ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.03.2004 Справа N 31/300 (Н1/4)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши матеріали касаційної скарги Закритого акціонерного
товариства Комерційний банк “П”
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від
04.12.2003 р.
та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 29.12.2003 р.
у справі № 31/300 (Н1/4)
за позовом Відкритого акціонерного товариства “ЦКГЗ”
до 1. Закритого акціонерного товариства Комерційний банк “П”
2. Товариства з обмеженою відповідальністю “О”
про визнання недійсними договору і системи реєстру та
зобов’язання відновити систему реєстру
та за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства
Комерційний банк “П”
про визнання недійсними рішень загальних зборів та спостережної
ради
за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет
спору Закритого акціонерного товариства “СКМ”
до 1. Закритого акціонерного товариства Комерційний банк “П”
2. Товариства з обмеженою відповідальністю “О”
про визнання недійсними договору та системи реєстру та
зобов’язання відновити систему реєстру
Відкрите акціонерне товариство “ЦКГЗ” (ВАТ “ЦГЗК”) звернулося до
господарського суду Дніпропетровської області з позовом до
Закритого акціонерного товариства Комерційний банк “П” (ЗАТ КБ
“П”) про примушення останнього передати реєстр власників іменних
цінних паперів ВАТ “ЦГЗК” новому реєстроутримувачу з тих
мотивів, що загальними зборами ВАТ “ЦГЗК” було прийнято рішення
про розірвання договору № 10 від 16.03.1997 р. на ведення
реєстру з ЗАТ КБ “П” та передачу реєстру новому
реєстроутримувачу, а саме ТОВ “Ф”, з яким ВАТ “ЦГЗК” і уклав
новий договір.
ЗАТ КБ “П” не визнаючи позовних вимог ВАТ “ЦГЗК”, звернувся до
господарського суду Дніпропетровської області із зустрічним
позовом, в якому просив суд визнати недійсними рішення загальних
зборів ВАТ “ЦГЗК” від 25.05.2001 р. щодо розірвання договору
№ 10 від 16.03.1997 р. та рішення спостережної ради ВАТ “ЦГЗК”
щодо передачі реєстру новому реєстроутримувачу.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
25-29.04.2003 р. позовні вимоги ВАТ “ЦГЗК” було задоволено,
зустрічний позову ЗАТ КБ “П” залишено без розгляду.
Постановою Вищого господарського суду України від 23.10.2003 р.
зазначене рішення суду першої інстанції було скасовано.
26.11.2003 р. до господарського суду Дніпропетровської області
звернулася третя особа з самостійними вимогами на предмет спору
– Закрите акціонерне товариство “СКМ”. В своїй позовній заяві
третя особа просила визнати недійсним договір
№ 06/02-1243-50-04/02 від 29.12.2002 р. між ВАТ “ЦГЗК” та ЗАТ КБ
“П”, визнати недійсною систему реєстру власників іменних цінних
паперів ВАТ “ЦГЗК”, яку вів ЗАТ КБ “П”, та зобов’язати
реєстратора – ТОВ “О” - відновити систему реєстру станом на
17.09.2001 р.
ВАТ “ЦГЗК” під час повторного розгляду справи змінив свої
позовні вимоги: просить визнати недійсним договір
№ 06/02-1243-50-04/02 від 29.12.2002 р. між ВАТ “ЦГЗК” та ЗАТ КБ
“П” та визнати недійсною систему реєстру ВАТ, яку вів ЗАТ КБ
“П”, окрім того, зобов’язати ТОВ “О” відновити систему реєстру
ВАТ станом на 17.09.2001 р.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
04.12.2003 р. позовні вимоги задоволено: визнано недійсним
договір № 06/02-1243-50-04/02 від 29.12.2002 р. між ВАТ “ЦГЗК”
та ЗАТ КБ “П”, систему реєстру ВАТ “ЦГЗК”, яку вів ЗАТ КБ “П”,
зобов’язано реєстратора ТОВ “О” відновити систему реєстру ВАТ
“ЦГЗК” станом на 17.09.2001 р.; провадження за зустрічним
позовом припинено.
ТОВ “О” та ЗАТ КБ “П”, не погоджуючись із рішенням
господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2003 р.,
подали апеляційні скарги. ТОВ “О” просив скасувати рішення в
частині зобов’язання його відновити систему реєстру ВАТ “ЦГЗК”
станом на 17.09.2001 р.; ЗАТ КБ “П” просить рішення скасувати,
провадження припинити.
