ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.03.2004 Справа N 20-5/200
Вищий господарський суд України у складі суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.,
суддів: Чернова Є.В.
Цвігун В.Л.
За участю представників сторін:
від позивача
від відповідача
розглянувши касаційну скаргу ДПІ у Ленінському районі
м. Севастополя
на постанову від 24.11.2003
Севастопольського апеляційного господарського суду
у справі № 20-5/200
за позовом ВАТ “Снабсервіс”
до ДПІ у Ленінському районі
м. Севастополя
про визнання недійсним рішення
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Севастополя від 13.10.2003
(суддя Антонова І.В.) позовні вимоги задоволені - визнано
недійсним податкове повідомлення-рішення № 719 від 21.04.2003.
Колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського
суду (у складі головуючого – Градової О.Г., суддів Фенько Т.П. ,
Шевченка Н.Н.), здійснюючи апеляційну перевірку в зв’язку із
скаргою відповідача, постановою від 24.11.2003 рішення у справі
залишила без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Рішення та постанова у справі мотивовані тим, що віднесення
грошових коштів у склад податкового кредиту на підставі
податкових накладних було здійснено у відповідності з вимогами
чинного податкового законодавства; на момент віднесення до
складу податкового кредиту коштів, підприємства – контрагенти
позивача фактично існували та здійснювали господарську
діяльність, були зареєстровані в якості платників ПДВ, були
включені до Реєстру платників ПДВ; ДПІ у Ленінському районі
м. Севастополя з рішенням та постановою у справі не згодна, в
зв’язку з чим звернулася з касаційною скаргою, в якій просить
названі судові акти скасувати, позовні вимоги залишити без
задоволення. Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що за його
переконанням рішення та постанова у справі прийняті з порушенням
чинного матеріального права, в межах якого і було законно
прийнято спірне повідомлення-рішення.
Зокрема скаржник зазначає, що податкові накладні, на підставі
яких позивач включив спірні суми до складу податкового кредиту
не є підставою для відшкодування ПДВ, оскільки вони видані
підприємствами, державна реєстрація яких скасована, установчі
документи визнані недійсними.
Крім Колегія суддів перевірила матеріали справи у відкритому
судовому засіданні і зазначає таке.
Як вбачається з матеріалів справи, судами першої та апеляційної
інстанції достеменно встановлено, що державна реєстрація
підприємств-контрагентів позивача у справі по угодам - ВАТ
“Снабсервіс”, ПП “УкрАзовДон”, ПП “Промремурс” та ПП
“Укрпродукт-2000” скасована, засновницькі документи визнані
недійсними з моменту їх реєстрації.
При таких обставинах колегія суддів зазначає, що доцільним є
вивчення питання стосовно чинності угод, укладених цими
підприємствами з позивачем. Зазначені обставини не
досліджувались судами першої та апеляційної інстанцій підчас
розгляду справи, але мають вирішальне значення для правильного
вирішення спору і можуть бути встановлені підчас нового розгляду
справи.
Отже підчас нового розгляду судам слід достеменно встановити чи
є згадані угоди чинними, чи не визнані вони у судовому порядку
недійсними. Також слід встановити чи є чинними рішення місцевих
судів загальної юрисдикції, якими скасовані державні реєстрації
підприємств-контрагентів по угодам позивача у справі.
Враховуючи наведене та керуючись положеннями ст.ст. 108, 111-5,
111-7 – 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12) , Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя
задовольнити частково.
2. Рішення від 13.10.2003 та постанову від 24.11.2003 у справі
господарського суду м. Севастополля № 20-5/200 скасувати, справу
направити на новий розгляд до господарського суду
м. Севастополля.