ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
27.02.2004                              Справа N 2-16/12008-2003
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючого                  Кочерової Н.О.,
суддів:                      Рибака В.В.,
                             Уліцького А.М.,
 
за участю представників  сторін:                      
 
від позивача                 не з’явився
від відповідача              не з’явився
 
розглянувши матеріали        Управління Пенсійного фонду України
касаційної скарги            в Білогірському районі АРК
 
на постанову                 від 30.10.03 Севастопольського
                             апеляційного господарського суду
 
у справі                     № 2-16/12008-2003
 
господарського суду          Автономної Республіки Крим
 
за позовом                   Управління Пенсійного фонду України
                             в Білогірському районі АРК
 
до                           ВАТ “Білогірське спеціалізоване
                             автотранспортне підприємство 1209”
 
про   стягнення 1289,03 грн.
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням  господарського  суду Автономної  Республіки  Крим  від
08.09.2003 в позові відмовлено.
 
Рішення мотивоване тим, що відповідно до п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2
Закону  України  “Про  порядок погашення  зобов'язань  платників
податків   перед  бюджетами  та  державними  цільовими  фондами”
( 2181-14  ) (2181-14)
          органами,  уповноваженими  здійснювати  заходи  з
погашення  податкового  боргу, є виключно  податкові  органи,  а
також  державні виконавці в межах їх компетенції,  а  Управління
Пенсійного  фонду України є лише контролюючим  органом  і  таким
правом не наділений.
 
Постановою  Севастопольського апеляційного  господарського  суду
від  30.10.03  зазначене рішення залишено  без  змін  з  тих  же
підстав.
 
У  поданій касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України
в   Білогірському  районі  Автономної  Республіки  Крим  просить
скасувати  рішення та постанову зазначених судових  інстанцій  з
підстав  невідповідності їх рішенню Конституційного суду України
від 09.07.02 № 15-рп/202, згідно якого право юридичної особи  на
звернення  до  суду  не  може  бути обмежено  Законом  чи  іншим
нормативно-правовим  актом;  вказує,  що  Пенсійний   фонд,   як
контролюючий   орган,  в  особі  його  місцевих   органів   може
звертатися  до суду з метою стягнення обов’язкових  платежів  до
цього фонду.
 
Проте,  всупереч  викладеному, скаржник зазначає  у  скарзі,  що
органами   уповноваженими   здійснювати   заходи   з   погашення
податкового боргу є виключно податкові органи, а також  державні
виконавці  у межах їх компетенції (Закон України від  21.12.2000
№ 2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
        ).
 
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши
доводи  касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку  судовими
інстанціями   обставин  справи  та  повноту   їх   встановлення,
правильність    застосування   ними   норм   процесуального    і
матеріального   права,  прийшла  до  висновку  про   відсутність
правових  підстав для задоволення касаційної скарги  виходячи  з
наступного.
 
ВАТ  “Білогірське  спеціалізоване  автотранспортне  підприємство
1209”  зареєстровано  в Управлінні Пенсійного  фонду  України  в
Білогірському  районі  АР Крим як платник збору  на  обов’язкове
державне    пенсійне   страхування,   проте    в    установлений
законодавством строк цей збір сплачений не був.
 
Виходячи  зі  змісту  п. 1.3 ст. 1 Закону України  “Про  порядок
погашення  зобов'язань  платників податків  перед  бюджетами  та
державними  цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
         своєчасно не  внесені
суми  збору  на  обов’язкове  державне  пенсійне  страхування  є
недоїмкою, оскільки цей збір врахований у ст. 14 Закону  України
“Про   систему  оподаткування”  ( 1251-12  ) (1251-12)
        ,  його   погашення
відбувається   у   порядку  визначеному  Законом   України   від
21.12.2000 № 2181-ІІІ.
 
Відповідно  до  п.  2.1.2 Закону України “Про порядок  погашення
зобов'язань  платників  податків перед бюджетами  та  державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
         установи Пенсійного фонду України
є  контролюючим  органом стосовно внесків  до  Пенсійного  фонду
України.
 
Пенсійний  фонд України діє на підставі Положення про  Пенсійний
фонд  України  ( 121/2001  ) (121/2001)
          затвердженого  Указом  Президента
України від 01.03.01 № 121/2001.
 
Інструкцією  про  порядок  обчислення і  сплати  підприємствами,
установами,  організаціями та громадянами збору  на  обов’язкове
державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх
надходження   до   Пенсійного  фонду  України   ( z0998-01   ) (z0998-01)
        
затвердженою  Постановою правління Пенсійного фонду  України  та
зареєстрованої  в  Міністерстві  юстиції  України  29.11.01   за
№  998/6189 передбачено, що у випадках перерахованих у п. 6 цієї
інструкції  платнику  збору  на  обов’язкове  державне  пенсійне
страхування надсилається повідомлення встановленої форми.
 
Після проходження процедури узгодження зазначеної в повідомленні
суми,  її  погашення  у відповідності до ст.  ст.  6,  7  Закону
України  “Про  порядок погашення зобов'язань платників  податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
         від
21.12.00 № 2181-ІІІ на підставі податкової вимоги.
 
Податкові   вимоги   пред’являються   на   підставі   узгодженої
відповідним    управлінням   Пенсійного   фонду   України,    як
контролюючим   органом,   суми  податкового   зобов’язання.   Це
податкове  зобов’язання зазначається в податковому  поданні,  що
надсилається  контролюючим  органом  до  відповідної  податкової
інспекції для здійснення заходів з погашення податкового боргу.
 
Органами   уповноваженими   здійснювати   заходи   з   погашення
податкового боргу є виключно податкові органи, а також  державні
виконавці  у  межах їх компетенції (п.п. 2.3.1 ст. 2 зазначеного
Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
        ).
 
Як  вбачається з матеріалів справи, Управління Пенсійного  фонду
України  в  Білогірському  районі АР Крим  не  узгоджувало  суму
податкового  зобов’язання  з  відповідачем,  як  того  вимагають
вищезазначені норми, та не зверталось в установленому порядку до
податкового органу.
 
Вищевикладене   підтверджує   правомірність   висновку   судових
інстанцій відносно того, що установи Пенсійного фонду України не
уповноважені  здійснювати заходи з погашення податкового  боргу;
спростовує доводи касаційної скарги.
 
З   урахуванням   зазначеного   та   керуючись   ст.ст.   111-5,
111-7,  111-9,  111-11  Господарського  процесуального   кодексу 
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
30.10.03  у  справі  №  2-16/12008-2003 залишити  без  зміни,  а
касацўйну скаргу - без задоволення.