ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03.03.2004 Справа N 15/80-б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Полякова Б.М.
Суддів - Ткаченко Н.Г.
Бур'янової С.С.
За участю: представника Компанії "XXX" А.А.А.; представників ЗАТ
"YYY" Б.Б.Б., В.В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу Компанії "XXX"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
12.11.2003 р. по справі №15/80-б за заявою Компанії "XXX" до
Закритого акціонерного товариства "YYY"
про банкрутство., -
В С Т А Н О В И В:
Кредитор - Компанія "XXX" 25.09.2003 р. звернувся з заявою до суду
про порушення справи про банкрутство Закритого акціонерного
товариства "YYY" в наслідок його фінансової неспроможності.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.09.2003 р. було
порушено провадження по справі №15/80-б /суддя Хоменко М.Г./ про
банкрутство Закритого акціонерного товариства "YYY".
Доповідач по справі - суддя Ткаченко Н.Г.
Ухвалою підготовчого засідання господарського суду м. Києва від
14.10.2003 р. було визнано Компанію "XXX" кредитором до боржника
ЗАТ "YYY" у сумі 18 220 572,88 грн. Зобов'язано кредитора подати
до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи
Кабінету міністрів України ("Голос України", "Урядовий кур"єр" у
десятиденний термін оголошення про порушення справи про
банкрутство боржника. Призначено у справі № 15/80б розпорядником
майна боржника арбітражного керуючого Г.Г.Г.
Не погоджуючись з даними ухвалами суду боржник - ЗАТ "YYY"
звернувся до Київського апеляційного господарського суду з
апеляційною скаргою, в який просив постановлені по справі ухвали
від 30.09.2003р. та від 14.10.2003 р. скасувати, так як вони
постановлені з порушенням норм процесуального права.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12
листопада 2003 р. по справі № 15/80б /судді В.О.Зеленін,
Н.М.Коршун, П.В.Авдеєв/ ухвали господарського суду м. Києва від
30.09.2003 р. та від 14.10.2003 р. по справі №15/80б скасовані, а
справа повернена до господарського суду м. Києва.
В касаційній скарзі кредитор - Компаніія "XXX" просить постанову
Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2003 р.
скасувати, посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням
норм матеріального та процесуального права, ухвали господарського
суду м. Києва від 30.09.2003 р. та 14.10.2003 р. залишити без
змін.
У відзиві на касаційну скаргу боржник: просить залишити скаргу без
задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, посилаючись на
те, що висновки суду відповідають вимогам чинного законодавства.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко, пояснення представників
сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи
касаційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, і було встановлено судом, на
підставі контракту №03-407-99 від 07.10.1999 р. кредитор звернувся
до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово -
промисловій палаті Російської Федерації з позовом про стягнення з
ЗАТ "YYY" заборгованість у розмірі 7 317 850 грн. дол. США, яка
утворилася у зв'язку із частковою оплатою останнім товару,
поставленого згідно контакту №03-407-99 від 07.10.1999 р.
Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово -
промисловій палаті Російської Федерації XX.XX.2001 р. було
прийнято рішення, який зобов'язано ЗАТ "YYY" виплатити Компанії
"XXX" 3 452 865 дол. США., а всього 3 468 942,99 дол. США.
Компанія "XXX" 20.05.2002 р. звернулася до Апеляційного суду м.
Києва з клопотанням про надання дозволу на примусове виконання
рішення іноземного суду. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від
03.09.2002 р. по справі №2-199/02 клопотання Компанії "XXX" було
задоволено, рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду
при Торгово - промисловій палаті Російської Федерації від
XX.XX.2001 р. допущено до примусового виконання на території
України, видано виконавчий лист №X9. Відділом Державної виконавчої
служби P-ського районного управління юстиції м. Києва 31.10.2002
р. було винесено постанову, якою було відкрите виконавче
провадження про стягнення з ЗАТ "YYY" на користь Компанії "XXX"
18 220 572,88 грн. Даною постановою ЗАТ "YYY" до 06.11.2002 р.
