Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.02.2004 Cправа N 17/245
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
за участю представників
сторін котрі
позивача не з'явились
відповідача присутній
розглянувши у відкритому Державної податкової інспекції у
судовому засіданні м. Рівне
касаційну скаргу
у справі
№ 17/245
на ухвалу від 13.11.2003р.
Львівського апеляційного господарського суду
за позовом Закритого акціонерного товариства
"РС"
до Державної податкової інспекції у
м.Рівне
Відділення державного казначейства
у м.Рівне
про визнання недійсними і скасування
податкових вимог та стягнення
14108,69грн.
21 липня 2003р. Закрите акціонерне товариство "РС" звернулось з
позовом до господарського суду Рівненської області про визнання
недійсними та скасування податкових вимог Державної податкової
інспекції у місті Рівне № 1/439 від 02.04.2003р., якою визначено
суму податкового боргу по податку на додану вартість в сумі
9990грн. та № 2/579 від 07.05.2003р. якою визначено суму
податкового боргу в сумі 14099,15грн. в тому числі 8106,54 по
податку на додану вартість та 6002,15грн. по ввізному миту;
стягнення з Державної податкової інспекції у м. Рівне грошових
коштів у розмірі 14108,69грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що
Державною податковою інспекцією у м.Рівне неправомірно визначено
податковий борг, оскільки позивачем в повному обсязі та у строки,
встановлені Законом України "Про операції з давальницькою
сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" була вивезена готова
продукція іноземного замовника; вивезення готової продукції є
підставою для погашення векселя, виданого позивачем при ввезенні
давальницької сировини для оформлення зобов'язання по сплаті
податків і зборів у тому випадку, якщо готова продукція не
вивозилася.
Рішенням господарського суду Рівненської області 20 серпня 2003
року позовні вимоги задоволені частково, визнано недійсними
податкові вимоги Державної податкової інспекції у місті Рівне
№ 1/439 від 02.04.2003р. та № 2/579 від 07.05.2003р.з посиланням
на те, що Закон України "Про операції з давальницькою сировиною у
зовнішньоекономічних відносинах" ( 327/95-ВР ) (327/95-ВР)
не ставить
погашення векселя в залежність від строку платежу по векселю; в
частині вимог про скасування та зобов'язання Державної податкової
інспекції відкликати податкові вимоги № 1/439 від 02.04.2003р. та
№ 2/579 від 07.05.2003р провадження у справі припинено.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15
вересня 2003р. апеляційна скарга Державної податкової інспекції у
місті Рівне повернута без розгляду на підставі пункту 2 статті 97
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, з
посиланням на те, що долучені до апеляційної скарги фінансові
чеки, не є доказом надсилання копії апеляційної скарги іншим
сторонам, а свідчать лише про надання послуг апелянту поштовим
відділенням зв'язку.
Львівський апеляційний господарський суд ухвалою від 13 жовтня
2003р. відмовив у задоволенні клопотання Державної податкової
інспекції у місті Рівне про відновлення пропущеного строку для
подання апеляційної скарги, а апеляційну скаргу повернув Державній
податковій інспекції, з посиланням на те, що викладені Державною
податковою інспекцією причини пропуску строку на оскарження
рішення суду є надуманими, необ'єктивними і такими, що не можуть
вважатись поважними.
Державна податкова інспекція у місті Рівне, звернулась з
касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій
оскаржує ухвалу апеляційного суду від 13 жовтня 2003року і просить
цю ухвалу апеляційного суду скасувати як таку, що винесена з
порушенням норм господарського процесуального права. Податкова
служба посилається на вимоги статті 97 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, приписами якої
передбачено, що після усунення обставин, зазначених у пунктах 1,
2, 3 частини першої цієї статті, сторона s справі має право
повторно подати апеляційну скаргу у загальному порядку.
