ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 26.02.2004                                     Справа N 20-6/116
 
         Вищий господарський суд у складі колегії суддів:
 
                    головуючого Першикова Є.В.
                    суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П.
 
розглянувши касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в
H-ському районі м. P-ська
 
на постанову від 06.10.03 p.
Севастопольського апеляційного господарського суду
 
у справі №20-6/116
господарського суду м. Севастополя
 
за позовом  Прокурора  м.  Севастополя в інтересах держави в особі
ДПІ в H-ському районі м.  P-ська та  Управління  Пенсійного  фонду
України в H-ському районі м. P-ська
 
до ПП Волейбольний фізкультурно-спортивний клуб "XXX"
 
про   стягнення 2676,29 грн.
 
за участю представників сторін:
 
позивачів: не з'явились
відповідача: не з'явились
 
Ухвалою господарського суду м.Севастополя (суддя Лазарев С.Г.) від
20.06.03  провадження  по  справі  припинено   з   посиланням   на
відсутність предмету спору.
 
Постановою колегії     суддів    Севастопольського    апеляційного
господарського суду у складі:  головуючого Латиніна О.А.,  суддів:
Видашенко  Т.С.,  Заплави  Л.Н.  від  06.10.03  рішення  місцевого
господарського суду залишено без змін.
 
Управління Пенсійного  фонду  України в H-ському районі м.  P-ська
звернулось до Вищого господарського  суду  України  із  касаційною
скаргою на постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду, вважаючи, що дана постанова прийнята внаслідок неправильного
застосування та порушення норм матеріального права, а тому просить
її скасувати, справу направити для розгляду по суті.
 
Колегія суддів Вищого  господарського  суду  України,  розглянувши
касаційну  скаргу  Управління  Пенсійного фонду України в H-ському
районі  м.  P-ська  на  постанову  Севастопольського  апеляційного
господарського   суду,  перевіривши  наявні  матеріали  справи  на
предмет  правильності  їх  оцінки  судом,  а  також   правильність
застосування норм матеріального права відзначає наступне:
 
Управлінням Пенсійного  фонду України в H-ському районі м.  P-ська
була проведена перевірка відповідача  щодо  правильності,  повноти
нарахування  та  своєчасності  перерахування  збору на обов язкове
державне пенсійне страхування на наемних робітників  за  період  з
19.08.99  по  01.01.02  та  встановлена  заборгованість  по сплаті
страхового збору на суму 1883,54 грн.,  про що складено акт №16/50
від   01.03.02.За   результатами   перевірки  рішенням  начальника
Управління Пенсійного фонду України в H-ському  районі  м.  P-ська
№171  від 04.03.02 до відповідача штрафні санкції у розмірі 452,75
грн.
 
Крім того,  рішеннями  Управління  Пенсійного  фонду   України   в
H-ському районі м.  P-ська №№122,  123 від 15.01.02 до відповідача
застосовані штрафні санкції за неподачу у встановлені ст.4  Закону
України  "Про  порядок  погашення  зобов'язань  платників податків
перед бюджетами та  державними  цільовими  фондами"  ( 2181-14  ) (2181-14)
        
строки розрахунків за два податкових періоди на суму 340 грн.
 
Відповідно до  ч.2 ст.19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
         органи
державної влади та органи місцевого  самоврядування,  їх  посадові
особи зобов'язані діяти тільки на підставі,  в межах повноважень і
засобами, які передбачені Конституцією та законами України.
 
Закон України  "Про  порядок   погашення   зобов'язань   платників
податків    перед  бюджетами  та   державними  цільовими  фондами"
( 2181-14  ) (2181-14)
          є  спеціальним  законом,  яким  встановлено  порядок
погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед  бюджетами
та державними цільовими фондами до числа яких відноситься позивач,
по податкам  і  зборам  (обов'язковим  платежам),  нарахування  та
сплати  пені  і штрафних санкцій,  які застосовуються до платників
податків контролюючими органами.
 
Зазначеним Законом встановлено обсяг повноважень пенсійного  фонду
України  (п.п.2.2.2  п.2.2  ст.2  ( 2181-14 ) (2181-14)
        ) з питань визначення
податкового боргу по збору на обов'язкове пенсійне страхування.
 
Відповідно до п.п.2.1.2 п.2.1 ст.2  Закону  ( 2181-14  ) (2181-14)
          заклади
Пенсійного  фонду  України  являються  контролюючими  органами  по
внескам до Пенсійного фонду України і,  як зазначено  в  п.п.2.2.1
п.2.1  ст.2 Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
        ,  мають право здійснювати перевірки
своєчасності, достовірності, повноти їх нарахування і сплати.
 
