ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         Іменем України
 
26.02.2004                                     Справа N 20-6/259  
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючого       Першикова Є.В.,
судді
суддів            Савенко Г.В.,
                  Ходаківської І.П. ,
 
розглянувши
касаційну       Державної  податкової  інспекції  у  Ленінському
скаргу          районі м. Севастополя
на              постанову   від  09.10.2003р.  Севастопольського
                апеляційного господарського суду
у справі        № 20-6/259 Господарського суду м. Севастополя
за позовом      Державної  податкової  інспекції  у  Ленінському
                районі м. Севастополя
до              Суб’єкта підприємницької діяльності Мирної Ніни
                Семенівни
 
про   стягнення податкового боргу
 
За участю представників сторін:
 
позивача – не з’явилися
відповідача – не з’явилися
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням Господарського суду м. Севастополя від 29.07.2003р.  по
справі № 20-6/259 (суддя Лазарєв С.Г) позов Державної податкової
інспекції  у  Ленінському  районі  м.  Севастополя  до  Суб’єкта
підприємницької діяльності Мирної Ніни Семенівни  про  стягнення
340, 00 грн. задоволений.
 
Постановою   від  09.10.2003р.  Севастопольського   апеляційного
господарського  суду  (колегія суддів  Т.П.  Фенько,  В.С.Голик,
В.І.Гонтар)  рішення  Господарського  суду  м.  Севастополя  від
29.07.2003р.  по  справі  №  20-6/259 скасовано,  в  задоволенні
позовних вимог відмовлено.
 
ДПІ  у  Ленінському районі м. Севастополя звернулася  до  Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
постанову   від   09.10.2003р.  Севастопольського   апеляційного
господарського  суду  скасувати, а рішення  Господарського  суду
м. Севастополя від 29.07.2003р. по справі № 20-6/259 залишити  в
силі.
 
Також,   ДПІ  у  Ленінському  районі  м.  Севастополя   заявлено
клопотання про відновлення процесуального строку для звернення з
касаційною скаргою із зазначенням поважних причин його пропуску,
яке  враховуючи приписи ст. 53 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
          підлягає
задоволенню.
 
Розглянувши    доводи,    викладені   в    касаційній    скарзі,
проаналізувавши  на  підставі  встановлених  фактичних  обставин
справи  правильність  застосування судом норм  матеріального  та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
 
Відповідно  до  ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
          у  касаційній
інстанції  скарга (подання) розглядається за правилами  розгляду
справи  у  суді першої інстанції за винятком процесуальних  дій,
пов'язаних    із   встановленням   обставин   справи    та    їх
доказуванням.  Касаційна  інстанція  використовує   процесуальні
права  суду  першої  інстанції виключно для перевірки  юридичної
оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні  або
постанові господарського суду.
 
Колегія  суддів Вищого господарського суду України зазначає,  що
господарським судом першої та апеляційної інстанцій не дотримано
вимог ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         щодо всебічного, повного  і
об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи  в
їх сукупності.
 
Зокрема,  в  рішенні  Господарського  суду  м.  Севастополя  від
29.07.2003р.   та   постанові   Севастопольського   апеляційного
господарського  суду від 09.10.2003р. залишені  поза  увагою  ті
обставини, що зазначений спір між тими ж сторонами, про  той  же
предмет  і з тих же підстав був розглянутий Господарським  судом
м. Севастополя.
 
Зокрема,  як  зазначає відповідач, ухвалою від  24.12.2003р.  по
справі  №  20-7/1049 провадження по справі між тими ж сторонами,
про  той  же предмет і з тих же підстав було припинено (а.с.36),
що  судами  не  було перевірено, та не враховано  при  прийнятті
судових рішень.
 
Наведене  свідчить  про неповне дослідження господарським  судом
першої  та  апеляційної  інстанцій  обставин  справи,  що  мають
значення для правильного вирішення спору.
 
У  зв'язку  з  цим, прийняті у справі судові рішення  підлягають
скасуванню як такі, що прийняті з порушенням частини  1  ст.  43
Господарського  процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  а
справа  –  передачі  на  новий  до  господарського  суду  першої
інстанції.
 
Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до
уваги  викладене,  вжити  всі  передбачені  законом  засоби  для
всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи,
прав  і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та  у
відповідності з чинним законодавством вирішити спір.
 
Керуючись,  ст.ст.  111-5, 111-9, 111-7,  111-11  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський
суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Відновити  Державній податковій інспекції у  Ленінському  районі
м. Севастополя строк для звернення з касаційною скаргою.
 
Касаційну  скаргу Державної податкової інспекції  у  Ленінському
районі м. Севастополя задовольнити частково.
 
Постанову   від   09.10.2003р.  Севастопольського   апеляційного
господарського    суду    та   рішення    Господарського    суду
м. Севастополя від 29.07.2003р. по справі № 20-6/259 скасувати.
 
Справу  №  20-6/259 направити на новий розгляд до Господарського
суду м. Севастополя.