ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           ПОСТАНОВА
 
                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 02.03.2004                                      Справа N 03/3151
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Є.Борденюк - (головуючого),
М.Остапенка, В.Харченка,
 
розглянув у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу         ТОВ "ХХХ"
 
на постанову             від 24.11.2003
Київського апеляційного господарського суду
 
у справі                 № 03/3151
 
за  позовом              ТОВ "ХХХ"
 
до                       ТОВ "YYY",
                         ПП "ZZZ"
 
про                      визнання договору купівлі-продажу та акта
                         приймання - передачі нерухомості та майна
                         недійсним
 
в судове засідання прибули представники сторін:
 
позивача А.А.А. (дов. від 15.01.2004)
відповідачів Б.Б.Б. (дов. від 08.09.2003 та дов. від 20.10.2003)
 
Заслухавши суддю-доповідача,  пояснення  представників  сторін  та
перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
Заявлено позов про  визнання  недійсним  договору  купівлі-продажу
майна  від  16.06.2003  та акта приймання-передачі цього майна від
16.06.2003,  укладеного між ТОВ "YYY" та  приватним  підприємством
"ZZZ".  Позовні  вимоги  мотивовані  тим,  що нерухомість і майно,
вказане в акті приймання-передачі,  та які  є  предметом  договору
купівлі-продажу,  належать  позивачу на праві власності відповідно
до статутних положень ТОВ "XXX" та  були  передані  останньому  як
статутний   внесок  ТОВ  "YYY"  за  актом  приймання-передачі  від
27.01.2003 і знаходяться на балансі відповідача.
 
Рішенням господарського суду  Черкаської  області  від  09.09.2003
(суддя В.Єфіменко) позовні вимоги задоволені.
 
Рішення суду  мотивоване тим,  що майно,  яке є предметом договору
купівлі-продажу, який оспорюється, належить на праві власності ТОВ
"XXX".  ТОВ "YYY" як засновник товариства позивача і як особа,  що
передала спірне майно як внесок до статутного фонду товариства, не
вправі відчужувати зазначене майно.
 
Посилання відповідачів  на  наявність  рішення  Р-ського районного
суду у справі № 2-356/2003 щодо визнання недійсним рішення Р-ської
райдержадміністрації  від  07.12.2001  за  № 40 про реєстрацію ТОВ
"XXX" та видачу свідоцтва про державну реєстрацію, судом відхилене
як  правомірне  заперечення  проти позову,  так як згідно з чинним
законодавством підприємство вважається ліквідованим лише з моменту
його виключення з ЄДРПОУ.
 
Постановою Київського   апеляційного   господарського   суду   від
24.11.2003  (колегія  суддів:  М.Куц,  П.Дзюбко,  В.  Пантелієнко)
рішення у справі скасоване, позовну заяву залишено без розгляду.
 
Постанова суду  мотивована тим,  що відповідно до копії статуту та
установчого договору засновниками ТОВ "XXX" є Д.Д.Д.,  Г.Г.Г., ТОВ
"YYY".  Згідно  з  протоколом  зборів учасників товариства № 1 від
01.12.2001 головою товариства обрано Д.Д.Д., а директором - Г.Г.Г.
(обрання  голови  та  його  повноваження в статутних документах не
відображено).
 
Наданий представником позивача протокол загальних зборів учасників
ТОВ  "XXX"  №  8  від 25.12.2002 про внесення змін та доповнень до
статуту та установчого договору  товариства,  а  також  звільнення
Г.Г.Г.  з  посади  директора  та  призначення керівником Д.Д.Д.  з
01.01.2003 судом  не  прийнятий  як  доказ  повноважень  керівника
товариства  Д.Д.Д.,  оскільки  в  подальшому  протоколом загальних
зборів учасників № 8 від 25.12.2002 відсутній підпис  представника
ТОВ  "YYY"  як  засновника  товариства  з частковою у 45 відсотків
майна.  А тому збори учасників без представника  ТОВ  "YYY"  не  є
повноважними  (потрібно  відповідно до п.12.3 установчого договору
більше 60 відсотків голосів).
 
Так як позовна заява підписана Д.Д.Д.,  тобто особою,  яка не мала
права  її  підписувати,  позов  підлягає залишенню без розгляду на
підставі п.1 ч.1 ст.81 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Звертаючись до суду з касаційною скаргою,  позивач посилається  на
неправильне   застосування   судом  норм  матеріального  права  та
порушення процесуальних норм. Зокрема, протокол зборів засновників
№  8  від  25.12.2002 підписаний головою та секретарем зборів,  що
відповідає  вимогам  статуту  та   ст.60   Закону   України   "Про
господарські  товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
        ,  а тому протокол не містить
підписів усіх присутніх представників  засновників.  Г.Г.Г.,  який
визнаний    судом   апеляційної   інстанції   єдиним   повноважним
представником  товариства  позивача,  помер  20.06.2003.  Прізвище
призначеного керівником товариства відповідно до протоколу № 8 від
25.12.2002 Д.Д.Д.  включене у довідку ХХХ8 ЄДРПОУ;  зразок підпису
та   прізвище   внесено  у  банківські  документи  для  здійснення
розпорядчих функцій.
 
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних  обставин
справи  та  їх  повноту,  Вищий  господарський  суд України дійшов
висновку,  що оскаржувана постанова суду підлягає  до  скасування,
виходячи з такого.
 
Відповідно до протоколу загальних зборів засновників ТОВ "XXX" № 8
від  25.12.2002  директором  товариства  обраний  Д.Д.Д.  Прийняте
загальними зборами засновників рішення є актом,  недійсність якого
може  бути  оспорена  з  підстав,  зазначених  у  законодавстві  у
порядку,  визначеному  ст.12 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Зважаючи на зазначене,  суд  апеляційної  інстанції  без  належних
правових  підстав  лишив  Д.Д.Д.  повноважень директора товариства
позивача та права останнього на судовий захист.
 
Керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9  -  111-12  Господарського
процесуального  кодексу  України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий господарський
суд України
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
Касаційну скаргу ТОВ "XXX" задовольнити частково.
 
Постанову від 24.11.2003  Київського  апеляційного  господарського
суду у справі № 03/3151 скасувати.
 
Справу передати до Київського апеляційного господарського суду для
вирішення питання про порушення апеляційного провадження.
 
Головуючий Є.Борденюк
Судді      М.Остапенко
           В.Харченко