ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                            ПОСТАНОВА

                         ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 26.02.2004                         Справа N 21/127-63 (17/73-63)

   Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

                     головуючого  Шульги О.Ф.

              суддів : Дерепи В.І., Стратієнко Л.В.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну  скаргу      відкритого акціонерного товариства "XXX"

на  ухвалу             судді господарського суду Донецької області

                       від 12 грудня 2003 р.

у справі               № 21/127-63 (17/73-63)

за матеріалами

позовної заяви         відкритого акціонерного товариства "XXX"

до                     відкритого акціонерного товариства "YYY"

про   стягнення 60148,6 грн.

                            ВСТАНОВИВ:

У серпні 2003 р.  ВАТ "XXX" пред'явило в господарському суді позов

до ВАТ "YYY" про стягнення заборгованості у розмірі 60148, 6 грн.

Ухвалою судді господарського суду Донецької області від 03.09.2003

р. (суддя   В.М.Татенко)   на   підставі п. 5 ст. 63   ГПК України

( 1798-12 ) (1798-12)
         позовна заява повернута без розгляду.

Постановою Донецького  апеляційного   суду   від   18.11.2003   р.

(головуючий  - Дзюба О.М.,  судді Акулова Н.В.,  М'ясищев А.М.) ця

ухвала  була  скасована,  а  справа  направлена  на   розгляд   до

господарського суду Донецької області.

Ухвалою судді    господарського   суду   Донецької   області   від

12.12.2003р.  (суддя В.І.  Матюхін) позовна заява на підставі  п.5

ст.63 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         повернута позивачу без розгляду

В касаційній   скарзі   ВАТ   "XXX",  посилаючись  на  неправильне

застосування судом  норм  процесуального  права,  просить  вказану

ухвалу  скасувати,  а справу передати на розгляд до господарського

суду Донецької області.

Заслухавши пояснення сторін, обговоривши доводи касаційної скарги,

перевіривши  матеріали  позовної заяви,  суд вважає,  що касаційна

скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.63 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         суддя повертає

позовну  заяву  і  додані  до  неї  документи  без розгляду,  якщо

порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в  одній  позовній

заяві  кілька  вимог  до одного чи кількох відповідачів і сумісний

розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і  взаємовідносин

сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Правила об'єднання  позовних вимог визначені ч.1 ст.58 ГПК України

( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  згідно  якої  в  одній  позовній  заяві  може  бути

об'єднано  кілька вимог,  зв'язаних між собою підставою виникнення

або поданими доказами.

Як встановлено суддею, і вбачається з матеріалів позовної заяви, в

ній   об'єднані  вимоги,  які  виникли  з  виконання  двох  різних

договорів - №  026/6020  від  -01.06.1999  р.  і  №  026/ТР-8  від

01.01.2001 р.  і на підтвердження яких позивачем надані різні, хоч

і подібні докази.

За таких обставин суддя прийшов до обгрунтованого висновку про те,

що  в  даному  випадку  відсутні  як спільність підстав виникнення

позовних вимог, так і доказів поданих на їх підтвердження.

Однорідність заявлених вимог не може бути підставою для скасування

ухвали судді,  оскільки згідно ч.2 ст.  58 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        

об'єднання кількох однорідних позовних  заяв  або  справ,  у  яких

беруть участь ті ж самі сторони,  в одну справу є правом судді,  а

не позивача.

Враховуючи викладене,  порушень  норм  процесуального  права   при

постановленні оскаржуваної ухвали не вбачається.

На підставі викладеного,  керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9,

111-11,  111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий господарський  суд

України

                           ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу  ВАТ  "XXX"  залишити  без задоволення,  а ухвалу

судді господарського суду Донецької області від 12 грудня 2003  р.

за № 21/127-63 (17/73-63) - без змін.

Головуючий О.Ф. Шульга

Судді      В.І. Дерепа

           Л.В. Стратієнко