ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНА
 
27.02.2004                              Справа N 5/1962-29/282
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючого
суддів
 
розглянув               закритого акціонерного товариства
касаційну скаргу        "Українська промислова компанія "Д",
                        м.  Івано-Франківськ
 
на рішення              від 20.02.2003, підписане 03.09.03
 
у справі                № 5/1962-29/282
 
господарського суду     Львівської області
 
за позовом              відкритого    акціонерного   товариства
                        "СЗХ", м.  Сокаль
 
до                      Червоноградської  об'єднаної  державної
                        податкової     інспекції     Львівської
                        області
 
про   визнання недійсним рішення
 
                 за участю представників сторін:
 
від позивача не з'явилися
від відповідача не з'явилися
від ЗАТ "Українська промислова компанія "Д
 
                        В С Т А Н О В И В:
 
В жовтні   2002  року  арбітражний  керуючий  О-ик  М.М.,  ухвалою
господарського суду Львівської області від 12.09.2002  призначений
ліквідатором ВАТ "СЗХ", пред'явив в суді позов до Червоноградської
об'єднаної державної податкової інспекції Львівської  області  про
визнання  недійсним  рішення  № 01-262- 05762275/16 від 02.01.2002
про застосування та стягнення сум штрафних (фінансових )  санкцій,
донарахованих сум податків, зборів (обов'язкових платежів) та пені
за   порушення   податкового   та   іншого   законодавства,   яким
донараховано  податок на додану вартість в сумі 703200,00 грн.  та
застосовано штрафні санкції в сумі 175802,00 грн., а також штрафні
санкції в сумі 945,50 грн. (п'ятикратний розмір виручки, одержаної
від наданих послуг  без  застосування  РРО,  які  визначено  сумою
податкового зобов'язання).
 
Рішенням господарського  суду  Львівської  області від 20.02.2003,
оформленого  відповідно  до  ст.  84  ГПК  України  ( 1798-12   ) (1798-12)
        
03.09.2003   визнано  недійсними  зміни  та  доповнення  №  2  від
10.08.2001 до біржової угоди № 61-01/4 від  20.06.2001  як  мнимої
угоди.
 
В задоволенні позовних вимог відмовлено.
 
Обґрунтовуючи рішення,  господарський  суд виходив з того,  що для
правильного вирішення спору по суті істотне значення має вирішення
судом   предмету   біржової   угоди   №  61-01/4  від  20.06.2001.
Враховуючи,  що зміни до біржової угоди  внесені  після  виконання
позивачем  своїх  зобов'язань  із  передачі  предмету  угоди,  суд
вважає,  що угода про внесення змін і доповнень № 2 від 10.08.2001
підлягає визнанню недійсною в силу ч.  1 ст. 58 Цивільного кодексу
УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        .
 
Залучення до процесу ЗАТ "УПК "Д" суд вважає недоцільним, оскільки
визнання угоди мнимою, не впливає на його правовий статус стосовно
позивача чи відповідача по цій справі чи  щодо  будь-якої  третьої
особи.
 
В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які підтверджували б
факт передачі активів та пасивів ДП "К" та внесення змін  в  облік
ЗАТ "УПК "Д" - покупця активів та пасивів.
 
Господарська  операція,  здійснена   на  підставі  біржової  угоди
№ 61-01/4 від 20.06.2001 є операцією по  відчуженню  корпоративних
прав,  і  така  операція підлягає оподаткуванню податком на додану
вартість за ставкою 20%  відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        .
 
Позивачем не  надано спростувань щодо порушення ним Закону України
"Про застосування  реєстраторів  розрахункових  операцій  у  сфері
торгівлі,  громадського  харчування  та  послуг"  ( 265/95-ВР  ) (265/95-ВР)
        ,
Порядку ведення касових операцій у національній валюті в Україні.
 
В касаційній  скарзі  ЗАТ  "Українська  промислова  компанія   "Д"
просить   рішення  господарського суду в частині змін та доповнень
№ 2  до  біржової  угоди  №  61-01/4  від  20.06.2001   скасувати,
посилаючись  на  порушення  п.  3  ст.  111-10,  43 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Заслухавши пояснення представника скаржника,  перевіривши  повноту
встановлених  судом  обставин справи та їх юридичну оцінку,  Вищий
господарський суд України вважає,  що  касаційна  скарга  підлягає
задоволенню, виходячи з наступного.
 
Як встановлено з матеріалів справи позивачем пред'явлено позов про
визнання недійсним рішення № 01-262-05762275/16 від 02.01.2002 про
застосування та  стягнення  сум  штрафних  
( фінансових )
санкцій,
донарахованих сум податків, зборів (обов'язкових платежів) та пені
за  порушення  податкового  та  іншого  законодавства  яким  ДПІ у
Сокальському районі донараховано ПДВ в сумі 703200,00 грн. штрафні
санкції по цьому податку в сумі 175802,00 грн.  та штрафні санкції
в сумі 945,00 грн. за надання послуг без застосування РРО.
 
Господарський суд вийшов за межі позовних вимог і визнав недійсним
зміни та доповнення № 2 від 10.08.2001 до біржової угоди № 61-01/4
від 20.06.2001 як мнимої угоди.
 
При цьому  в  порушення  п.   п.   1,2   ст.   83   Господарського
процесуального  кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         ці дії господарський
суд не мотивував,  не вказав,  яким чином зміни та доповнення №  2
від   10.08.2001  до  біржової  угоди  №  61-01/4  від  20.06.2001
впливають і пов'язані з податковим строком.
 
Відповідно до п.  3 ч.  2 ст. 111-10 Господарського процесуального
кодексу  України ( 1798-12 ) (1798-12)
         порушення норм процесуального права є
в  будь-якому  випадку  підставою  для  скасування  місцевого  або
постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд
прийняв рішення або постанову,  що стосується  прав  і  обов'язків
осіб, які не були залучені до участі у справі.
 
До матеріалів   справи  долучено  зміни  та  доповнення  №  2  від
10.08.2001 до біржової угоди №  61-01/4  договору  купівлі-продажу
цілісного  майнового  комплексу від 20.06.2001 з якого вбачається,
що стороною угоди і доповнень,  змін до неї є  закрите  акціонерне
товариство  "Українська  промислова компанія "Д",  а тому визнання
змін і доповнень до біржової угоди недійсними  стосується  прав  і
обов'язків скаржника, якого не
 
було залучено  у справі і що є безумовною підставою для скасування
рішення.
 
Крім того,  в  порушення  ст.  43  ГПК   України   ( 1798-12   ) (1798-12)
        
господарським  судом  не  досліджено  обставини з якими відповідач
пов'язує донарахування податку і застосування штрафних санкцій.
 
Постановлене господарським судом рішення не відповідає вимогам  п.
1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11
із  змінами  "Про  судове  рішення"  ( v0011700-76  ) (v0011700-76)
          щодо  його
законності і обґрунтованості.
 
При новому  розгляді  справи  суду необхідно врахувати викладене і
вирішити спір у відповідності  з  вимогами  закону  і  обставинами
справи.
 
Керуючись ст.  ст.  111-5,  111-7,  111-9  - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський
суд України
 
                       П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу  закритого  акціонерного  товариства  "Українська
промислова компанія "Д" задовольнити.
 
Рішення господарського суду Львівської області  від  20.02.2003  у
справі  №  5/1962-29/282  скасувати,  справу  направити  на  новий
розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.