ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
31.03.2004                                       Справа N 15/371
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючого                  
суддів                       
розглянувши касаційну        Відкритого акціонерного товариства
скаргу                       “КЗ”
на постанову                 Харківського апеляційного
                             господарського суду від 10.12.2003
у справі                     № 15/371
господарського суду          Сумської області
за позовом                   Сумського прокурора з нагляду за
                             додержанням законів при виконанні
                             судових рішень у кримінальних
                             справах в інтересах держави в особі
                             Конотопської виправно-трудової
                             колонії-поселення № 130 управління
                             Державного департаменту України з
                             питань виконання покарань в
                             Сумській області
до                           Відкритого акціонерного товариства
                             “КЗ”
 
про   стягнення 5948,59 грн. боргу
 
                за участю представників сторін:
позивача не з’явився
відповідача                  не з’явився
прокурора                    не з’явився
 
                             В С Т А Н О В И В
 
Рішенням  господарського суду Сумської  області  від  31.07.2003
задоволено  позов  та  стягнуто з ВАТ “КЗ” 5948,59  грн.  боргу,
59,49  грн.  державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-
технічне забезпечення судового процесу.
 
Постановою  Харківського  апеляційного господарського  суду  від
10.12.2003р. вказане рішення суду залишено без змін.
 
Не  погоджуючись з вказаною постановою, ВАТ “КЗ”  звернулося  до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в  якій
просить  скасувати  постанову  апеляційного  суду  як  таку,  що
винесена  при  неправильному  застосуванні  норм  процесуального
права,  оскільки  йому було надіслано копію  постанови,  яка  не
підписана суддями.
 
Заявник наголошує на тому, що відповідно до п. 4 ст. 111-10  ГПК
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        , якщо рішення або постанова  не  підписані
будь-ким  із  суддів,  це є в будь-якому випадку  підставою  для
скасування   рішення   місцевого  або   постанови   апеляційного
господарського суду.
 
Відзив на касаційну скаргу на адресу Вищого господарського  суду
України не надходив.
 
Заслухавши  суддю-доповідача, проаналізувавши доводи  касаційної
скарги,   та   перевіривши   правильність   застосування    норм
процесуального права, колегія суддів Вищого господарського  суду
України  вважає,  що  касаційна скарга не підлягає  задоволенню,
виходячи з наступного.
 
Як  встановив  Харківський апеляційний  господарський  суд,  між
позивачем та ВАТ “Червоний металіст”, правонаступником  якого  є
відповідач були укладені договори № 1 від 25.02.99р. та № 1  від
14.02.2001,  якими визначено зобов’язання сторін по встановленню
прямої виробничої кооперації по випуску промислової продукції.
 
Позивачем було надано до суду докази виконання своїх зобов’язань
та  докази, які підтверджують заборгованість відповідача в  сумі
5948,59   грн.,   а  саме:  акт  звірки  взаєморозрахунків   від
04.02.2003,  податкові  накладні, товарно-транспортні  накладні,
довіреності,  по яких проводилися розрахунки за  виникшу  раніше
заборгованість.
 
Наявність    заборгованості,    як    встановив    суд,    також
підтверджується і самим відповідачем у відзиві від  24.07.2003р.
на  позовну  заяву, в якому відповідач повідомляє  про  визнання
претензії  № 174 від 05.02.2003 на суму 5948,59 грн.  в  повному
обсязі.  Доказів підтверджуючих перерахування коштів по визнаній
претензії відповідач не надав.
 
Виходячи з викладеного та враховуючи, що відповідно до  ст.  161
ЦК  УРСР  ( 1540-06 ) (1540-06)
         зобов’язання повинні виконуватися належним
чином   та   у   встановлений  строк,  місцевий  та  апеляційний
господарські   суди  дійшли  висновку,  що  позовні   вимоги   є
обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
 
Щодо  доводів  скарги, то суд касаційної інстанції зазначає,  що
наказом   Голови   Вищого  господарського   суду   України   від
10.12.2002р.  №  75  (із  змінами),  затверджено  Інструкцію   з
діловодства в господарських судах України ( v0075600-02  ) (v0075600-02)
        ,  яка
встановлює єдину систему організації діловодства, порядок роботи
з процесуальними документами, і носить обов’язковий характер при
веденні   діловодства  в  системі  господарських  судів  України
(п. 1.1 Інструкції ( v0075600-02 ) (v0075600-02)
        ).
 
У  пункті  3.5.11  Інструкції ( v0075600-02  ) (v0075600-02)
          встановлено,  що
перший   належним  чином  підписаний,  примірник  процесуального
документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі.
 
Сторонам  у  справі та у відповідних випадках – іншим  учасникам
процесу,  установам,  організаціям надсилається  решта  належним
чином завірених примірників процесуальних документів.
 
Як  вбачається з матеріалів справи, в справі знаходиться  перший
примірник  постанови  Харківського  апеляційного  господарського
суду України від 10.12.2003р, який підписаний всіма суддями.
 
А  скаржнику  було надіслано копію оскаржуваної  постанови,  яка
відповідно  до вимог Інструкції ( v0075600-02 ) (v0075600-02)
         з діловодства  в
господарських судах України належним чином завірена.
 
В  силу  вимог  ст.  111-7 ГПК України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          касаційна
інстанція  не  має  права встановлювати або  вважати  доведеними
обставини,  що  не  були  встановлені у  рішенні  або  постанові
господарського  суду  чи відхилені ним, вирішувати  питання  про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних  доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.
 
Касаційна  інстанція  лише  на підставі  встановлених  фактичних
обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої
та  апеляційної  інстанцій норм матеріального та  процесуального
права.
 
За  таких обставин, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що
підстав   для  скасування  постанови  Харківського  апеляційного
господарського суду України від 10.12.2003р. не вбачається.
 
Керуючись  ст.  ст.  111-5, 111-7,111-8, ст. 111-9,  111-11  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Постанову  Харківського  апеляційного  господарського  суду  від
10.12.2003р.  у справі № 15/371 залишити без змін,  а  касаційну
скаргу – без задоволення.