ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2004                              Справа N 7/93-23/46

    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                        Полякова Б.М., – головуючого (доповідач у

                        справі),

                        Ткаченко Н.Г.

                        Бур’янової С.С.

розглянувши матеріали   ДПІ у місті Львові

касаційної скарги

на ухвалу               від 27.05.2003р. Львівського апеляційного

                        господарського суду

у справі                № 7/93-23/46 господарського суду

                        Львівської області

за заявою               ДП НАЕК “Енергоатом”, м. Київ

до                      ВАТ “Львівський завод “Автонавантажувач”,

                        м. Львів

про   банкрутство

за участю представників сторін:

від боржника – Попова Н.В., довір. від 16.12.2004 р. б/н;

від ДПІ у місті Львові – Хома Т.І., довір. від 06.10.2003 р.

№ 17416/10-0

                       В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 27.06.2002 р.

затверджено     план     санації    ВАТ    “Львівський     завод

“Автонавантажувач”, звільнено від виконання обов’язків керуючого

санацією   керівника  боржника,  призначено  керуючим   санацією

колишнього розпорядника майна.

Ухвалою  господарського суду Львівської області від 21.03.2003р.

(суддя  –  Білоус Б.О.) у справі № 7/93-23/46 надано роз’яснення

ухвали господарського суду Львівської області від 27.06.2002 р.:

з   моменту  винесення  ухвали  господарського  суду  Львівської

області  від  27.06.2002  р. повністю  припинена  дія  будь-яких

обмежень щодо відчуження майна боржника, у тому числі дія  ухвал

про  накладення  арешту  на  майно  боржника  та  заборону  його

відчуження.

Не   погоджуючись  з  винесеною  ухвалою,  ДПІ  у  місті  Львові

звернулася  з  апеляційною  скаргою до Львівського  апеляційного

господарського суду.

Ухвалою  від  27.05.2003р. Львівський апеляційний  господарський

суд  (судді:  Михалюк О.В. - головуючий, Новосад  Д.Ф.,  Мельник

Г.І.) відмовив в прийнятті апеляційної скарги ДПІ у місті Львові

до  провадження у зв’язку з тим, що апеляційну скаргу подано  на

судове рішення, яке не підлягає оскарженню.

ДПІ  у  місті  Львові  з  винесеною  ухвалою  не  погодилася  та

звернулася  з  касаційною скаргою до Вищого господарського  суду

України,  в  якій  просить  скасувати  ухвалу  суду  апеляційної

інстанції.

На  думку  скаржника,  твердження суду апеляційної  інстанції  є

помилковим, оскільки ст. 89 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
          не  містить

прямої  заборони на оскарження ухвали про роз’яснення, та  судом

винесена додаткова ухвала, яка підлягає оскарженню.

Заслухавши  пояснення представників сторін,  обговоривши  доводи

касаційної   скарги,   перевіривши  наявні   матеріали   справи,

проаналізувавши  застосування судом норм права,  колегія  суддів

дійшла  висновку,  що касаційна скарга не підлягає  задоволенню,

виходячи з наступного.

Як  вбачається  з  матеріалів  справи,  ДПІ  у  місті  Львові  в

апеляційному  порядку була оскаржена ухвала господарського  суду

Львівської області про роз’яснення судового рішення.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України ( 254к/96-ВР  ) (254к/96-ВР)
        

встановлює   серед   основних   засад   судочинства,    зокрема,

забезпечення  апеляційного  та  касаційного  оскарження   рішення

суду, крім випадків, встановлених законом.

Зокрема,  такий випадок встановлений частиною першою статті  106

Господарського  процесуального  кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,

відповідно до положень якої ухвали місцевого господарського суду

можуть   бути  оскаржені  у  апеляційному  порядку  у  випадках,

передбачених  цим  Кодексом та Законом України “Про  відновлення

платоспроможності   боржника  або   визнання   його   банкрутом”

( 2343-12 ) (2343-12)
        .

Норми  статті  89  ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          не  передбачають

оскарження  ухвали про роз’яснення, що виключає  її  перегляд  в

апеляційному порядку.

У  зв’язку  з  тим,  що  ухвала господарського  суду  Львівської

області від 21.03.2003р. винесена на підставі ст. 89 ГПК України

( 1798-12 ) (1798-12)
         та у відповідності до її положень, доводи касаційної

скарги про те, що судом винесена додаткова ухвала з огляду на її

назву, є необґрунтованими.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що  ухвала

Львівського  апеляційного господарського суду  від  27.05.2003р.

відповідає  нормам  процесуального  права  та  підстав  для   її

скасування не вбачається.

На  підставі  наведеного та керуючись ст. ст.  89,  106,  111-5,

111-7,   111-9,  111-11  Господарського  процесуального  кодексу

України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд

                      П О С Т А Н О В И В:

1.    Касаційну скаргу ДПІ у місті Львові на ухвалу  Львівського

апеляційного  господарського  суду  від  27.05.2003р.  у  справі

№  7/93-23/46 залишити без задоволення.

2.    Ухвалу  Львівського апеляційного господарського  суду  від

27.05.2003р. у справі №  7/93-23/46 залишити без змін.