ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.03.2004 Справа N 35/654
Вищий господарський суд України у складі колегії
розглянувши матеріали касаційної скарги Дочірньої компанії "ГУ”
НАК “НГ” на рішення господарського суду м. Києва від
22.12.2003 у справі № 35/654 за позовом Відкритого акціонерного
товариства по газопостачанню та газифікації “Х” до Дочірньої
компанії “ГУ” НАК “НГ”
про стягнення 8 710 400грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 22.12.2003 р. по
справі № 35/654 (суддя Михальська Ю.Б.) позов про стягнення
8710400грн. задоволено: стягнуто з ДК “ГУ” Національної
акціонерної компанії “НГ” 8710400грн. основного боргу, 1700грн.
витрат по сплаті державного мита, 118грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення
мотивовано обгрунтованістю позовних вимог.
Відповідач у справі - ДК “ГУ” Національної акціонерної компанії
“НГ”, не погоджуючись із рішенням господарського суду м. Києва
по справі, подав до Вищого господарського суду України касаційну
скаргу, в якій просить рішення місцевого суду скасувати, як
таке, що прийняте при неправильному застосуванні норм права.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, дослідивши
матеріали справи та заслухавши представників сторін, встановила
наступне:
ВАТ по газопостачанню та газифікації “Х” звернулось з позовом
про стягнення невідшкодованої суми по різниці в тарифах за
послуги з транспортування природного газу у 1998році.
Міністерство економіки України (керуючись урядовими постановами)
своїм наказом № 121 від 31.10.1997 року “Про затвердження цін
на природний газ і тарифів на послуги з його транспортування на
1998 рік” ( z0561-97 ) (z0561-97)
затвердило середній тариф на
транспортування природного газу для Державної акціонерної
холдингової компанії “У”, яка затверджує своїм наказом
диференційовані тарифи обласним і міським господарствам в межах
середнього тарифу.
Для ДАХК “У” було встановлено середній тариф по транспортуванню
природного газу в розмірі: 5,34 долара СІЛА за 1000 куб. м. (з
урахуванням ПДВ). Відповідно до цього ж Наказу № 121 від
31.10.97 ДАХК “У” встановлює диференційовані тарифи обласним і
міським господарствам своїм наказом в межах середнього тарифу.
Згідно з переліком відкритих акціонерних товариств, створених
шляхом корпоратизації та приватизації державних підприємств
газопостачання та газифікації, акції яких передаються до
статутного фонду ДАХК “У”, затверджений Постановою Кабінету
Міністрів України № 750 ( 750-96-п ) (750-96-п)
від 16.07.1996 року, ВАТ
“Х” входило до переліку цих підприємств.
ДАХК “У” Наказом від 22.12.1997р. № 75 затвердила “Тимчасові
диференційовані тарифи на послуги по транспортуванню природного
газу підприємствами ДАХК “У” на 1998 рік”, в тому числі для
споживачів соціальної сфери в розмірі - 10,64 долара СІЛА за
1000 куб. м. (з урахуванням ПДВ). Відповідно до вищевказаного
наказу розрахунок здійснюється в гривнях за курсом НБУ на день
зарахування коштів на рахунок газозбутової організації.
Господарським судом при розгляді справи було встановлено, що
відповідно до “Порядку розрахунків за природний газ для
споживачів соціальної сфери та його транспортування до усіх
споживачів у 1998 році”, затвердженого ДАХК “У” від
22.12.1997р., різницю між середнім тарифом (5,34 долара США за
1000 куб. м. ) та диференційованим тарифом (10,64 доларів США за
1000 куб. м. - за січень-вересень 1998 року, та 8,40 доларів
США - за жовтень-грудень 1998 року), ДАХК “У” зобов'язана була
відшкодувати підприємству ВАТ “Х”.
Господарським судом також було встановлено, що внаслідок
встановлення різниці в тарифах на послуги по транспортуванню
природного газу утворилась заборгованість ДАХК “У” перед ВАТ “Х”
у сумі 8710400грв. і що ДАХК “У” свої зобов'язання по
відшкодуванню різниці в тарифах за транспортування природного
газу споживачам у 1998 р. перед ВАТ “Х” не виконала.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що місцевий
господарський суд правомірно дійшов до висновку про задоволення
позовних вимог та стягнення суми заборгованості.
Стосовно твердження скаржника про непередачу прав та обов'язків
ДАХК “Т” ні ГУ “Г” ні ДК “ГУ” колегія суддів відзначає наступне:
Відповідно до Указу Президента України від 21.08.1998 р.
№ 902/98 “Про ліквідацію Державної акціонерної холдингової
компанії “У” ( 902/98 ) (902/98)
та Постанови Кабінету Міністрів України
від 28.09.1998 р. № 1534 ( 1534-98-п ) (1534-98-п)
“Про ліквідацію Державної
акціонерної холдингової компанії “У” ДАХК “У” була ліквідована.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від
23.04.1999року № 318-р правонаступником прав і обов'язків
ліквідованої ДАХК “У” є НАК “НГ”.
Крім того, НАК “НГ” листом № 7/1-838 від 21.09.2001 р.
повідомила ВАТ “Х”, що правонаступником прав і обов'язків
ліквідованої ДАХК “У” згідно з Наказом НАК “НГ” від 09.07.1999
р. № 176 є Головне управління з експлуатації систем постачання
природного та скрапленого газу “Г” ДК “Т” НАК “НГ”. Таким чином,
твердження скаржника щодо відсутності правонаступництва відносно
спірних правовідносин, є безпідставним.
Що стосується строку позовної давності слід зазначити наступне:
відповідно до ст. 71 Цивільного кодексу ( 1136-14 ) (1136-14)
(в редакції
до 01.01.04) загальний строк для захисту права за позовом особи,
право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три
роки. Господарським судом при розгляді справи було встановлено,
що строк виконання зобов'язань стосовно компенсації витрат за
різницю в тарифах на транспортування фактично не був зазначений.
Відповідно до ст. 165 Цивільного кодексу ( 1136-14 ) (1136-14)
якщо строк
виконання зобов'язання не встановлений або визначений моментом
витребування, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник
вправі провести виконання в будь-який час. Боржник повинен
виконати таке зобов'язання в семиденний строк з дня пред'явлення
вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не
випливає із закону, договору або із змісту зобов'язання.
Господарським судом було встановлено, що ВАТ “Х”, як кредитор,
надіслало на адресу ДК “ГУ” претензію № 1649 від 24.10.01 з
вимогою відшкодування заборгованості в сумі різниці в тарифах. У
своїй відповіді від 08.01.2002 року ДК ТУ” НАК “НГ” відмовила в
задоволенні претензії, посилаючись на те, що правонаступник ДАХК
“У” не визначений нормативними актами, ГУ Т” та ДК “ГУ” не
являються його правонаступниками. З урахуванням викладеного,
місцевий суд правомірно дійшов до висновку про відсутність
пропуску строку позовної давності.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення
прийнято при правильному застосуванні норм права, а тому має
бути залишене без змін, а касаційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1.Касаційну скаргу Дочірньої компанії “ГУ” НАК “НГ” залишити без
задоволення.
2.Рішення господарського суду м. Києва від 22.12.2003 зі справи
№ 35/654 залишити без змін.