ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.03.2004 Справа N 2-16/8401.1-2003
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого судді Овечкіна В.Е.,
суддів Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
розглянув УПФ в Залізничному районі м. Сімферополя
касаційну скаргу
та постанову від 13.11.03 Севастопольського апеляційного
господарського суду
у справі № 2-16/8401.1-2003 господарського суду АР
Крим
за позовом Кримського транспортного прокурора в інт.
держави в особі УПФ в Залізничному районі
м. Сімферополя
до Державної авіакомпанії “Крим”,
м. Сімферополь
про звернення стягнення на майно в сумі 690234,95 грн.
У справі взяли участь представники
позивача: не з’явилися
відповідача: не з’явилися
29.03.01 Кримський транспортний прокурор в інтересах держави в
особі Залізничного районного управління м. Сімферополя
Пенсійного фонду України АР Крим звернувся з позовом до
Державної авіакомпанії “Крим” ( 1457-14 ) (1457-14)
, м. Сімферополь з
позовом про звернення стягнення на майно на суму 690234грн. 95
коп.
Рішення господарського суду АР Крим від 27.09-26.10.01 позов
задоволено частково, стягнуто з рахунку відповідача на користь
позивача 281 168,42 грн.. Рішення мотивовано тим, що відповідно
до п. 2 Порядку сплати до Пенсійного фонду України коштів для
покриття витрат на виплату та доставку пенсій, призначених у
відповідності до ч. 3 ст. 53 Закону України “Про пенсійне
забезпечення” ( 1788-12 ) (1788-12)
працівникам з числа осіб льотних
екіпажів повітряних суден цивільної авіації … сплата коштів
здійснюється платником, у якого вони працювали і від якого
вийшли на пенсію. Із цієї суми суд виключив суму в розмірі
7526,92 грн., сплачену відповідачем у добровільному порядку за
платіжним дорученням № 1191 від 26.09.01. (суддя І.Белоглазова).
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від
26.11.01 апеляційну скаргу повернуто Залізничному районному
управлінню Пенсійного фонду України м. Сімферополя в АР Крим у
зв’язку з порушенням вимог п. 2 ст. 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від
15.01.02 апеляційну скаргу повернуто Залізничному районному
управлінню Пенсійного фонду України м. Сімферополя в АР Крим
оскільки пропущено строк на подання такої скарги.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.03.02
№ 4/4071-2001 касаційну скаргу повернуто Залізничному районному
управлінню Пенсійного фонду України м. Сімферополя в АР Крим з
огляду на пропуск строку для її подачі.
Ухвалою Верховного Суду України від 16.05.02 у порушенні
провадження з перегляду в касаційному порядку ухвали ВГС України
від 29.03.02с відмовлено.
24.12.02 Державна авіакомпанія “Крим” ( 2341-14 ) (2341-14)
звернулася до
господарського суду АР Крим з заявою про перегляд за
нововиявленими обставинами рішення господарського суду АР Крим
від 27.09- 26.10.01 по справі № 2-4/4071-2001.
Нововиявленими обставинами вважає рішення господарського суду
м. Києва від 14.05.2002 року по справі № 38/92 за позовом ДАК
“Одеські авіалінії” до КМ України (треті особи- Профспілка
Асоціація льотного составу цивільної авіації України та
Пенсійний фонд України) про визнання недійсним акту державного
органу, відповідно якого п. 2 Порядку сплати до Пенсійного фонду
України коштів для покриття фактичних витрат на виплату та
доставку пенсій, призначених у відповідності з ч. 3 ст. 53
Закону України “Про пенсійне забезпечення” ( 1788-12 ) (1788-12)
працівникам з числа льотних екіпажів повітряних суден цивільної
авіації” затвердженому Постановою КМУ від 28.04.2000 № 727
( 727-2000-п ) (727-2000-п)
визнано частково недійсним в частині слів: “У
якого вони працювали та від якого вийшли на пенсію”.
Рішенням від 02-17.06.03 господарського суду АР Крим по справі
№ 2-7/8184-2003 за позовом Державної Авіакомпанії “Крим”
( 2341-14 ) (2341-14)
до Управління Пенсійного фонду в Залізничному районі
АР Крим м. Сімферополь про визнання недійсним повідомлень, при
розрахунку яких в основу нарахування збору було положено
визнаний недійсним п. 2 Порядку сплати до Пенсійного фонду
України, позов задоволено.
