ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
03.03.2004                                      Справа N 9/1551
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
                             головуючого
                             доповідач
 
розглянувши у відкритому     Відкритого акціонерного товариства
судовому засіданні           “ЕКЖ”
касаційну скаргу             
 
на ухвалу                    Житомирського апеляційного
                             господарського суду від
                             02.12.2003р.
у справі                     № 9/1551
господарського суду          Житомирської області
за позовом                   Відкритого акціонерного товариства
                             “ЕКЖ”
 
 
до                           Приватної агрофірми “К”
 
про   стягнення 58557,58 грн. та розірвання договору про
реструктуризацію.
 
        в судовому засіданні взяли участь представники:
 
- позивача                   
- відповідача                
 
Рішенням   господарського   суду   Житомирської   області    від
21.10.2003р.  у  справі  №  9/1551  позов  задоволено  частково,
стягнуто  з відповідача 91326,61 грн. Даний рішенням також  було
відстрочено  виконання  рішення до 01.04.2004р.  та  розстрочено
його   виконання   до.04.2006р.  в  зв’язку   з   форс-мажорними
обставинами.
 
Відкрите акціонерне товариство “ЕКЖ” звернулося до Житомирського
апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою,  в  якій
оскаржувало   рішення  суду  в  частині  його  відстрочення   та
розстрочення до 01.04.2006р.
 
Ухвалою  Житомирського  апеляційного  господарського  суду   від
02.12.2003р. апеляційну скаргу повернуто заявнику, в  зв’язку  з
відсутністю документа, що підтверджує сплату державного  мита  у
встановлених порядку і розмірі.
 
Не  погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач звернувся до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
її  скасувати  та передати справу для розгляду суду  апеляційної
інстанції,  посилаючись на те, що господарським  судом  порушено
норми матеріального та процесуального права.
 
Відзив на касаційну скаргу на адресу Вищого господарського  суду
України не надходив.
 
Заслухавши  суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши  доводи
касаційної  скарги,  перевіривши  юридичну  оцінку  встановлених
фактичних  обставин  справи,  Вищий  господарський  суд  України
вважає,  що  касаційна скарга підлягає задоволенню  з  наступних
підстав.
 
02.12.03р. Житомирським апеляційним господарським судом винесено
ухвалу, якою повернуто апеляційну скаргу скаржнику.
 
Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
        
апеляційна  скарга  (подання)  не  приймається  до  розгляду   і
повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги  не
додано  документів, що підтверджують сплату  державного  мита  у
встановлених порядку і розмірі.
 
Статтею  3  Декрету Кабінету Міністрів України від  21.01.1993р.
№  7-93  “Про  державне мито” ( 7-93 ) (7-93)
         передбачено, що  державне
мито  сплачується  з  апеляційних і  касаційних  скарг  лише  на
рішення та постанови.
 
Апеляційний   господарський  суд  при  вирішення   питання   про
повернення апеляційної скарги не з’ясовував, в якій саме частині
оскаржується рішення господарського суду.
 
Відкрите  акціонерне товариство “ЕКЖ” погоджуючись  з  прийнятим
рішенням  господарського  суду  Житомирської  області,  фактично
оскаржує його в частині відстрочки та розстрочки виконання, а не
рішення по суті.
 
А  виходячи  із змісту ст. 121 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
          питання
щодо  відстрочки  або розстрочки виконання рішення  повинно,  як
правило, оформлятися ухвалою господарського суду.
 
В  даному  випадку,  питання відстрочки та  розстрочки  вирішено
таким  процесуальним документом як рішення. яке не  змінює  його
правову природу.
 
Враховуючи,  що  за правовою природою відстрочка або  розстрочка
виконання рішення є фактично стадією виконання рішення, а тому в
разі оскарження рішення суду, тільки в цій частині, воно не може
бути об’єктом справляння державного мита.
 
Повертаючи  апеляційну  скаргу  апеляційний  господарський  суд,
всупереч  статті 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        ,  обмежив
суб’єкта оскарження у здійсненні прав, передбачених п.  8  ч.  3
ст.  129  Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
         і фактично ухилився
від здійснення визначених законом повноважень.
 
З  огляду  на  це та враховуючи те, що згідно ч.  1  ст.  4  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         господарський суд вирішує господарські спори
на  підставі Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        , Закону  України
“Про    господарські   суди”   ( 1142-12   ) (1142-12)
        ,   Господарського
процесуального  кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , інших  законодавчих
актів   України,  оскаржувана  ухвала  підлягає  скасуванню   як
прийнята  внаслідок помилкового застосування норм процесуального
права  Житомирським апеляційним господарським судом з  подальшим
направленням  справи  № 9/1551 до цього ж  суду  для  здійснення
апеляційного провадження.
 
Керуючись   ст.   ст.  111-5,  111-7,  111-9,   111-10,   111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий
господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу задовольнити.
 
Ухвалу   Житомирського  апеляційного  господарського  суду   від
02.12.2003р. у справі № 9/1551 скасувати, а справу  передати  до
Житомирського  апеляційного  господарського  суду  для  розгляду
апеляційної скарги по суті.