надано строк для добровільного виконання рішення Міжнародного
комерційного арбітражного суду при Торгово - промисловій палаті
Російської Федерації від XX.XX.2001 р. Постанову Відділу Державної
виконавчої служби P-ського районного управління юстиції м. Києва
про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання
виконавчого листа №X9 про стягнення з ЗАТ "YYY" на користь
Компанії "XXX" 18 220 572,88 грн. заборгованості про арешт коштів
боржника було оскаржено до Печерського районного суду м. Києва.
02.12.2002 р. державним виконавцем Відділу Державної виконавчої
служби P-ського районного управління юстиції м. Києва було
винесено постанову про зупинення виконавчого провадження з
примусового виконання виконавчого листа №X9. 15.09.2003 р.
Компанія "XXX" звернулася до господарського суду м. Києва про
порушення провадження по справі про банкрутство.
Скасовуючи ухвалу господарського суду м. Києва від 14.10.2003 р.,
апеляційний суд дійшов до правильного висновку, що зупинення
виконавчого провадження зупиняє перебіг усіх процесуальних
строків, таким чином, на момент звернення кредитора до
господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство
ще не пройшло трьох місяців, передбачених п.3 ст. 6. Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Але з висновками апеляційного суду, щодо скасування ухвали
господарського суду м. Києва від 30.09.2003 р. по справі №15/80б
про порушення справи про банкрутство погодитись не можна.
Відповідно до ст. 106 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
ухвали місцевого
господарського суду можуть бути оскаржені у апеляційному порядку у
випадках, передбачених господарським процесуальним кодексом та
Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, а оскарження ухвали суду
першої інстанції про порушення справи про банкрутство чинним
законодавством не передбачено. Відповідно до п. 1 ст. 62
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
суд
відмовляє у прийнятті позовної заяви (у даному випадку
-апеляційної скарги), якщо вона не підлягає розгляду в
господарських судах України.
За таких обставин, апеляційна скарга на ухвалу господарського суду
м. Києва від 30.09.2003 р. про порушення провадження по справі про
банкрутство, не може бути предметом розгляду апеляційної
/касаційної/ інстанції і апеляційний суд повинен був відмовити
боржнику у її прийнятті.
Відповідно до ст. 9 Закону України Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає
заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї
документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо: заяву
підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою,
посадове становище якої не вказано; у заяві не вказано повне
найменування сторін, їх поштову адресу та інші відомості,
перелічені в статті 7 цього Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
; не подано доказів
щодо сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі;
заявник не дотримав строку, зазначеного у абзаці третьому статті 1
цього Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
; з інших підстав, передбачених статтею 63
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, з
урахуванням вимог цього Закону.
Апеляційний суд прийшов до правильного висновку, що заява Компанії
"XXX" підлягала поверненню без розгляду, а ухвала підготовчого
засідання господарського суду м. Києва від 14.10.2003 р.
скасуванню, оскільки заявником було не дотримано трьох місячного
строку передбаченого ст.1 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
, тобто незадоволення боржником безспірних вимог
кредитора протягом трьох місяців після встановленого для їх
погашення строку.
Разом з тим, апеляційний суд прийшов до помилкового висновку в
частині необхідності скасування ухвали господарського суду м.
Києва від 30.09.2003 р. та повернення справи № 15/80-б до
господарського суду першої інстанції, оскільки ухвала від
30.09.2003 р. є такою, що не підлягає оскарженню, так як на
підставі вище викладеного, заява Компанії "XXX" про банкрутство
підлягає поверненню без розгляду, а тому постанова Київського
апеляційного господарського суду від 12 листопада 2003 р. підлягає
зміні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7 -
111-11, Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Компанії "XXX" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
12.11.2003 р. по справі №15/80-б змінити, резолютивну частину
постанови викласти в наступній редакції:
Апеляційне провадження щодо оскарження ухвали від 30.09.2003 р про
порушення провадження по справі про банкрутство по справі №
15/80-б припинити.
Ухвалу господарського суду м. Києва від 14.10.2003 р. по справі №
15/80-б за результатами підготовчого засідання скасувати.
Заяву Компанії "XXX" про порушення справи про банкрутство
Закритого акціонерного товариства "YYY" залишити без розгляду.
Справу №15/80-б повернути до господарського суду м.Києва.
Головуючий - Б.М. Поляков
Судді- Н.Г. Ткаченко
С.С. Бур'янова