ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2004                               Справа N 2-19/8589-2003

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів

розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  касаційну   скаргу

приватного   підприємства   "Т"   на  постанову  Севастопольського

апеляційного господарського суду від 16 вересня 2003 року у справі

№   2-19/8589-2003  за  позовом  приватного  підприємства  "Т"  до

приватного підприємця Т-ва Андрія Дмитровича про стягнення суми, -

                        В С Т А Н О В И В:

У травні  2003  року  приватне  підприємство  "Т"  звернулось   до

господарського  суду  Автономної  Республіки  Крим  з  позовом  до

приватного підприємця Т-ва  Андрія  Дмитровича  про  стягнення  на

підставі  ст.ст.  4,  469  Цивільного  кодексуУкраїни 7980,20 грн.

вартості продукції  (мінеральної  та  газованої  води),  отриманої

безпідставно,  без договору,  по накладній № 95 від 27 серпня 2000

року.

Рішенням господарського суду Автономної  Республіки  Крим  від  19

червня 2003 року,  залишеним без змін постановою Севастопольського

апеляційного господарського суду  від  16  вересня  2003  року,  в

позові відмовлено.

У касаційній  скарзі позивач просить скасувати постановлені судові

рішення  та  прийняти  нове  рішення,  яким  позов   задовольнити,

посилаючись  на  те,  що  судами  попередніх інстанцій неправильно

застосовані норми матеріального права.

Вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги,

суд  вважає,  що  касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких

підстав.

Як встановлено  судами  попередніх  інстанцій  та   вбачається   з

матеріалів  справи,  в результаті господарської операції 27 серпня

2000 року позивач за накладною № 95 передав відповідачу  продукцію

на суму 7980,20 грн.

Відмовляючи в позові,  місцевий суд виходив з того, що відсутність

договору в письмовому вигляді не свідчить про те, що між сторонами

не  існувало  договору,  оскільки  відповідно до ст.  4 Цивільного

кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
         цивільні права та обов'язки виникають у

тому  числі  і  з угод,  хоча не передбачених законом,  але які не

суперечать  йому,  а  також  внаслідок  інших   дій   громадян   і

організацій.

Оскільки відповідач  отримав  майно  за накладною і при цьому йому

була виписана податкова накладна,  що встановлено судом,  місцевий

суд  дійшов  висновку  про відсутність підстав вважати,  що спірне

майно було придбано відповідачем  безпідставно,  а  тому  заявлені

позовні  вимоги  не  можуть бути задоволені з зазначених позивачем

правових підстав.

До того  ж,  оскільки  сторонами  не   обумовлені   умови   оплати

переданого  майна,  зобов'язання  щодо  оплати  цього майна можуть

виникнути в порядку ст. 165 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
        .

Висновок місцевого суду  про  безпідставність  заявлених  позовних

вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального і

процесуального права,  фактичним обставинам та наявним  матеріалам

справи,   а   тому   рішення  суду  підставно  залишено  без  змін

апеляційним господарським судом.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновку судів попередніх

інстанцій.

З огляду  на  викладене,  рішення  та постанова у справі зміні або

скасуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9,   111-11   Господарського

процесуального  кодексу  України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий господарський

суд України -

                       П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу   залишити    без    задоволення,    а    рішення

господарського  суду Автономної Республіки Крим від 19 червня 2003

року та постанову  Севастопольського  апеляційного  господарського

суду від 16 вересня 2003 року у справі № 2- 19/8589-2003 без змін.