ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03.03.2004 Справа N 3/195
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислової
компанії "XXX" на постанову Одеського апеляційного господарського
суду від 07.11.2003 року у справі № 3/195 за позовом Товариства з
обмеженою відповідальністю "YYY" до Товариства з обмеженою
відповідальністю Торгово-промислової компанії "XXX" про стягнення
суми,
У С Т А Н О В И В:
У червні 2003 року позивач звернувся до господарського суду
Миколаївської області з позовною заявою до відповідача про
стягнення з останнього боргу у сумі 35 000 грн. за виконані роботи
відповідно до умов договору підряду №1/06 від 23.06.2000 року та
додаткової до нього угоди від 18.06.2001 року.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 26.06.2003
року позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь
позивача 35 000 грн. боргу, в стягненні з відповідача на користь
позивача 1 200 грн. витрат на оплату юридичних послуг відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного суду від 07.11.2003 року
зазначене рішення суду першої інстанції на підставі вимог п. 2
ст.104 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
скасовано, позовні вимоги
задоволено частково, стягнено з відповідача на користь позивача
35 000 грн. боргу, в решті позову відмовлено.
У касаційній скарзі відповідач вважає, що апеляційним
господарським судом неправильно застосовано норми матеріального
права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати.
Доповідач Вовк І.В.
У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає, що оскаржене судове
рішення відповідає чинному законодавству, і тому просить залишити
його без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи
касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи
та прийняті у ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі укладено
договір підряду № 1/06 від 23.06.2000 року, згідно умов якого
відповідач доручив, а позивач зобов'язався виконати роботу, яку
відповідач зобов'язується прийняти та оплатити.
Відповідно п.2 зазначеного договору позивач повинен виконати
демонтажні роботи зерносховища на 3 600 т із силосів типу
СМВУ 55.06-К в м. Н-ську та монтажні роботи зерносховища на
3 600 т. із силосів типу СМВУ 55.06-К. Перелік робіт, строки
виконання замовлення та інші істотні умови визначаються додатковою
до цього договору угодою.
18.06.2001 року сторони уклали таку додаткову до договору № 1/06
від 23.06.2000 року угоду, і відповідно до її умов вартість робіт
склала 115 000 грн.
Предметом даного судового розгляду є вимоги про стягнення
заборгованості за неналежне виконання відповідачем умов
зазначеного договору по оплаті виконаних позивачем робіт.
Відповідно до ст.161, 162 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
зобов'язання повинні
виконуватись належним чином і в установлений строк та у
відповідності до вказівок закону, договору. Одностороння відмова
від виконання зобов'язання не допускається.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем
підтверджено факт прийняття робіт, однак на момент звернення
позивача до суду з позовом відповідач за виконані роботи
розрахувався частково лише у сумі 80 000 грн, замість 115 000
грн., не виконавши тим самим зобов'язань за договором належним
чином, що підтверджується наявними в справі матеріалами.
До того ж, апеляційний суд, виходячи з умов укладеного між
сторонами договору та встановлених обставин справи, правомірно
застосував до спірних правовідносин ст. 165 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Отже, суд апеляційної інстанції прийшов до правильного висновку
про невиконання відповідачем належним чином своїх зобов'язань за
договором підряду № 1/06 від 23.06.2000 року та обґрунтовано
задовольнив позов в частині стягнення 35 000 грн. боргу.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
За таких обставин, прийнята у справі постанова відповідає
матеріалам справи та вимогам закону, і тому її слід залишити без
змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
Торгово-промислової компанії "XXX" залишити без задоволення, а
постанову Одеського апеляційного господарського суду від
07.11.2003 року - без змін.
Головуючий В. Перепічай
Судді І. Вовк
П.Гончарук