Посилаючись на наведений припис, державна податкова інспекція
вважає неправомірним повернення судом його апеляційної скарги,
поданої повторно після усунення порушень, які спричинили попереднє
її повернення, на підставі пункту 2 статті 97 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Касатор посилається на
те, що Львівським апеляційним господарським судом безпідставно та
законодавчо необґрунтовано позбавлено Державну податкову інспекцію
права на апеляційне оскарження, що регламентується статтею 91
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Вищий господарський суд України заслухавши доповідь судді,
пояснення представника Державної податкової інспекції у м. Рівне,
який підтримав доводи касаційної скарги, перевіривши правильність
застосування апеляційним судом приписів процесуального
законодавства і відзначає наступне.
Рішення Господарського суду Львівської області від 20 серпня 2003
у цій справі, підписане суддею 22 серпня 2003 року.
Статтею 91 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
визначено, що сторони у справі мають право подати
апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не
набрало законної сили.
Відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
апеляційна скарга подається протягом десяти
днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у
разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та
резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення,
оформленого відповідно до вимог статті 84 цього Кодексу.
Відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги можливе
протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим
господарським судом.
Як вбачається з матеріалів справи, первісна апеляційна скарга на
Рішення Господарського суду Львівської області від 20 серпня
2003р. у (оформлене 22 серпня 2003р., надіслане стороні 27 серпня
2003р.) подана Державною податковою інспекцією м. Рівне до
Львівського апеляційного господарського суду 01.09.2003р, тобто у
встановлений статтею 93 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
десятиденний строк. Підставою для повернення
апеляційної скарги Державної податкової інспекції у місті Рівне
апеляційна інстанція визначила пункт 2 статті 97 Господарського
процесуального кодексу України, оскільки до апеляційної скарги не
додано доказів надсилання її копії іншим сторонам у справі -
відділенню державного казначейства України в місті Рівне та
Закритому акціонерному товариству "РС", про що зазначено в ухвалі
Львівського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2003р.
Апеляційну скаргу може бути повернуто виключно з підстав,
визначених частиною першою статті 97 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Згідно приписів пункту 2 статті 97
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається
апеляційним судом, якщо до апеляційної скарги не додано доказів
надсилання її копії сторонам по справі. З доданої до касаційних
матеріалів апеляційної скарги Державної податкової інспекції у
Франківському районі м. Львова вбачається, що залучені до
апеляціiноє фінансові чеки доводять факт надіслання копії
апеляційної скарги іншим сторонам у справі. Львівський апеляційний
господарський суд повернувши ухвалою від 15.09.2003р. апеляційну
скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м.
Львова на підставі пункту 2 статті 97 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, припустився
помилкового застосування наведеного припису процесуального
законодавства.
Отримавши ухвалу від 15.09.2003р про повернення скарги без
розгляду, Державна податкова інспекція у Рівне після усунення
обставин, зазначених в ній, повторно звернулась з належно
оформленою апеляційною скаргою на підставі частини 4 статті 97
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
з
клопотанням про відновлення пропущеного строку подання апеляційної
скарги.
Приписами статті 53 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд уповноважений за заявою сторони,
прокурора визнати причину пропуску встановленого законом
процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Апеляційною інстанцією вірно визначено, що перебіг 10 денного
строку на оскарження рішення господарського суду від 20.08.2003р.
у апеляційному порядку, відповідно до вимог статті 85
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
починається з дня його підписання.
При цьому апеляційним судом не мотивовано відмовлено податковій
службі у відновлені пропущеного 10 денного строку. Зокрема без
врахування безпідставного повернення апеляційної скарги за ухвалою
Львівського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2003р.
Враховуючи наведені обставини ухвала Львівського апеляційного
господарського суду від 13.10.2003р. не відповідає нормам
процесуального права і підлягає скасуванню, а касаційна скарга -
задоволенню.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 53, 91, 93, 101,
111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-13 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 13 жовтня
2003р. у справі № 17/245 скасувати.
Справу скерувати для розгляду апеляційної скарги Львівському
апеляційному господарському суду.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Рівне -
задовольнити.