Рішенням господарського суду АР Крим від 02- 22.09.03 по справі
№ 2-16/8401.1-2003 рішення господарського суду АР Крим від
27.09- 26.10.01 по справі № 2-16/8901.1-03 змінено, відмовлено в
позові в частині стягнення з Державної Авіакомпанії “Крим”
( 2341-14 ) (2341-14)
на користь Управління Пенсійного фонду України в
Залізничному районі 282 168,42 грн. (суддя В.Омельченко).
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 13.11.03 по справі № 2-16/8401.1-2003 апеляційну скаргу УПФ
в Залізничному районі м. Сімферополя залишено без задоволення,
рішення господарського суду від 02-22.09.03 по справі
№ 2-16/8401.1-2003 без змін (судді: З.Маслова- головуюча,
Л.Заплава, В.Лисенко).
УПФ в Залізничному районі м. Сімферополя не погоджуючись з
прийнятими судовими рішеннями, звернулося з касаційною скаргою,
в якій просить рішення господарського суду від 22.09.03 по
справі № 2-16/8401.1-2003 та постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду від 13.11.03 скасувати, як
таке, що прийнято з порушенням норм процесуального права, а
саме, 121 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, посилаючись на те, що
відповідно до роз’яснення Президії ВГСУ № 04-4/563 до ново
виявлених обставин слід відносити прийняті Конституційним судом
України рішення про визнання законів та інших
нормативно-правових актів, зазначених в п. 1 ст. 13 Закону
України “Про Конституційний суд України” такими, що не
відповідають Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
. Скаржник
просить залишити в силі рішення господарського суду АР Крим від
27.09- 26.10.01 по справі № 204/4071-2001.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет
надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної
оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм
процесуального права згідно з вимогами ст. 111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з
наступних підстав.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти,
на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші
факти, які мають значення для правильного вирішення спору або
розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками
нововиявлених обставин є по-перше, їх наявність на час розгляду
справи, по – друге те, що ці обставини не могли бути відомі
заявниковў на час розгляду справи.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними
даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було
покладено в основу судового рішення. Так, підставою для
перегляду рішення за нововиявленими обставинами може бути
скасування рішення чи вироку суду, які у відповідності з
частинами третьою і четвертою ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
були обов’язкові для господарського суду щодо фактів або певних
подій і покладені ним в основу судового рішення.
Днем виникнення названих обставин слід вважати день, коли вони
стали або повинні були стати відомі заявникові. Якщо
нововиявлена обставина пов’язана з вироком чи рішенням суду,
днем виникнення такої обставини вважається день набрання
законної сили вироком чи рішенням суду, які покладено в основу
відповідного судового акту, або день, коли заявникові стало чи
повинно було стати відомо про набрання сили вироком чи рішенням.
Скасування чи зміна нормативного акта, на якому ґрунтувалось
судове рішення, може вважатись нововиявленою обставиною лише за
умови, якщо в акті, яким скасовано чи змінено попередній,
зазначено про надання йому зворотної сили.
Рішення господарського суду АР Крим по справі № 2-4/4071-2001
було прийнято 29.09–26.10.2001.
Рішення господарського суду м. Києва по справі № 38/92, яким
визнано п. 2 “Порядку” ( za546-98 ) (za546-98)
частково недійсним в частині
слів “у якого вони працювали і від якого вийшли на пенсію” було
прийнято 14.05.02. Зобов’язано КМ України на протязі 30 днів з
дня набрання рішенням законної сили опублікувати резолютивну
частину цього рішення у газеті “Урядовий кур”ер”.
Таким чином, оскільки в рішенні суду не зазначено про надання
зворотної сили нормативному акту, що було скасовано, висновок
попередній судових інстанцій про те, що визнання недійсним
господарським судом м. Києва по справі № 38/92 пункту 2 Порядку
означає недійсність такого акту з моменту його прийняття – з
28.04.2000 є помилковим.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу УПФ в Залізничному районі м. Сімферополя
задовольнити, постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду 13.11.03 у справі № 2-16/8401.1-2003
скасувати, рішення господарського суду АР Ким від 27.09-26.10.01
по справі № 2-4/4071-2001 залишити без змін.