Органами, уповноваженими   здійснювати   заходи    по    погашенню
податкового  боргу  (органами стягнення),  відповідно до п.п.2.3.1
п.2.2 ст.2 Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
         являються виключно податкові органи,
а також державні виконавці в межах їх компетенції.
 
У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового
зобов'язання  в   установлені   строки   (а   в   даному   випадку
господарським  судом  було встановлено,  що податкове зобов'язання
відповідача  є  узгодженим),  податковий  орган  надсилає   такому
платнику  податків податкові вимоги.  Якщо контролюючий орган,  що
провів  процедуру  узгодження  суми  податкового  зобов'язання   з
платником  податків,  не є податковим органом,  такий контролюючий
орган  надсилає  відповідному  податковому  органу   подання   про
здійснення   заходів   з   погашення  податкового  боргу  платника
податків,  а також розрахунок  його  розміру,  на  підставі  якого
податковий  орган  надсилає податкові вимоги (п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6
Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
        ).
 
Господарськими судами при розгляді даної справи було  встановлено,
що  Управлінням  Пенсійного  фонду  України  в  H-ському районі м.
P-ська 11.03.02,  29.04.02,  10.06.02 направлені до  ДПІ  H-ському
районі  м.  P-ська  три  повідомлення  про  здійснення  заходів по
погашенню податкового боргу  відповідачем.  ДПІ  представлені  дві
податкові  вимоги  №1/210  від  18.03.02  та  №2/350 від 30.04.02,
направлені відповідачу в порядку ст.6 Закону України "Про  порядок
погашення   зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
         на суму 340 грн.  кожне.
На  суму 1883,54 грн.  та 432,75 грн.,  як було встановлено судом,
доказів направлення податкових вимог ДПІ H-ському районі м. P-ська
не представлено.
 
Згідно підпункту   3.1.1   пункту  3.1  ст.3  Закону  України  від
21.12.2000 № 2181 в редакції,  чинній до набрання чинності Законом
України  "Про  внесення  змін  до  Закону  України  "Про   порядок
погашення   зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та
державними цільовими фондами" ( 550-15 ) (550-15)
         від 20.02.2003 №  550-ІV,
тобто до 26.03.2003, активи платника податків могли бути примусово
стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань  виключно
за рішенням суду.
 
Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 ст.6 Закону  України  від
21.12.2000 № 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
         у випадку,  якщо платник податків не
сплачує  узгоджену  суму  податкового  зобов'язання  у встановлені
строки,  податковий  орган  направляє  такому  платнику  податкові
вимоги.
 
Згідно п.п.10.1.1   п.10.1   ст.10  Закону  України  "Про  порядок
погашення  зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами   та
державними  цільовими  фондами"  ( 2181-14  ) (2181-14)
         у разі,  коли інші,
передбачені цим Законом,  заходи з погашення податкового боргу  не
дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника
податків та на користь держави заходи  щодо  залучення  додаткових
джерел   погашення   узгодженої   суми  податкового  боргу  шляхом
стягнення коштів,  які перебувають  у  його  власності,  а  за  їх
недостатності  -  шляхом  продажу  інших  активів  такого платника
податків.
 
Таким чином,  на  податковий  орган,  яким  є  позивач,  покладено
обов'язок  здійснити  за  платника  податків  на  користь  держави
погашення  узгодженої  суми  податкового  боргу  шляхом  стягнення
коштів,  а  за  їх  недостатності  здійснити  продаж інших активів
платника податків - боржника.
 
Оскільки Законом від  21.12.2000  №  2181  ( 2181-14  ) (2181-14)
        ,  який  є
спеціальним законом з питань оподаткування,  в редакції, чинній до
26.03.2003,  був встановлений порядок погашення податкового боргу,
який  не передбачав звернення податкового органу до суду з позовом
про стягнення податкового боргу,  господарські  суди  обгрунтовано
вважали,  що  правові  підстави  для  звернення з таким позовом до
господарського суду відсутні.
 
За таких   обставин,   колегія   суддів   вважає,   що   постанова
апеляційного  господарського суду відповідає чинному законодавству
і підстав для її скасування не вбачається.
 
Керуючись ст.ст.111-5,   111-7,   111-9,   111-11   Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  колегія суддів Вищого
Господарського суду України,
 
                           ПОСТАНОВИЛА
 
Строк на подачу касаційної скарги відновити.
 
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду  України  в  H-ському
районі м. P-ська залишити без задоволення.
 
Постанову Севастопольського апеляційного господарського  суду  від
06.10.03 p. у справі №20-6/116 залишити без змін.
 
Головуючий Є. Першиков
Судді :    Г.Савенко
           І.Ходаківська