За наслідками перегляду справи Дніпропетровський апеляційний
господарський суд виніс постанову від 29.12.2003 р., якою
рішення господарського суду Дніпропетровської області від
04.12.2003 р. залишив без змін, а апеляційні скарги ТОВ “О” та
ЗАТ КБ “П” – без задоволення.
ЗАТ КБ “П” не погоджуючись з постановою Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 29.12.2003 р., подав до
Вищого господарського суду України касаційну скаргу на зазначені
рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної
інстанції, в якій просить: скасувати рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 04.12.2003 р. та постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
29.12.2003 р.; припинити провадження у справі за позовом ВАТ
SЦГЗК”, ЗАТ “СКМ” та ЗАТ КБ “П”, посилаючись на порушення судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, дослідивши
матеріали справи, встановила наступне:
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що
16.03.1997 р. ЗАТ КБ “П” та ВАТ “ЦГЗК” уклали договір № 10,
відповідно до якого ЗАТ КБ “П” виконував операції по веденню
реєстру іменних цінних паперів емітента (т.1, а.с.10-14).
Відповідно до рішень загальних зборів акціонерів ВАТ “ЦГЗК” від
25.05.2001 р. (п. 15 порядку денного) договір на ведення реєстру
власників іменних цінних паперів № 10 від 16.03.1997 р. був
розірваний, було прийнято рішення про передачу ведення реєстру
власників іменних цінних паперів ВАТ “ЦГЗК” іншому реєстратору.
На виконання вищезазначеного рішення загальних зборів акціонерів
ВАТ “ЦГЗК”, КБ “П” та ВАТ “ЦГЗК” здійснили обмін листами, з
тексту яких слідує, що сторони дійшли згоди про розірвання
договору № 10 від 16.03.1997 р. (т. 2 а.с. 14,15, 17-19, 20,21).
В подальшому, 29.12.2002 р., ЗАТ КБ “П” та ВАТ “ЦГЗК” уклали
спірний договір № 06/02-1243-50-04/02 (т.2, а.с.33-43),
відповідно до якого ЗАТ КБ “П” зобов’язався виконувати операції
по веденню реєстру власників документарних цінних паперів ВАТ
“ЦГЗК”. Зазначений Договір не є пролонгацією або новацією
договору № 10 від 16.03.1997 р., а є новим договором, умови
якого не затверджувались загальними зборами акціонерів ВАТ
“ЦГЗК”.
Відповідно до рішення від 07.04.2003 р. Жовтневого районного
суду м. Кривий Ріг рішення загальних зборів акціонерів ВАТ
“ЦГЗК” від 25.05.2001 р. визнано недійсними в частині розірвання
договору на ведення реєстру власників іменних цінних паперів
№ 10 від 16.03.1997 р., укладеного між ЗАТ КБ “П” та ВАТ “ЦГЗК”,
та передачі реєстру власників іменних цінних паперів іншому
реєстратору (т.3, а.с.54-55).
Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України “Про національну
депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних
паперів в Україні” ( 710/97-ВР ) (710/97-ВР)
, п. 1.2 Положення “Про порядок
ведення реєстрів власників іменних цінних паперів”
( vr060312-98 ) (vr060312-98)
встановлено, що вибір реєстроутримувача та
рішення про передачу ведення реєстру власників іменних цінних
паперів приймаються виключно загальними зборами емітента, при
цьому умови договору на ведення реєстру з реєстроутримувачем
затверджуються загальними зборами акціонерів або спостережною
радою емітента в порядку, визначеному статутом останнього.
У зв’язку з вищенаведеним є обґрунтованим висновок судів першої
та апеляційної інстанцій про необхідність припинення справи по
зустрічному позову, так як КБ “П” просить визнати недійсним
рішення загальних зборів ВАТ “ЦГЗК” та похідне від нього рішення
спостережної ради в той час, коли вже існує рішення Жовтневого
районного суду м. Кривого Рогу (т.3, а.с.54), яким вже визнано
недійсними рішення загальних зборів та рішення наглядової ради.
Оскільки рішенням Жовтневого районного суду м. Кривий Ріг
визнано недійсним рішення вищого органу ВАТ “ЦГЗК” - загальних
зборів акціонерів ВАТ “ЦГЗК” щодо розірвання договору на ведення
реєстру власників іменних цінних паперів № 10 від 16.03.1997 р.
