ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                            ПОСТАНОВА

                         ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

03.03.2004                                     Справа N 12/224

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів

розглянувши  у               Товариства з обмеженою

відкритому                   відповідальністю "АХГ"

судовому засіданні

касаційну  скаргу

на  постанову                Одеського апеляційного

                             господарського суду  від 11.11.2003

                             року

у справі                     №  12

за позовом                   Товариства з обмеженою

                             відповідальністю "АХГ"

до                           Відкритого акціонерного товариства

                             "ПЗ"

про                          виконання  зобов'язань за

                             договором,

                            УСТАНОВИВ:

У червні  2003  року  позивач  звернувся  до  господарського  суду

Миколаївської  області  з  позовною  заявою  до  відповідача   про

спонукання  виконати зобов'язання за договором № 20 від 20.08.2001

року щодо поставки соняшника в кількості 110,862  тн  на  суму  70

397,  09  грн.,  посилаючись  на те,  що останній неналежним чином

виконує взяті  на  себе  зобов'язання  про  поставку  соняшника  у

повному обсязі відповідно до вказівок договору.

Рішенням господарського  суду Миколаївської області від 19.09.2003

року позов задоволено.

Постановою Одеського   апеляційного   господарського   суду    від

11.11.2003  року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано

та в позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивач вважає,  що апеляційним судом порушено

норми матеріального та процесуального права, і тому просить

прийняту ним постанову скасувати,  а рішення суду першої інстанції

залишити без змін.

У відзиві на касаційну  скаргу  відповідач  вважає,  що  постанова

апеляційного суду відповідає законодавству,  і просить залишити її

без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення представника відповідача,  дослідивши  доводи

касаційної скарги та відзиву на неї,  перевіривши матеріали справи

і прийняті у ній судові рішення,  суд вважає,  що касаційна скарга

підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається  з матеріалів справи,  між позивачем та відповідачем

20.08.2001 року укладено договір купівлі-продажу № 20,  відповідно

до умов якого відповідач зобов'язався продати,  а позивач належним

чином прийняти і сплатити вартість  товару,  а  саме:  соняшник  у

кількості 286,614 тн вартістю 182 000 грн.

П. 2  зазначеного  договору сторони передбачили,  що відвантаження

товару здійснюється на умовах транспортом відповідача протягом  10

днів з моменту укладення цього договору. Оплату за отриманий товар

позивач  здійснює  шляхом   перерахування   грошових   коштів   на

розрахунковий  рахунок  відповідача  протягом 5 банківських днів з

моменту отримання товару.

Предметом даного  судового  розгляду  є  вимоги   про   спонукання

виконати  зобов'язання  за договором № 20 від 20.08.2001 року щодо

поставки   позивачу   соняшника  в  кількості  110,862 тн  на суму

70 397, 09 грн.

Скасовуючи рішення  суду першої інстанції та відмовляючи в позові,

апеляційний  господарський  суд  виходив  з  того,   що   висновок

місцевого  господарського  суду  щодо  обґрунтованості  зазначених

позовних вимог суперечить матеріалам  справи  та  вимогам  закону,

оскільки  рішенням  господарського  суду  Миколаївської  області у

справі № 1/121 задоволено позовні вимоги  Товариства  з  обмеженою

відповідальністю  "АХГ"  про  стягнення  з відкритого акціонерного

товариства "ПЗ" боргу за  недопоставлений  соняшник  за  договором

купівлі-продажу № 20 від 20.08.2001 року у сумі 70 397, 09 грн. Це

рішення в частині стягнення  зазначеного  боргу  набрало  законної

сили.

Проте, з   такими   висновками  апеляційного  господарського  суду

погодитись не можна,  оскільки суд не врахував, що спірний договір

хоч і називається договором купівлі - продажу,  але містить ознаки

договору поставки,  оскільки строк передачі покупцеві продукції не

збігається  з моментом укладення спірного договору,  що відповідає

вимогам ст.  245 ЦК УРСР ( 1540-06 ).  Предметом  розгляду  даного

спору  є  вимоги  про спонукання до виконання зобов'язань по цьому

договору, а предметом розгляду справи № 1/121 було стягнення боргу

і збитків за цим договором. Рішення про стягнення боргу за спірним

договором не може в даному випадку бути підставою  для  відмови  в

позові  про  спонукання виконання зобов'язань за цим же договором,

оскільки,  як встановлено  судом  першої  інстанції,  договір  між

сторонами не розірвано,  і зобов'язання за ним не припинені згідно

положень Глави 19 ЦК УРСР ( 1540-06 ).

Відповідно до ст.  161,  162 ЦК  УРСР  ( 1540-06  )  зобов'язання

повинні  виконуватись  належним  чином і в установлений строк та у

відповідності до вказівок закону,  договору.  Одностороння відмова

від виконання зобов'язання не допускається.

Таким чином,  висновок  апеляційного  суду щодо скасування рішення

суду першої  інстанції  та  необґрунтованості  позовних  вимог  не

відповідає матеріалам справи і вимогам закону.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те,  що

спірний договір є  договором  поставки  і  правомірно  задовольнив

позовні  вимоги  про  спонукання  до  виконання зобов'язань за цим

договором.

За таких обставин,  постанову апеляційного господарського суду  не

можна  визнати  законною  й  обґрунтованою,  і  тому вона підлягає

скасуванню,  а рішення місцевого  господарського  суду  відповідає

матеріалам  справи  та  вимогам  закону,  і  тому  його  необхідно

залишити без змін.

З огляду викладеного та керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9  -

111-11  Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ),

Вищий господарський суд України,

                           ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства  з  обмеженою  відповідальністю  "АХГ"

задовольнити.

Постанову Одеського    апеляційного    господарського   суду   від

11.11.2003  року  скасувати,   а   рішення   господарського   суду

Миколаївської області від 19.09.2003 року залишити без змін.