ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.03.2004 Справа N 7/457
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черногуза Ф.Ф. – головуючого,
Михайлюка М.В.,
Невдашенко Л.П.,
розглянувши у відділення виконавчої дирекції Фонду
відкритому засіданні соціального страхування від нещасних
матеріали касаційної випадків на виробництві та професійних
скарги захворювань України в
м. Красноармійську
на постанову Донецького апеляційного господарського
суду від 10.12.2003
у справі господарського суду Донецької області
№ 7/457
за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних
захворювань України в
м. Красноармійську
до відкритого акціонерного товариства
“Вугільна компанія “Шахта
“Красноарміська-Західна № 1”,
м. Красноарміськ
про стягнення 104 707 грн. 92 коп.
У відкритому судовому засіданні брали участь представники від
відповідача – Пишина В.Г., Ілюшенко Г.В.
В С Т А Н О В И В:
В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача штраф за
нещасний випадок на виробництві в сумі 104 707 грн. 92 коп.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що згідно норм
законодавства підприємство сплачує штраф за кожний нещасний
випадок, що стався з вини цього підприємства та доказом вини є
акт розслідування нещасного випадку на виробництві за формою
Н-1.
Господарський суд Донецької області рішенням від 23.09.2003
(суддя Наумова К.Г.) у задоволенні позову відмовлено тому, що
приписами Закону України “Про загальнообов’язкове державне
соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та
професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”
( 1105-14 ) (1105-14)
не передбачено застосування до підприємств штрафів
за нещасний випадок на виробництві.
Донецький апеляційний господарський суд постановою від
10.12.2003 (судді: Калантай М.В. – головуючий, Старовойтова
Г.Я., Українська Р.М.) залишив без змін рішення господарського
суду від 23.09.2003.
В касаційній скарзі ставиться питання про скасування судових
рішень з підстав неправильного застосування норм матеріального
права.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність
застосування судом норм матеріального і процесуального права,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з таких підстав.
У касаційній інстанції скарга (подання) розглядається за
правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком
процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи
та їх доказуванням (стаття 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
).
Судом встановлено, що на ВАТ “Вугільна компанія “Шахта
“Красноармійська-західна № 1” 14.02.2002 стався вибух, в
результаті якого смертельно травмовано шістьох працівників
шахти.
У зв’язку з цим позивач просить стягнути з відповідача штраф за
нещасний випадок на виробництві посилаючись на пункт 6 Положення
“Про порядок накладення штрафів на підприємства, установи і
організації за порушення нормативних актів про охорону праці”,
яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 754 від
17.09.1993.
Однак з 01.04.2001 на території України набрав чинності Закон
України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування
від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання, які спричинили втрату працездатності” ( 1105-14 ) (1105-14)
.
Відповідно до статті 47 цього закону розмір страхового внеску
може бути збільшено на 50% від страхового тарифу або
підприємство віднесено до іншого, більш високого класу
професійного ризику виробництва.
Враховуючи те, що статтею 61 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнений до
юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме
правопорушення, а підвищення розміру страхових внесків є
фінансовим важелем впливу на підприємство, застосування
додаткових фінансових санкцій у вигляді штрафів за нещасні
випадки на виробництві є порушенням вимог Конституції.
Саме тому, згідно з Прикінцевими положеннями Закону, якими
передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти
застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону, стаття
31 Закону України “Про охорону праці” ( 2694-12 ) (2694-12)
повинна
застосовуватися тільки в частині сплати штрафів за порушення
нормативно-правових актів про охорону праці.
Тому Положення про порядок накладання штрафів на підприємства,
установи і організації за порушення нормативних актів про
охорону праці ( 754-93-п ) (754-93-п)
, затверджене постановою Кабінету
Міністрів України від 17.09.1993 № 754, повинно застосовуватися
тільки в частині накладання штрафів на підприємство за порушення
нормативних актів про охорону праці.
Крім того, державна реєстрація Інструкції щодо застосування
Положення про порядок накладення штрафів на підприємства,
установи і організації за порушення нормативних актів про
охорону праці ( z0200-94 ) (z0200-94)
, затверджена наказом від 25.07.94
№ 71-а скасована.
У зв’язку з викладеним штрафи за нещасні випадки та випадки
професійного захворювання на виробництві не передбачені Законом
України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування
від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання, які спричинили втрату працездатності” ( 1105-14 ) (1105-14)
і тому не можуть застосовуватися як такі, що суперечать чинному
законодавству.
Тому постанова апеляційного господарського суду відповідає
законодавству і підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 4-1, 22, 111-5, 111-5-111-9, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
10.12.2003 у справі господарського суду Донецької області
№ 7/457 залишити без змін, касаційну скаргу відділення
виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань України в
м. Красноармійську без задоволення.