та визнано недійсним рішення про передачі реєстру власників
іменних цінних паперів іншому реєстратору, то відповідно,
укладання нового договору № 06/02-1243-50-04/02 від 29.12.2002
р. на ведення реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ
“ЦГЗК” не відповідає вимогам чинного законодавства.
Таким чином, ведення реєстру власників іменних цінних паперів
ВАТ “ЦГЗК” КБ “П” здійснював на підставі договору № 10 від
16.03.1997 р., а не на підставі договір № 06/02-1243-50-04/02
від 29.12.2002 р.
За таких обставин, враховуючи вимоги законодавства, суди першої
та апеляційної інстанцій обґрунтовано визнали договір
№ 06/02-1243-50-04/02 від 29.12.2002 р. недійсним на підставі
ст. 48 ЦК Української РСР.
В зв’язку з визнанням недійсним договору № 06/02-1243-50-04/02
від 29.12.2002 р. всі дії, які ЗАТ КБ “П” вчинив на підставі
цього договору відносно реєстру власників іменних цінних паперів
ВАТ “ЦГЗК”, є також недійсними.
Відповідно до Положення “Про порядок ведення реєстру власників
іменних цінних паперів” ( z0189-96 ) (z0189-96)
встановлено, що поняття
системи реєстру власників іменних цінних паперів є сукупність
даних, зафіксованих у паперовій та/або безпаперовій формі, що
забезпечує ідентифікацію зареєстрованих у цій системі власників,
номінальних утримувачів, заставодержателів та емітента, іменних
цінних паперів, зареєстрованих на їх ім’я, облік всіх змін
інформації щодо вищезазначених осіб та цінних паперів, а тому
суди першої та апеляційної інстанцій правильно визнали недійсною
всю систему реєстру у цілому.
Суди першої та апеляційної інстанцій цілком обґрунтовано дійшли
висновку про те, що враховуючи обсяг юридично значних дій, що
виконуються у відповідності до п. 2.1 зазначеного Положення,
ведення системи реєстру безпосередньо зачіпає права власників
акцій, в тому числі право власності ЗАТ “СКМ”, встановлене
рішенням суду (т.3, а.с. 122-134).
На загальних зборах акціонерів ВАТ “ЦГЗК” від 28.10.2003 р. було
прийнято рішення щодо передачі ведення реєстру власників іменних
цінних паперів ТОВ “ОД” та затвердження умов договору на ведення
реєстру з ТОВ “ОД”.
На підставі вищенаведеного ВАТ “ЦГЗК” уклало договір від
30.10.2003 р. на ведення реєстру з ТОВ “ОД” (т. 3, а.с. 29-32).
В матеріалах справи відсутні докази того, що зазначений договір
в судовому порядку було визнано недійсним.
За таких обставин реєстратором та реєстроутримувачем, у
розумінні ст. 1 Закону України “Про національну депозитарну
систему та особливості електронного обігу цінних паперів в
Українў” ( 710/97-ВР ) (710/97-ВР)
є ТОВ “ОД”.
Відповідно до листа ТОВ “ОД”, документи системи реєстру у ТОВ
“ОД” відсутні (т. 2, а.с. 24).
Апеляційним судом зроблено правильний висновок про те, що
відповідно до п. 9.1 Положенням про порядок ведення реєстрів
власників іменних цінних паперів передбачено, що реальна
відсутність системи реєстру у реєстроутримувача є утратою
системи реєстру.
Враховуючи наведене, суди першої та апеляційної інстанцій
обґрунтовано застосували приписи розділу 9 вказаного Положення в
тій частині, яка передбачає дії по відновленню системи реєстру
на підставі останньої дійсної його копії, незважаючи те, що не
було здійснено встановлення факту утрати системи реєстру
відповідною комісією.
Що стосується тверджень КБ “П” про непідвідомчість господарським
судам позовів ЗАТ “СКМ” та ВАТ “ЦГЗК”, то вони не відповідають
вимогам ст. 1, 12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки
акціонери-фізичні особи не заявляли клопотань про вступ до
справи, відповідно, спір у цій справі існує тільки між
суб’єктами господарювання.
Таким чином, касаційна скарга Закритого акціонерного товариства
Комерційний банк “П” не підлягає задоволенню, а рішення
господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2003 р.
та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 29.12.2003 р. підлягають залишенню без змін.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7 - 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
п о с т а н о в и в:
1. Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства
Комерційний банк “П” залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
04.12.2003 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 29.12.2003 р. за справи № 31/300 (Н1/4)
залишити без змін.