ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
02.03.2004                                 Справа N 18/91 (25/5)
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючого-судді            Плахотнюк С.О. (доповідач),
суддів:                      Панченко Н.П. , Плюшка І.А.,
 
розглянувши касаційні        відкритого акціонерного товариства
скарги                       (далі – ВАТ) “Мостобуд”
                             та товариства з обмеженою
                             відповідальністю “Лібре-ЛТД”
 
на постанову                 від 13.11.03 Дніпропетровського
                             апеляційного господарського суду
та рішення                   від 03.07.03 господарського суду
                             Дніпропетровської області
 
у справі                     № 18/91 (25/5)
 
за позовом                   товариства з обмеженою
                             відповідальністю “Лібре-ЛТД”
 
до                           - ВАТ “Мостобуд” в особі ВАТ
                             “Мостобудівельний загін № 12”,
                             - Управління капітального
                             будівництва Дніпродзержинської
                             міської ради,
 
про   стягнення 123721,45 грн.,
 
за участю представників:
 
-    позивача – не з’явився (належним чином повідомлений про час
та місце розгляду касаційної скарги),
 
-   відповідачів – Косюка А.П. , Слободянюка О.П. ,
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішення   господарського  суду  Дніпропетровської  області   від
03.07.2003  (суддя  В.Петрова), залишеним  без  змін  постановою
Дніпропетровського   апеляційного   господарського   суду    від
13.11.2003    (судді    Л.Білецька    (доповідач)),    Т.Ільєнок,
І.Кузнецова) позовні вимоги ТОВ “Лібре-ЛТД” задоволені частково:
з  ВАТ  “Мостобуд” в особі ВАТ “Мостозагін-12” стягнуто 42130,36
грн.,  в  іншій  частині  щодо  стягнення  коштів  з  Управління
капітального   будівництва   Дніпродзержинської   міської   ради
провадження у справі припинено.
 
Не погоджуючись із зазначеними постановою і рішенням та вважаючи
їх такими, що прийняті з порушенням і неправильним застосуванням
норм матеріального (ст. 76 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        ) і процесуального
(ст.  35  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ) права,  ВАТ  “Мостобуд”  в
касаційній скарзі до Вищого господарського суду України  просить
скасувати ці судові рішення та прийняти нове рішення про відмову
в позові у зв’язку з пропуском строку позовної давності.
 
ТОВ  “Лібре-ЛТД” в касаційній скарзі просить скасувати постанову
Дніпропетровського   апеляційного   господарського   суду    від
13.11.2003  та  рішення  господарського  суду  Дніпропетровської
області  від  03.07.2003  в  частині стягнення  збитків  в  сумі
42130,36  грн.  та  судових  витрат  з  ВАТ  “Мостозагін-12”  та
прийняти нове рішення про стягнення цих сум з ВАТ “Мостобуд”,  у
зв’язку  з  неможливістю  виконання наказу  господарського  суду
№ 18/91 від 24.11.2003, так як ВАТ “Мостозагін-12” є структурним
підрозділом ВАТ “Мостобуд” і не є юридичною особою.
 
Заслухавши  доповідача,  представників відповідача,  перевіривши
застосування   судами  апеляційної  та  першої  інстанцій   норм
матеріального  та процесуального права, Вищий господарський  суд
України  вважає, що касаційна скарга ВАТ “Мостобуд” не  підлягає
задоволенню,   а  касаційна  скарга  ТОВ  “Лібре-ЛТД”   підлягає
задоволенню частково з таких підстав:
 
Господарськими  судами  попередніх  інстанцій  встановлено,   що
12.05.1999  між  ВАТ  “Мостобуд”  в  особі  Мостозагону   №   12
(замовник)  та  ТОВ  “Лібре-ЛТД”  (підрядник)  укладено  договір
підряду  №  1,  за умовами якого ТОВ “Лібре-ЛТД” зобов’язувалось
виконати роботи по реконструкції та посиленню прольотної споруди
шляхопроводу  через залізничні шляхи по вул.  Жовтневій,  а  ВАТ
“Мостобуд”  в  особі  Мостозагону № 12 зобов’язувалось  оплатити
виконані  роботи  після підписання акту Ф-3 не пізніше  10  днів
після  надходження коштів на рахунок замовника.  Акти  Ф-3  були
підписані  сторонами у серпні-жовтні 1999 року.  У  серпні  2000
року   на   рахунок   замовника  надійшли  грошові   кошти,   що
підтверджено при розгляді справи № Д10/75.
 
