ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.03.2004 Справа N 1/300
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого-судді Плахотнюк С.О. (доповідач),
суддів: Панченко Н.Г., Плюшка І.А.,
розглянувши касаційну державного відкритого акціонерного
скаргу товариства “Шахта ім. Є.Т.Абакумова” ДП
ДХК “Донвугілля”
на постанову від 21.10.2003 Донецького апеляційного
господарського суду
у справі № 1/300
за позовом Національного банку України в особі
Управління Національного банку України в
Донецькій області
до ДВАТ “Шахта ім. Є.Т.Абакумова” ДП ДХК
“Донвугілля”
про стягнення 469046,91 грн.,
Представники сторін, повідомлених належним чином про час та
місце розгляду касаційної скарги, в судове засідання касаційної
інстанції не з’явились.
В С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Донецької області від 04.08.2003
(суддя З.Азарова), залишеним без змін постановою Донецького
апеляційного господарського суду від 21.10.2003 (судді
Т.Колядко, О.Скакун, С.Мирошниченко) частково задоволені позовні
вимоги Національного банку України в особі Управління
Національного банку України в Донецькій області: з ДВАТ “Шахта
ім. Є.Т.Абакумова” ДП ДХК “Донвугілля” стягнуто 466909,85 грн.
заборгованості, що становлять проценти за користування кредитом
з 30.05.2000 по 30.05.2003, та судові витрати.
Не погоджуючись із зазначеними постановою і рішенням та вважаючи
їх такими, що прийняті з порушенням і неправильним застосуванням
норм матеріального і процесуального права, а саме: саме
ст.ст. 161, 197 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, ст.ст. 4, 35 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, ДВАТ “Шахта ім. Є.Т.Абакумова” ДП ДХК “Донвугілля”
в касаційній скарзі до Вищого господарського суду України
просить скасувати ці судові рішення та припинити провадження у
справі.
Заслухавши доповідача, перевіривши застосування судами
апеляційної та першої інстанцій норм процесуального права, Вищий
господарський суд України вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з таких підстав:
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що
згідно з договором № 536 від 29.04.1997 Акціонерним банком
“Донвуглекомбанк” був наданий кредит ДВАТ “Шахта
ім. Є.Т.Абакумова” ДП ДХК “Донвугілля” в сумі 240666 грн. зі
строком погашення 29.04.1998 з нарахуванням процентів за
користування кредитом. Кредит не був погашений.
Судами також встановлено, що відповідно до договору № 76 від
10.05.2000 Акціонерний банк “Донвуглекомбанк” в рахунок
погашення своєї заборгованості перед Національним банком України
за кредитним договором № 3 від 09.06.1997 уступив, а НБУ набув
права вимоги боргу і став кредитором за зобов’язаннями, що
випливають з кредитного договору № 536 від 29.04.1997,
укладеного між АБ “Донвуглекомбанк” та ДВАТ “Шахта
ім. Є.Т.Абакумова” ДП ДХК “Донвугілля”.
Рішенням арбітражного суду Донецької області від 13.10.2000 по
справі № 1/88 з відповідача на користь Національного банку
України було стягнуто суму кредиту 240666 грн., проценти
317794,73 грн. та пеню 60000 грн.
Рішення арбітражного суду Донецької області від 13.10.2000 по
справі № 1/88 відповідачем не виконано, а тому позивач звернувся
з позовною заявою про стягнення процентів за користування
кредитом, які були нараховані за період з 30.05.2000 по
30.05.2003.
В силу зобов’язання відповідно до ст. 151 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
,
який діяв до 01.01.2004, боржник зобов’язаний вчинити на користь
кредитора певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити
гроші та інше або утриматися від певної дії), а кредитор має
право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Зобов’язання виникають з договору, в тому числі і кредитного,
або з інших підстав, передбачених законом.
Статтею 161 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
встановлено, що зобов’язання
повинні виконуватись належним чином і в установлений строк
відповідно до вказівок закону, акту планування, договору.
Зобов’язання згідно статті 216 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
припиняються
виконанням, проведеним належним чином.
Основними умовами надання банківського кредиту є забезпеченість,
повернення, строковість, платність та цільова направленість.
Господарські суди першої та апеляційної інстанцій, встановивши,
що боржник не виконав передбачені кредитним договором № 536 від
29.04.1997 зобов’язання щодо повернення у встановлений строк
кредиту і продовжує користуватися кредитом, правомірно дійшли
висновку про стягнення процентів, які є визначеною сторонами
кредитного договору платою за користування кредитом.
Вищий господарський суд України погоджується з позицією
господарських судів про те, що в даних правовідносинах проценти
не є фінансовою санкцією або неустойкою, а тому до них не
застосовується мораторій, передбачений Законом України “Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 – 111-12 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу державного відкритого акціонерного товариства
“Шахта ім. Є.Т.Абакумова” ДП ДХК “Донвугілля” на постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 21.10.2003 у
справі № 1/300 залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
21.10.2003 у справі № 1/300 залишити без змін.