ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.02.2004 Справа N 24/36
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
розглянув Державної податкової інспекції у
касаційну Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя
скаргу
на постанову від 24.09.2003
Запорізького апеляційного господарського суду
у справі № 24/36 господарського суду Запорізької
області
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ф",
м. Запоріжжя
до Державної податкової інспекції у
Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя
про визнання недійсним рішення
за участю представників сторін:
від позивача
від відповідача
В С Т А Н О В И В:
В березні 2003 року товариство з обмеженою відповідальністю "Ф"
пред'явило в суді позов до Державної податкової інспекції у
Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання недійсними
податкових повідомлень-рішень від 11.11.2002 № 0001672303/0, від
09.12.2002 № 0001672303/1, від 20.01.2003 № 001672303/2/1269.
В обґрунтування позовних вимог зазначало, що при проведенні
перевірки податкова інспекція необґрунтовано віднесла грошові
кошти, які знаходилися в касі у сумі 5554 грн., до грошових
коштів, які знаходяться на місці проведення розрахунків, бо 5000
грн. є страховим фондом.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.05.2003
позов задоволено.
Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення № 0001672303/0
від 11.11.2002, № 0001672303/1 від 09.12.2002 та
№ 001672303/2/1269 від 2001.2003.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
24.09.2003 рішення залишено без змін.
Задовольняючи позов і залишаючи рішення без змін, судові інстанції
виходили з того, що позивачем не допущено порушень п. 13 ст. 3
Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
В касаційній скарзі Державна податкова інспекція в
Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя просить рішення
господарського суду та постанову апеляційного господарського суду
скасувати та постановити нове рішення, яким в позові відмовити,
посилаючись на незастосування судовими інстанціями п. п. 4.5 п. 4
Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів
розрахункових операцій за товари (послуги) ( z0107-01 ) (z0107-01)
, п. 2.10
Положення про ведення касових операцій у національній валюті в
Україні ( z0040-05 ) (z0040-05)
.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту
встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий
господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено господарським судом і вбачається з матеріалів
справи ТОВ "Ф" здійснює підприємницьку діяльність у сфері ігорного
бізнесу - казино.
Згідно п. 2.6 Інструкції "Про умови і правила провадження
підприємницької діяльності (ліцензійні умови) зі створення та
утримання гральних закладів, організації азартних ігор та контроль
за їх дотриманням" ( z0610-98 ) (z0610-98)
, затвердженої наказом Ліцензійноє
палати України № 86 від 11.09.1998 гральний заклад повинен мати в
касі достатньо коштів для виплати призового фонду чи формування
страхового фонду.
Рішенням зборів засновників ТОВ "Ф" від 23.10.2002 затверджено
Положення про страховий фонд, який був утворений позивачем з метою
покриття витрат на виплату максимально можливого виграшу
відвідувача ігрового залу, якщо при цьому коштів поточної виручки
каси буде недостатньо.
Максимально можливий виграш в казино з 01.01.2002 складає 6000
грн. Ліміт каси підприємства відповідає розміру можливого виграшу
і складає 6000 грн.
Відповідно до вимог Інструкції "Про умови і правила провадження
підприємницької діяльності (ліцензійні умови) зі створення та
утримання гральних закладів, організації азартних ігор та контроль
за їх дотриманням" ( z0610-98 ) (z0610-98)
страховий фонд зберігається в касі
казино у вигляді готівки на випадок виплати крупних виграшів.
Визначення терміну "каса підприємства" наведено в п. п. 1.2 п. 1
Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті
України" ( z0040-05 ) (z0040-05)
, затвердженого постановою Правління НБУ № 72
від 19.02.2001, а саме це приміщення або місце здійснення
готівкових розрахунків, а також приймання, видачі і зберігання
готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.
Господарським судом встановлено, що сума страхового фонду 5000
грн. і суми, що були виручені казино (у межах ліміту каси)
постійно зберігались у касі у сейфі і відображались по касовій
книзі.
Касова книга згідно наведеного Положення ( z0040-05 ) (z0040-05)
- це
документ бухгалтерського обліку встановленої форми, що
застосовується для здійснення обліку готівки в касі підприємства.
З акту перевірки позивача і оспорюваних ним податкових повідомлень
- рішень вбачається, що відповідач вказує на порушення позивачем
п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, а саме не відповідності сум готівкових
коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена
в даному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку
використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за
розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Господарським судом встановлено, що позивачем не допущено
вказаного порушення, а тому обґрунтовано задоволено його позовні
вимоги.
Постановлені судові рішення відповідають вимогам закону і підстав
для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення,
а постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
24.09.2003 та рішення господарського суду Запорізької області від
29.05.2003 у справі № 24/36 без змін.