Переглядаючи  у  касаційному порядку судові  рішення,  касаційна
інстанція  згідно ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         на  підставі
встановлених  фактичних  обставин справи перевіряє  застосування
судом  першої  чи  апеляційної інстанції  норм  матеріального  і
процесуального права.
 
Відповідно  до  статті  76 ЦК УРСР ( 1540-06  ) (1540-06)
        ,  який  діяв  до
01.01.2004, перебіг строку позовної давності починається  з  дня
виникнення  права на позов. Право на позов виникає з  дня,  коли
особа  дізналася або повинна була дізнатися про порушення  свого
права.
 
Таким  чином, беручи до уваги, що обов’язок замовника  здійснити
розрахунок за виконані роботи, а право підрядника вимагати такий
розрахунок   настає  при  наявності  двох  обставин,   а   саме:
підписання   акту   Ф-3  та  надходження  коштів   на   рахунок,
господарські   суди  попередніх  інстанцій  дійшли  правомірного
висновку  про  початок  перебігу  строку  позовної  давності   з
10.09.2000.
 
Вищий   господарський   суд  України  не   вбачає   порушень   в
застосуванні   господарськими  судами  першої   та   апеляційної
інстанцій  при  вирішенні  спору  у  справі  №  18/91(25/5)  про
відшкодування  збитків,  завданих затримкою  виконання  грошових
зобов’язань  по договору № 1 від 12.05.1999, ст. 35 ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
         щодо встановлення сукупності обставин, за наявності
яких  має здійснюватись розрахунок між сторонами по договору,  а
також  щодо надходження коштів на рахунок відповідача,  оскільки
зазначені обставини встановлені при розгляді господарським судом
Дніпропетровської   області  та  Дніпропетровським   апеляційним
господарським  судом  справи № Д10/75  про  стягнення  основного
боргу за цим же договором.
 
Беручи   до   уваги  зазначене,  господарський  суд   касаційної
інстанції  не  вбачає підстав для задоволення касаційної  скарги
ВАТ “Мостобуд”.
 
Стороною у справі в силу приписів ст. 1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
а  отже  і особою, з якої, зокрема, має бути здійснено стягнення
грошових  сум,  визнається підприємство чи організація,  що  має
статус юридичної особи.
 
Встановивши,  що  однією із сторін у спірному правовідношенні  є
ВАТ  “Мостобуд”,  інтереси  якого представляє  його  структурний
підрозділ  “Мостозагін № 12”, тобто, в даному випадку  юридичною
особою – відповідачем є ВАТ “Мостобуд”, господарський суд першої
інстанції  прийняв  рішення  про  стягнення  грошових  коштів  з
відкритого  акціонерного  товариства  “Мостобуд”  в  особі   ВАТ
“Мостозагін-12”,  а господарський суд апеляційної  інстанції  не
виправив цю помилку.
 
Беручи  до  уваги,  що  господарські суди попередніх  інстанцій,
повно  з’ясувавши  обставини  справи,  припустилися  помилки   у
зазначенні особи, з якої вирішено стягнути грошові кошти,  Вищий
господарський  суд  України у складі колегії  суддів  вважає  за
необхідне касаційну скаргу ТОВ “Лібре-ЛТД” задовольнити частково
та  внести  відповідні  зміни  в резолютивну  частину  постанови
Днўпропетровського   апеляційного   господарського   суду    від
13.11.2003.
 
Керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7, 111-9  –  111-12  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
         Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну  скаргу відкритого акціонерного товариства  “Мостобуд”
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від  13.11.2003 та рішення господарського суду Дніпропетровської
області  від  03.07.2003 у справі № 18/91  (25/5)  залишити  без
задоволення.
 
Касаційну   скаргу   товариства  з  обмеженою   відповідальністю
“Лібре-ЛТД”   на   постанову   Дніпропетровського   апеляційного
господарського  суду  від 13.11.2003 та  рішення  господарського
суду  Дніпропетровської області від 03.07.2003 у справі №  18/91
(25/5) задовольнити частково.
 
В  постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від  13.11.2003  у справі № 18/91 (25/5) внести зміни,  виклавши
резолютивну    частину    в   наступній    редакції:    “Рішення
господарського  суду  Дніпропетровської області  від  03.07.2003
змінити,  виклавши його в наступній редакції:  “Стягнути  з  ВАТ
“Мостобуд” 42130,56 грн., судові витрати 421,30 грн. та  витрати
на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  в  сумі
118 грн.”.
 
Виконання постанови Вищого господарського суду України  доручити
господарському суду Дніпропетровської області.