ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
27.02.2004                              Справа N 5/90
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
Головуючого
суддів
 
розглянув у            Державної    податкової    інспекції     у
відкритому судовому    Жовтневому районі м.  Запоріжжя
засіданні
касаційну скаргу
 
на постанову           від  17.10.2003 Запорізького  апеляційного
                       господарського суду
 
у справі               №  5/90
                       господарського суду Запорізької області
 
за позовом             закритого акціонерного товариства "КС"  м.
                       Запоріжжя
 
до                     Державної    податкової    інспекції     у
                       Жовтневому районі м.  Запоріжжя
 
про   визнання недійсною другої податкової вимоги
 
                  за участю представників сторін:
 
від позивача не з'явилися
від відповідача не з'явилися
 
                        В С Т А Н О В И В:
 
В лютому 2003 року закрите акціонерне товариство "КС" пред'явило в
суді позов до Державної податкової інспекції у  Жовтневому  районі
м.  Запоріжжя  про   визнання  недійсною  другої податкової вимоги
№ 2/21 від  27.01.2003  якою  донараховано  пеню  по  прибутковому
податку в сумі 2194,78 грн.
 
Позовні вимоги  обґрунтовувались  тим,  що  податкова  інспекція в
порушення п.  16.1.2 ст.  16,  п.  6.2.3 ст.  6 та п.  5.2.1 ст. 5
Закону   України  "Про  порядок  погашення  зобов'язань  платників
податків   перед   бюджетами   та  державними  цільовими  фондами"
( 2181-14  ) (2181-14)
          нарахувала  товариству  пеню в сумі 2194,78 грн.  та
направила першу та другу податкові  вимоги.  При  цьому  податкове
повідомлення   про   нарахування  пені  позивачу  не  надсилалося.
Будь-які розрахунки  та  документальне  обґрунтування  нарахування
пені  в  акті  перевірки відсутні.  Разом з тим зазначало,  що при
отриманні грошових коштів в  період  з  05.11.1999р.  по  12.03.01
підприємством  здійснювалася сплата прибуткового податку в повному
обсязі відповідно до ст. 10 Декрету КМУ "Про прибутковий податок з
громадян" ( 13-92 ) (13-92)
        .
 
Рішенням господарського  суду  Запорізької  області від 21.05.2003
позов задоволено.
 
Визнано недійсною другу податкову вимогу № 2/21 від 27.01.2003 про
донарахування пені по прибутковому податку в сумі 2194,78 грн.
 
Постановою Запорізького   апеляційного   господарського  суду  від
17.10.2003 рішення залишено без змін.
 
Задовольняючи позов та залишаючи  рішення  без  змін  господарські
суди виходили з того,  що позивач своєчасно здійснив перерахування
в бюджет нарахованого прибуткового податку з громадян при  виплаті
заробітної плати,  наведене підтверджується матеріалами справи,  а
саме корінцем чекової  книжки  та  платіжними  дорученнями.  Таким
чином,  при здійсненні господарської діяльності в рамках контракту
про сумісну діяльність товариство не порушило вимоги п. 10 Декрету
КМУ  "Про  прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
         і нарахування
пені податковою інспекцією є неправомірним та необґрунтованим.
 
Разом з тим апеляційний господарський суд зазначив, що відсутність
відомостей  про  перерахування  податку в картці особового рахунку
Ф15 відділу  обліку,  звіту  та  оперативного  аналізу  податкової
інспекції не є підставою для нарахування пені.
 
В касаційній  скарзі  Державна  податкова  інспекція  у Жовтневому
районі  м.  Запоріжжя  просить  скасувати  постанову  апеляційного
господарського суду та рішення господарського суду, посилаючись на
порушення норм матеріального права, зокрема вимог ст. 10, п. 2 ст.
21 Декрету  КМУ  від 26.12.92 "Про прибутковий податок з громадян"
( 13-92 ) (13-92)
        ,  пп.  16.4.1 п. 16.4 ст. 16 Закону України "Про порядок
погашення  зобов'язань  перед  бюджетами  та  державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
        .
 
Перевіривши повноту  встановлених  судом  обставин  справи  та  їх
юридичну  оцінку,  Вищий  господарський  суд  України  вважає,  що
касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
 
Відповідно до ст.  10  Декрету  Кабінету  Міністрів  України  "Про
прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
         підприємства, установи і
організації  усіх  форм  власності,  фізичні  особи   -   суб'єкти
підприємницької діяльності після закінчення кожного місяця, але не
пізніше строку одержання в  установах  банків  коштів  на  виплату
належних громадянам сум зобов'язані перераховувати до бюджету суми
нарахованого і утриманого прибуткового податку за минулий місяць.
 
Зазначені юридичні і фізичні особи одночасно з поданням  чеків  на
отримання  коштів  для  виплати  належних  громадянам сум за другу
половину місяця подають до установ банків  платіжне  доручення  на
перерахування до бюджету утриманих сум прибуткового податку.
 
Чеки на  отримання  коштів  для  виплати  належних  громадянам сум
приймаються  установами  банків  тільки  за   умови   пред'явлення
платіжного  доручення  на  перерахування  до бюджету утриманих сум
прибуткового податку.
 
Господарським судом встановлено,  що на ЗАТ "КС" по контракту  про
сумісну  діяльність № 101/97 від 07.10.1997 року покладено ведення
спільних справ,  в тому числі нарахування  та  виплата  заробітної
плати працівникам за виконання ними робіт по цьому контракту.
 
Нарахування і  виплата  заробітної плати проводиться з коштів,  що
надходять на розрахунковий рахунок,  відкритий згідно контракту  і
що  підтверджується  наказом  № 14 від 10.10.1997 р.,  дослідженим
судом.
 
З досліджених  корінців  чекової  книжки,  платіжних  доручень  по
розрахунковому  рахунку № 26008197 в банку "А" господарським судом
встановлено,  що позивач при виплаті заробітної  плати  здійснював
перерахування прибуткового податку.
 
Господарським судом встановлено, що відповідач, присвоїв контракту
№ 101/97 ідентифікаційний код  для  обліку  податкових  надходжень
тільки  з  18.08.2000,  сплата  прибуткового податку з громадян по
контракту № 101/97 почалась проводитись з 1999 року.
 
А тому  відсутність  відомостей  про  перерахування   прибуткового
податку  в  картці  особового рахунку Ф-15 по договору про сумісну
діяльність не підтверджує факт несплати прибуткового податку і  не
є підставою для нарахування пені.
 
Враховуючи межі  перегляду  справи  в касаційній інстанції,  Вищий
господарський  суд  вважає,   що   постановлені   судові   рішення
відповідають  вимогам  діючого законодавства і обставинам справи і
підстав для їх скасування не вбачається.
 
Керуючись ст.  ст.  111-5,  111-7,  111-9,  111-11  Господарського
процесуального  кодексу  України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий господарський
суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В :
 
Касаційну скаргу  Державної  податкової  інспекції  у   Жовтневому
районі  м.  Запоріжжя  залишити  без задоволення,  а постанову від
17.10.2003  Запорізького  апеляційного  господарського   суду   та
рішення  від  21.05.2003 господарського суду Запорізької області у
справі № 5/90 без змін.