Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.02.2004 Справа N 33/571
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому Державної податкової інспекції
судовому засіданні в м. у Оболонському районі м.
Києві Києва
касаційну скаргу
на ухвалу Київського апеляційного
господарського суду
від 20 листопада 2003р.
за позовом Закритого акціонерного
товариства "Торговий дім "УК"
до Державної податкової інспекції
у Оболонському районі м.
Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ від
24.10.2002 № 00150301/0
в судовому засіданні взяли участь представники сторін:
від позивача:
від відповідача:
Закритим акціонерним товариством "Торговий дім "УК" у липні 2003р.
заявлений позов про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва від
24.10.2002 № 00150301/0, яким позивачеві донараховано 1804 грн.
податку на додану вартість та застосовані фінансові санкції у
розмірі 451 грн. за несплату донарахованої суми податку на додану
вартість. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство
правомірно віднесло у квітні 2002 року до складу податкового
кредиту суми ПДВ, підтверджені податковими накладними, одержаними
від ТОВ "УС", що свідчить про відсутність порушень з боку позивача
вимог підпункту 7.2.1 та підпункту 7.4.5 статті 7 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Рішенням господарського суду м. Києва від 17 вересня 2003 р., що
прийняте суддею, задоволені позовні вимоги про визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі.м Києва
від 24.10.2002 № 00150301/0. Рішення суду мотивоване тим, що
відсутність порушень з боку позивача вимог підпункту 7.4.5 статті
7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
спростовує висновок податкової служби про завищення суми
податкового кредиту, оскільки правомірність віднесення до складу
податкового кредиту сплачених продавцеві сум ПДВ, підтверджено
податковими накладними, одержаними від контрагента - ТОВ "УС". У
рішенні вказано про те, що надані позивачеві податкові накладні
повністю відповідають вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Київський апеляційний господарський суд ухвалою від 20 листопада
2003р. відмовив у задоволенні клопотання Державної податкової
інспекції у Оболонському районі м. Києва про відновлення
пропущеного строку на апеляційне оскарження з огляду на вимоги
статті 93 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, а апеляційну скаргу повернув ДПІ без розгляду. В
ухвалі зауважено про відсутність поважних причин пропуску строку
на подання апеляційної скарги, оскільки оспорюване рішення було
отримане ДПІ у межах строку апеляційного оскарження.
Державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва
звернулась з касаційною скаргою до Вищого господарського суду
України, в якій оскаржується ухвала апеляційного господарського
суду від 20 листопада 2003 року і просить цю ухвалу апеляційного
суду скасувати як таку, що винесена з порушенням норм
господарського процесуального права, а саме статті 93
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Податкова служба, обґрунтовуючи касаційну скаргу приписами статті
87 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
зауважує на тому, що оспорюване рішення господарського суду м.
Києва датоване 17 вересня 2003р., а на адресу податкової служби
надійшло лише 10 жовтня 2003р. Наголошує на тому, що до відділу
правового забезпечення рішення надійшло 13 жовтня 2003р., тобто з
пропуском 10-денного терміну для його оскарження в апеляційному
порядку, про що свідчить дата його отримання.
Закритим акціонерним товариством "Торговий дім "УК" відзив на
касаційну скаргу не надісланий.
Вищий господарський суд України заслухавши доповідь судді
Добролюбової Т.В., перевіривши правильність застосування
апеляційним судом приписів процесуального законодавства, відзначає
наступне.
Підставою повернення апеляційної скарги Державної податкової
інспекції у Оболонському районі м. Києва судом визначено подання
згаданої скарги після закінчення 10 денного строку, встановленого
приписами статті 93 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, з посиланням на те, що у клопотанні про відновлення
цього строку не додано доказів щодо пропуску встановленого строку
з поважних причин.
Як вбачається з касаційних матеріалів, рішення господарського суду
м. Києва у справі № 33/571 датована 17 вересня 2003 року. З тексту
рішення вбачається, що воно було підписане суддею 2.10.2003р.
Належна відмітка канцелярії суду доводить відправлення копій
рішення сторонам у справі - 7 жовтня 2003р. Тобто строк на
апеляційне оскарження цього рішення починає перебіг з 7 жовтня
2003р і спливає 17 жовтня 2003р.
Відповідно до вимог статті 93 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, апеляційна скарга подається протягом
десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом,
а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та
резолютивну частину - з дня підписання рішення.
До касаційної скарги залучена апеляційна скарга податкової
інспекції від 21 жовтня 2003 р. № 5622/9/10-12 із клопотанням про
відновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського
суду м. Києва від 17.09.2003р., із відміткою канцелярії суду м.
Києва про її отримання 22.10.2003р.
Зважаючи на те, що апеляційна скарга, якою оскаржується рішення у
справі, подана до Господарського суду м. Києва 21 жовтня 2003 р.,
наведені касатором причини пропуску встановленого законодавством
процесуального строку обґрунтовано не визнані апеляційним судом
поважними. При цьому судом враховується, що копія оспорюваного
рішення надійшла на адресу ДПІ 10 жовтня 2003р., і відповідно у
відповідача було достатньо часу для підготовки апеляційних
матеріалів в межах строку на апеляційне оскарження.
Приписами статті 53 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд уповноважений за заявою сторони
визнати причину пропуску встановленого законом процесуального
строку поважною і відновити пропущений строк. Проте, виходячи зі
змісту статті 53 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, поважними причинами визнаються ті обставини, які є
об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними
перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами
справи процесуальних дій.
З урахуванням викладеного, переглянута ухвала апеляційного суду
відповідає приписам чинного законодавства, а відтак відсутні
правові підстави для задоволення касаційної скарги Державної
податкової інспекції. З огляду на зазначене, керуючись статтями
53, 63, 86, 91, 93, 106, 107, 111-4, 111-5, 111-7, 111-8, 111-9,
111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20
листопада 2003 року у справі № 33/571 залишити без змін, а
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському
районі м. Києва залишити без задоволення.