ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.02.2004 Справа N 17/620
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого,
суддів
за участю повноважних представників:
позивача
відповідача
розглянувши у відкритому засіданні
касаційну скаргу Компанії "ІФ"
на рішення від 10-13 січня 2003 року
господарського суду
Луганської області
та постанову від 4 листопада 2003 року
Донецького апеляційного
господарського суду
у справі № 17/620
за позовом Компанії "ІФ"
до Обласного об'єднання "ЛКТ"
про стягнення 3095 доларів США,
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2002 року позивач звернувся до господарського суду
Луганської області з позовом до відповідача про стягнення
компенсації за порушення авторського права.
Рішенням господарського суду Луганської області від 10-13 січня
2003 року в позові відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 4
листопада 2003 року рішення суду залишене без змін.
У касаційній скарзі Компанія "ІФ" просить скасувати судові
рішення, оскільки при їх прийнятті були порушені норми
матеріального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали
справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин,
проаналізувавши правильність застосування господарськими судами
при прийнятті оскаржуваних судових рішень норм матеріального і
процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлений позов про
стягнення з відповідача 3095 дол. США компенсації за порушення
виключного авторського права на використання твору, згідно
укладеного з "РЛ" договору від 16 вересня 2002 року, на підставі
якого позивачеві передані права на використання 13 серій твору
"ОГ".
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що
судами першої та апеляційної інстанцій вірно встановлено, що
позивачем не доведений факт того, що компанія "РЛ" мала право на
передачу Компанії "ІФ" виключного права на використання спірного
твору, оскільки умовами договору від 16 вересня 2002 року
передбачена передача авторських прав на 13 серій твору "ОГ", а не
"ОГ 2".
В додатку № 1 до договору від 16 вересня 2002 року зазначено, що
версія твору, призначена для показу в ефірі "ОРТ", може мати назву
"ОГ-2", але цей додаток не може бути прийнятий як належний доказ,
оскільки договором від 16 вересня 2002 року передбачається
передача прав на використання 13 серій твору "ОГ", а "ОГ-2"-це
окремий твір, а не альтернативна назва.
Обгрунтовано судом апеляційної інстанції визнані безпідставними
посилання позивача на протокол від 19.10.2002 року, як
підтвердження порушення його авторських прав, що в мережі
кабельного телебачення обласного об'єднання "ЛКТ" відбувся показ
одного з випусків телевізійної програми "ОГ-2", оскільки вказаний
протокол належним чином не оформлений.
Зазначені докази містять обгрунтовані дані про обставини, на
підставі яких господарськими судами у визначеному законом порядку
встановлено наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються
вимоги і заперечення сторін.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій повно і
всебічно з'ясовано та перевірено всі обставини справи, дано
належну правову оцінку доказам та прийняті законні і обгрунтовані
судові рішення, які необхідно залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України (
1798-12 ), Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Луганської області від 10-13 січня
2003 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду
від 4 листопада 2003 року залишити без змін, а касаційну скаргу
Компанії "ІФ" - без задоволення.