ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           ПОСТАНОВА
 
                        ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
 26.02.2004                                      Справа N 37/91пд
 
  Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:
 
                 Т. Добролюбової - головуючого
                 Т. Дроботової
                 Т. Гоголь
 
за участю представників:
 
позивача         А.А.А. - дов. від 20.02.2004 р.
                 Б.Б.Б. - дов. від 28.08.2003 р.
 
відповідача      не з'явилися  (про час і місце судового засідання
                 повідомлені належно)
 
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у  H-ському районі
                 м. P-ська
 
на  постанову    від     19.11.2003 р.    Донецького  апеляційного
                 господарського суду
 
у справі         № 37/91пд господарського суду Донецької області
 
за позовом       Державної податкової інспекції у  H-ському районі
                 м. P-ська
 
до               - Приватного підприємства "YYY"
                 - Товариства з обмеженою відповідальністю "XXX"
 
про   визнання угоди недійсною
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
ДПІ у H-ському районі м.  P-ська звернулась до господарського суду
Донецької  області  з  позовом  про  визнання недійсноюна підставі
статті 48  Цивільного  кодексу  України  ( 1540-06  ) (1540-06)
          угоди  від
17.10.2000р, укладеної, укладеної між ПП "YYY" та ТОВ "XXX".
 
Позовні вимоги обґрунтовувались тим,  що на момент укладення угоди
ПП "YYY" не мало правоздатності юридичної особи згідно зі  статтею
26  Цивільного  кодексу  України  ( 1540-06 ) (1540-06)
        ,  оскільки державна
реєстрація підприємства відбулася 24.10.2000р.,  тобто після  дати
укладення договору від 17.10.2000р.
 
Рішенням господарського  суду  Донецької  області від 30.04.2002р.
(суддя Москальова І.В.) в задоволенні позову  відмовлено,  договір
визнано  фактично  укладеним  після  23.10.2000р.,  коли  приватне
підприємство "YYY" набуло  статусу  юридичної  особи,  оскільки  в
тексті  cпірного договору вказаний розрахунковий рахунок ПП "YYY",
код ЗКПО (XXX9) - який є підтвердженням внесення його  до  Єдиного
державного  реєстру  підприємств  та ідентифікаційний номер,  який
свідчить про реєстрацію в податковому органі.  Крім того, вказаний
договір скріплений печаткою ПП "YYY".
 
За апеляційною  скаргою ДПІ у H-ському районі м.  P-ська Донецький
апеляційний господарський суд  переглянув  рішення  господарського
суду Донецької області від 30.04.2002р.  в апеляційному порядку та
постановою від 09 10.2002р. вказане рішення суду скасував, позовні
вимоги задовольнив у повному обсязі, визнав спірну угоду недійсною
на підставі статті 48 Цивільного кодексу України ( 1540-06  ) (1540-06)
        ,  як
таку, що суперечить вимогам закону.
 
Постановою Вищого   господарського  суду  Україні  вказані  судові
рішення у даній справі були скасовані,  справа скерована на  новий
розгляд  до  господарського  суду  Донецької  області  на підставі
статті 111-10    Господарського   процесуального  кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        ,   оскільки  справу  було  розглянуто  судом першої та
апеляційної інстанції за відсутності ТОВ  "XXX",  не  повідомленої
належним чином про час і місце судового засідання.
 
При новому розгляді ДПІ у H-ському районі м.  P-ська,  на підставі
статті 22    Господарського   процесуального   кодексу     України
( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  змінила  підстави позову,  просила господарський суд
визнати  недійсним  договір  купівлі  -  продажу  №   11/107   від
17.10.2000р.,  укладений  між  ПП  "YYY"  та ТОВ "XXX" на підставі
статті 49 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
          з  застосуванням
відповідних наслідків, передбачених цією статтею. Заява мотивована
тим,  що за рішенням Ч-ського районного місцевого суду м. Донецька
від 14.03.2002р.  установчі документи ПП "YYY" визнані недійсними,
оскільки  реєстрація   вказаного   підприємства   була   здійснена
невідомою особою.
 
Рішенням господарського  суду  Донецької  області від 18.09.2003р.
(суддя Наумова К.Г.) у задоволенні  позовних  вимог  відмовлено  з
підстав  недоведеності  умислу ПП "YYY" на укладення угоди з метою
приховування доходів від оподаткування.
 
За апеляційною скаргою ДПІ у H-ському районі м.  P-ська  Донецький
апеляційний   господарський   суд  переглянув  вказане  рішення  у
апеляційному порядку і постановою від  19.11.2003р.  залишив  його
без змін з тих же підстав.
 
ДПІ у  H-ському  районі м.  P-ська подала до Вищого господарського
суду України касаційну скаргу на постанову Донецького апеляційного
господарського  суду,  в якій просить рішення та постанову у даній
справі скасувати,  позов задовольнити,  мотивуючи касаційну скаргу
доводами  про порушення судом першої та апеляційної інстанції норм
матеріального права.
 
У касаційній скарзі вказується на те,  що відповідно до  пункту  6
Постанови  Пленуму  Верховного суду України від 28.04.78р № 3 "Про
судову   практику   в  справах   про   визнання  угод  недійсними"
( v0003700-78 ) (v0003700-78)
          до угод,  укладених з метою,  завідомо суперечною
інтересам  держави  і  суспільства,   зокрема,   належать   угоди,
спрямовані на   приховування   фізичними   особами   доходів   від
оподаткування.
 
Донецьким апеляційним господарським  судом  не  було  прийнято  до
уваги  факт,  встановлений  рішенням  Ч-ського  районного  суду м.
Донецька від 14.03.2002р.  по справі № 2-177/2002р. Даним рішенням
були  визнані  недійсними установчі документи ПП "YYY" на підставі
здійснення  його   державної   реєстрації   з   порушенням   вимог
законодавства,  а  саме,  реєстрація  невстановленими  особами  за
паспортними даними громадянина Е.Е.Е.,  який ніякого відношення до
даного підприємства не має та його реєстрацію не здійснював.
 
