ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.03.2004 Справа N 41/205-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
В. Овечкіна – головуючого
Є. Чернова
В. Цвігун
за участю представників:
- позивача
- відповідача - Гур’єв О.С.
розглянув касаційну каргу
(подання) Лозівської ОДПІ Харківської обл.
на постанову від 25.11.2003
Харківського апеляційного господарського суду
у справі № 41/205-03
за позовом Лозівської ОДПІ Харківської обл.
до Дослідного господарства “Комсомолець”
Інституту рослинництва ім. В. П. Юр’єва
про стягнення 243 948,66 грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Харківської області від
07.10.2003р. (суддя Мінаєва О. м. ) у задоволенні позову
відмовлено.
Таке рішення суд прийняв з наступних міркувань. Для вирішення
питання про стягнення податкового боргу відповідача за рахунок
його активів, слід встановити чи існує цей податковий борг
взагалі, а саме чи є податкове зобов’язання узгодженним.
Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”
( 2181-14 ) (2181-14)
закріплено, що узгодження податкового зобов’язання
може бути здійснено у двох формах: самостійне узгодження
податкового зобовязання та апеляційне узгодження податкового
зобов’язання. Однак апеляційного узгодження податкового
зобов’язання відповідача по сплаті прибуткового податку в сумі
243 948,66 грн. не здійснено, оскільки позивачем за результатами
перевірки не було ухвалено відповідного податкового
повідомлення.
В якості податкової декларації, відповідно до п. 1.11 ст. 1
Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”
( 2181-14 ) (2181-14)
, можуть розглядатися довідка за формою № 2, або
довідка по формі 8ДР, які надаються підприємствами до податкових
органўв, та в яких відображаються суми утриманого прибуткового
податку. Але дані документи позивачем до суду не представлялися,
а висновки осіб, що проводили перевірку, про існування у
відповідача податкового боргу в сумі 243 948,66 грн. грунтуються
не на дослідженні цих документів податкового обліку, а на даних
головної книги. Однак ні головна книга, ні підпис відповідача в
акті документальної перевірки не може свідчити про самостійне
узгодження відповідачем податкового зобов’язання.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
25.11.03р. (судді – Лащенко Л. Д., Бабакова Л.М., Кравець Т. В.)
апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення
господарського суду Харківської області від 07.10.03р. без змін.
До винесення такого рішення апеляційний суд прийшов з тих же
підстав, що були зазначені при винесенні рішення судом першої
інстанції.
Позивач в касаційній скарзі просить постанову Харківського
апеляційного господарського суду від 25.11.2003р. по справі
№ 41/205-03 скасувати на підставі того, що апеляційним судом
неправильно застосовані норми матеріального права.
Зокрема, суд вважає, що в якості податкової декларації, згідно
п. 1.11 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
, може розглядатись довідка за формою № 2,
або довідка по формі 8ДР, які надаються підприємствами до
податкових органів, однак суд не бере до уваги, що довідка за
формою № 2 та довідка по формі 8ДР не є податковою декларацією,
так як вони не є підставою для нарахування та сплати податку.
Відомості, які містять зазначені форми носять інформаційний
характер.
В зв’язку з тим, що діючим податковим законодавством не
передбачено надання суб’єктами господарювання в податкові органи
податкових декларацій або розрахунків відносно нарахування та
сплати прибуткового податку, визначення повноти і своєчасності
сплати прибуткового податку в бюджет можливо лише в ході
проведення перевірки і оформлення перевірки актом.
Заборгованість до бюджету по прибутковому податку, яку податкова
інспекція прохає стягнути за рахунок активів, підтверджується
актом перевірки податкової та даними головної книги
підприємства, яка є одним із головних документів бухгалтерського
обліку підприємства і на підставі якої провадяться перевірки.
Згідно п. 2 ст. 3 Закону України “Про бухгалтерський облік і
фінансову звітність в Україні” ( 996-14 ) (996-14)
бухгалтерський облік є
обов’язковим видом обліку, який веде підприємство. Фінансова,
податкова, статистична та інша звітність грунтується на даних
бухгалтерського обліку.
У відзиві на касаційну скаргу по справі № 41/205-03 відповідач
просить залишити рішення господарського суду Харківської області
та постанову господарського апеляційного суду Харківської
області без змін, касаційну скаргу без задоволення, оскільки
вони були винесені правомірно у відповідності до податкового
законодавства.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні
дослўдив матеріали справи та встановив наступне.
При винесенні рішень господарського суду Харківської області та
господарського апеляційного суду Харківської області не повністю
встановлені обставини справи, оскільки судами не була надана
належна юридична оцінка фактам, викладеним в відзивах на позовну
заяву та на апеляційну скаргу.
Зокрема, суди не з’ясували чи можуть бути понесені збитки
відповідача внаслідок форс-мажорних обставин юридичною підставою
для списання податкового боргу по прибутковому податку.
Одже, судам першої та апеляційної інстанції потрібно з’ясувати
зазначені обставини, осільки вони мають значення для правильного
вирішення спору.
Виходячи з викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 107, п. 3
ст. 111-9, 111-11, 111-12, 111-5, 111-3 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
ПОСТАНОВИЛИ:
1. Касаційну скаргу задовольнити частково.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
25.11.03 по справі № 41/205-03 та рішення господарського суду
Харківської області по цій справі скасувати.
3. Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Харківської області.