
“Укртелеком” в особі Херсонської
дирекції)
до ТОВ “ТРК “ВІК”
про стягнення 4 001 грн. 31 коп.
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача Богун Н.М.
відповідача Кириченко С.О.
В С Т А Н О В И В:
Господарський суд Херсонської області рішенням від 07.10.2003
позов задовольнив частково в сумі основного боргу за послуги
зв’язку з урахуванням індексу інфляції 3323 грн. 10 коп. , пені
107 грн. 87 коп. та судові витрати.
В решті позову відмовлено.
Запорізький апеляційний господарський суд ухвалою від 01.12.2003
відмовив ТОВ “Телекомпанія “Вік” у відновленні процесуального
строку на подання апеляційної скарги.
В касаційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали
апеляційного господарського суду з підстав неправильного
застосування норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий
господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає
задоволенню з таких підстав.
За змістом ст. 53 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
вирішення питання про
відновлення пропущеного строку залежить виключно від наявності
поважних причин, що обумовили пропуск встановленого законом
процесуального строку.
Натомість апеляційна інстанція не розглянула доводів, які
наводились скаржником на обгрунтування клопотання про
відновлення пропущеного процесуального строку для подання
апеляційної скарги, та відхилив клопотання без урахування вимог
ст. 53 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та дійсних обставин справи.
Пунктом 1 ст. 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
підставою неприйняття
апеляційної скарги до розгляду встановлено, зокрема, підписання
скарги особою, яка не має права її підписувати.
Відсутність права на підписання апеляційної скарги та ненадання
доказів про наявність такого мають неоднакові правові наслідки.
Останнє серед підстав повернення апеляційної скарги не
передбачене.
Окрім того, в матеріалах справи була наявна довіреність про
відповідне право особи, яка підписала скаргу до апеляційного
суду, і на що зверталась увага суду скаржником у скарзі.
Згідно ст. 32 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
така довіреність є
доказом. У випадку сумніву її вірогідності, чи дійшовши висновку
про недостатність такого доказу, суд міг і повинен був
витребувати додаткові докази, але не мав законних підстав для
повернення скарги.
Скаржник подав доказ надіслання копії апеляційної скарги
квитанцію, що видана поштовим відділенням.
В даному випадку суд дійшовши висновку про недостатність такого
доказу міг витребувати додаткові докази.
Скаржник вказує, що причиною пропуску процесуального строку
стало невчасне отримання скаржником копії рішення господарського
суду від поштового відділення.
Відмовляючи у відновленні пропущеного процесуального строку
апеляційна інстанція виходила, зокрема, з того, що за змістом
ст. 53 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
поважними причинами визнаються
лише такі обставини, які є об’єктивно непереборними, які не
залежать від волі заявника.
Проте тлумачення судом апеляційної інстанції процесуальної норми
не грунтуються на її змісті, у зв’язку з чим при вирішенні
питання про відмову у відновленні пропущеного строку допущено
неправильне застосування ст. 53 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Господарський процесуальний кодекс України не пов’язує право
суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним
колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже у кожному
випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску
строку оцінити доводи, що наведені на обгрунтування клопотання
про його відновлення та зробити мотивований висновок щодо
поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Оскаржена ухвала Запорізького апеляційного господарського суду
цим вимогам не відповідає.
Враховуючи наведене, оскаржувану ухвалу суду апеляційної
інстанції не можна визнати законною і обгрунтованою, її слід
скасувати, а справу передати на розгляд до Запорізького
апеляційного господарського суду.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ “Телерадіокомпанія “ВІК” задовольнити.
Ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від
01.12.2003 у справі № 16/55 скасувати.
Процесуальний строк поновити.
Справу передати на розгляд до Запорізького апеляційного
господарського суду.