На думку  заявника,  сукупність  фактичних  обставин - ненадання з
моменту  реєстрації  ПП  "YYY"  до   ДПІ   податкової   звітності,
відсутність  підприємства  за  юридичною адресою,  здійснення його
реєстрації  невідомою   особою,   укладання   в   подальшому   цим
підприємством угоди та несплата при цьому податків, дають підстави
вважати,  що,  укладаючи оспорювань угоду, ПП "YYY" діяло з метою,
яка спрямована на приховування отриманих за угодою грошових коштів
від оподаткування.
 
Відзивів на касаційну скаргу відповідачами не надано.
 
Заслухавши доповідь судді - доповідача та  пояснення  присутніх  в
судовому  засіданні  представників  позивача,  перевіривши  наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові,  колегія
cуддів вважає,  що касаційна скарга підлягає задоволенню  з  таких
підстав.
 
Виходячи з   вимог   статті  111-7  Господарського  процесуального
кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          касаційна  інстанція  виходить  з
обставин,  встановлених у даній справі судом першої та апеляційної
інстанції.
 
Як вбачається з  матеріалів  справи  і  встановлено  господарським
судом першої та апеляційної інстанції,  17.10.2000р.  між ПП "YYY"
та ТОВ "XXX" був укладений договір купівлі  -  продажу  №  11/107,
згідно  якого ПП "YYY" зобов'язувалось поставити ТОВ "XXX" 800 тон
вугільного  концентрату,  а  ТОВ  "XXX"  зобов'язувалось  оплатити
зазначений товар за ціною згідно специфікації.
 
За платіжним дорученням № 109 від 09.11.2000р.  ТОВ "XXX" сплатила
частку зазначеного товару у сумі 49320 грн.
 
ПП "YYY" видало ТОВ "XXX" податкову накладну  від  31.10.2000р.  №
317 на суму 49320 грн.,  у тому числі податок на додану вартість у
сумі 8220 грн.
 
Рішенням Ч-ського районного суду м.  Донецька від  14.03.2002р.  у
цивільній  справі № 2-177/2002 статутні документи ПП "YYY" визнані
недійсними.
 
Вказане рішення   мотивоване   тим,   що    державна    реєстрація
підприємства  здійснена  невідомими  особами  з  порушенням  вимог
закону.
 
Статтею 67 Конституції України  ( 254к/96-ВР  ) (254к/96-ВР)
          передбачено,  що
кожен   зобов'язаний  сплачувати  податки  і  збори  в  порядку  і
розмірах, встановлених законом.
 
Відповідно    до приписів статті  49  Цивільного  кодексу  України
( 1540-06 ) (1540-06)
        ,   угода,  яка укладена з метою,  суперечною інтересам
держави і суспільства, є недійсною.
 
Пленум Верховного Суду України у пункті 6  Постанови  "Про  судову
практику  в  справах про визнання угод недійсними" ( v0003700-78 ) (v0003700-78)
        
роз'яснив,  що угода,  укладена  з  метою,  за  відомо  суперечною
інтересам   держави   та   суспільства,  зокрема,  належать  угоди
спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами доходів
від оподаткування.
 
Судом першої   та   апеляційної   інстанції  при  розгляді  справи
встановлено  заснування  підприємства  на   підставну   особу   та
використання   документів   особою,   яка  не  має  відношення  до
реєстрації ПП "YYY".
 
Крім того,  з встановлених  судом  обставин  справи  випливає,  що
оспорювана  угода  від  імені  ПП  "YYY"  укладена  у  часі раніше
реєстрації  останнього  як  суб'єкта  підприємницької  діяльності,
підприємницька  діяльність  з  боку  ПП  "YYY"  не  здійснювалась,
податки не сплачувались, за місцем його реєстрації підприємство не
знаходилось (а.с. 24, 82).
 
Вказане дає   касаційній   інстанції   підстави  стверджувати,  що
оспорювана у даній справі угода спрямована на ухилення від  сплати
податків,   тобто   з  метою,  суперечною  інтересам  держави,  що
спростовує висновок  господарського  суду  першої  та  апеляційної
інстанції про зворотне.
 
Відповідно до  статті  49  Цивільного  кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
        
угоди,  укладені  з  метою,   суперечною   інтересам   держави   і
суспільства визнаються недійсними з застосуванням передбачених нею
наслідків.
 
Враховуючи наведене,  судова  колегія  вважає,   що   рішення   та
постанова  у  справі підлягають скасуванню як такі,  що прийняті з
порушенням  норм  матеріального   права,   позовні   вимоги   слід
задовольнити.
 
На підставі   викладеного  та  керуючись  статтями  111-5,  111-7,
пунктом 2 статті 111-9,  статтями  111-10,  111-11  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         Вищий господарський суд
України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Рішення господарського суду Донецької області від 18.09.2003 р. та
постанову  Донецького  апеляційного господарського суду від 19.11.
2003 р.  у справі № 37/91пд господарського суду Донецької  області
скасувати, позовні вимоги - задовольнити.
 
Визнати угоду  від  17.10.2000  р  №  11/107 недійсною на підставі
статті 49 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
        .
 
Стягнути з ТОВ "XXX" в доход держави 49320 грн.
 
Стягнути з ПП "YYY" на користь ТОВ "XXX" 49320 грн.
 
Доручити господарському суду Донецької області видачу  наказів  на
виконання цієї постанови.
 
Головуючий Т. Добролюбова
С у д д і  Т. Дроботова
           Т. Гоголь