ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.02.2004 Cправа N А28/54
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів:
розглянувши у відкритому
судовому засідання Нікопольської об'єднаної державної
касаційну скаргу податкової інспекції
на постанову від 16.09.03 року
Дніпропетровського апеляційного господарського суду
у справі № А28/54
господарського суду Дніпропетровської області
за позовом Товариства о обмеженою
відповідальністю "БЛ" місто
Нікополь
до Нікопольської об'єднаної державної
податкової інспекції
про про визнання недійсною першої
податкової вимоги № 1/168/1188 від
24.01.2003 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю "БЛ" звернулось до
господарського суду Дніпропетровської області з позовом про
визнання недійсною першої податкової вимоги Нікопольської
об'єднаної державної податкової інспекції від 24.01.2003р.
№ 1/68/1188, якою позивачу визначено податковий борг з податку на
прибуток на загальну суму 129190,31грн. Позовні вимоги
обґрунтовані тим, що відповідачем порушено термін прийняття
рішення про розгляд справи; перевірка підприємства за результатами
якої було складено Акт від 18.02.2002р. № 99 на підприємстві не
проводилась.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22
травня 2003 р. в задоволенні позову позивачеві було відмовлено з
посиланням на те, що направлення Нікопольської об'єднаною
державною податковою інспекцією платнику податків першої
податкової вимоги від 24.01.2003р. № 1/68/1188 відповідає чинному
законодавству, а саме 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
№ 2181.
Не погодившись з зазначеним рішенням, Товариства з обмеженою
відповідальністю "БЛ" звернулося з апеляційною скаргою до
Дніпропетровського апеляційного господарського суду, в якій
просило рішення місцевого господарського суду скасувати, позовні
вимоги задовольнити.
За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛ"
Дніпропетровський апеляційний господарський суд переглянув рішення
господарського суду Дніпропетровської області та постановою від
16.09. 2003 року. скасував його, задовольнивши позовні вимоги
позивача. Судові витрати також були віднесені на відповідача.
Постанова апеляційного суду вмотивована тим, що податкове
зобов'язання позивача не є узгодженим, направлення останньому
першої податкової вимоги є необґрунтованим.
Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція звернулась з
касаційною скаргою до Вищого господарського суду України в якій
просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 16 вересня 2003 року у цій справі та
припинити провадження у справі, мотивуючи касаційну скаргу
доводами про неправильне застосування судом норм матеріального та
процесуального права. В обґрунтування касаційних вимог скаржник
посилається на те, що перша податкова вимога є документом
інформаційного характеру і ,таким чином, не є актом який може бути
предметом спору по справі. Крім того скаржник посилається на те,
що стягнення судом апеляційної інстанції, без відповідного
посилання на норми процесуального права, з Нікопольської
об'єднаної державної податкової інспекції на користь позивача
судових витрат є безпідставним і таким , що порушує норми статей
49, 103, частини 1 статті 101 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Вищий господарський суд України заслухавши доповідь судді,
пояснення представників сторін у справі, переглянув матеріали
справи і касаційну скаргу і відзначає, що касаційна скарга
Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції підлягає
частковому задоволенню.
При розгляді справи місцевим та апеляційним судами було
встановлено наступне.
Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією проведено
перевірку позивача з питань правильності нарахування та
своєчасності сплати податку на прибуток при здійсненні
господарських взаємовідносин з приватним підприємством "А",
приватним підприємством "НБ", приватним підприємством "Т" та
приватним підприємством "Ф". за результатами якої складено акт
перевірки від 18.11.2002 року № 99.
На підставі акта перевірки податковою інспекцією прийнято
податкове рішення-повідомлення від 27 листопада 2002 року
№0000732640/0/22640, яким позивачеві визначено до сплати податкове
зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 129750 грн. (у
тому числі основний платіж - 86500 грн. і штрафна (фінансова)
санкція - 43250 грн.).
24 січня 2003 року Нікопольською об'єднаною державною податковою
інспекцією була прийнята перша податкова вимога №1768/1188 за
узгодженим податковим зобов'язанням з податку на прибуток у сумі
129190 грн. 31 коп.
Статтею 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
запроваджена процедура узгодження сум
податкових зобов'язань, оскарження рішень контролюючих органів та
визначення податкового боргу.
Зокрема, підпунктом 5.2.1 пункту 5.23 статті 5 зазначеного Закону
( 2181-14 ) (2181-14)
встановлено, що податкове зобов'язання платника
податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів
4.2, 4.3 статті 4 цього ж Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
, вважається
узгодженим у день отримання платником податків податкового
повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2
цього пункту.
За приписами підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
у разі коли
платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив
суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення,
що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за
межі його компетенції, встановленої законом, такий платник
податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою
про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та
може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які
платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути
подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів,
наступних за днем отримання платником податків податкового
повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що
оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване
рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від
дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з
повідомленням про вручення або надати йому під розписку .
Рішення про результати розгляду скарги № 174 від 04.12.2002 року
про відміну податкового повідомлення-рішення Нікопольської
об'єднаної державної податкової інспекції № 0000732640 від
27.11.2002 року було прийняте та направлене позивачеві за його
юридичною адресою 23.12.2002 року, тобто у передбаченому Законом
порядку та у визначений строк, що встановлено при розгляді справи.
В матеріалах справи відсутні докази звернення позивача з позовом
до суду про визнання недійсним повідомлення-рішення № 0000732640
від 27.11.2002, а відтак сума визначена платнику податку до сплати
у зазначеному рішенні-повідомленні є узгодженою згідно приписів
статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Згідно підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 цього ж Закону
( 2181-14 ) (2181-14)
у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму
податкового зобов'язання у встановлений строк податковий орган
надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Податкова вимога за своєю правовою природою є актом податкового
органу, який породжує певні правові наслідки для позивача, а
відтак може бути предметом спору при зверненні платника податків з
позовною заявою до суду на підставі статті 12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Проте при розгляді спору поза увагою попередніх судових інстанцій
залишилась та обставина, що сума визначена до сплати в податковому
рішенні-повідомленні не є тотожною сумі зазначеній в податковій
вимозі № 1768/1188 від 24 січня 2003 року, що не з'ясовувалось та
не встановлювалось ні місцевим ні апеляційним судами.
Наведене є підставою для скасування усіх судових рішень прийнятих
у справі та направлення справи на новий розгляд до господарського
суду Дніпропетровської області.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 3 статті 111-9, статтями
111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
22.05.2003 року та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 16.09.2003 року у справі № А 28/54
скасувати, справу скерувати на новий розгляд до господарського
суду Дніпропетровської області. Касаційну скаргу Нікопольської
об'єднаної державної податкової інспекції задовольнити частково.