СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2013 року Справа № 20-4/147
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Плута В.М.,
суддів Балюкової К.Г.,
Видашенко Т.С.,
за участю представників сторін:
позивача (скаржника): Шкарлет Н.В., довіреність № 07-04/10 від 03 січня 2013 року (Севастопольське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів)
державного виконавця: Новікова Н.В., довіреність № 544/12-28 від 04 квітня 2013 року (відділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Севастополі)
відповідача: не з'явився (дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Севастопольський комбінат хлібопродуктів")
розглянувши апеляційну скаргу Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Щербаков С.О.) від 24 вересня 2013 року у справі № 20-4/147
за скаргою Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Гоголя, 20-а, м. Севастополь, 99011)
на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Севастополі Новікової Н.В. (вул. М.Музики, 88-А, м. Севастополь, 99029)
у справі № 20-4/147
за позовом Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Севастопольський комбінат хлібопродуктів" (вул. Делегатська, 4, м. Севастополь, 99001)
про стягнення 27072,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 24 вересня 2013 року у справі № 20-4/147 залишено без задоволення скаргу Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Севастополі Новікової Н.В. (а.с. 209-213).
Ухвала суду мотивована тим, що права та охоронювані законом інтереси стягувача - Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів не були порушені, оскільки державний виконавець був позбавлений можливості стягувати суму боргу з боржника, яка вважається погашеною та діяв в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, зокрема пунктом восьмим частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкцією з організації примусового виконання рішень.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду, Севастопольське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 38634521 від 26 червня 2013 року, визнав її та дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Севастополі Новікової Н.В. незаконними.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що незаявлення кредиторських вимог до боржника не має ніякого значення, оскільки пунктом восьмим частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" не передбачено закінчення виконавчого провадження з підстав незаявлення кредиторських вимог до боржника.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04 жовтня 2013 року у справі № 20-4/147 апеляційну скаргу Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів прийнято до провадження.
У судовому засіданні, яке призначено на 16 жовтня 2013 року, представник Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представник відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Севастополі заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Севастопольський комбінат хлібопродуктів" явку уповноваженого представника не забезпечило, про час та місце судового засідання повідомлено своєчасно та належним чином, про причини неявки не повідомило.
Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що явку представників сторін обов'язковою визнано не було, судова колегія вважає за можливим переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності представника відповідача - дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Севастопольський комбінат хлібопродуктів".
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з частиною першою статті 4- 5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду міста Севастополя від 24 січня 2006 року у справі № 20-4/147, яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04 травня 2006 року, задоволено позов Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Севастопольський комбінат хлібопродуктів" про стягнення 27072,00 грн. Стягнуто з дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Севастопольський комбінат хлібопродуктів" на користь Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму заборгованості в розмірі 27072,00 грн. (а.с. 71-72, 114-122).
Частиною першою статті 116 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
10 лютого 2006 року господарським судом міста Севастополя видано наказ про примусове виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 24 січня 2006 року у справі № 20-4/147 (а.с. 78).
У преамбулі Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) зазначено, що цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно положень статті 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
16 травня 2006 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції у м. Севастополі була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду міста Севастополя від 10 лютого 2006 року у справі №20-4/147 (а.с. 136).
Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції у місті Севастополі від 05 квітня 2011 року при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження про стягнення з боржника - ДАК "Хліб України" на користь фізичних та юридичних осіб було зупинено у зв'язку із надходженням 04 квітня 2011 року ухвали господарського суду міста Севастополя від 04 лютого 2011 року про порушення провадження у справі про банкрутство боржника (а.с. 137).
Згідно постанови старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції у місті Севастополі від 30 липня 2012 року виконавче провадження з примусового виконання зведеного виконавчого провадження про стягнення з боржника на користь фізичних та юридичних осіб було поновлено (а.с. 138).
Відповідно до постанови старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції у місті Севастополі від 27 вересня 2012 року, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого документа №20-4/147 закінчено у зв'язку із передачею вказаного наказу до виконання у відділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Севастополі (а.с. 139).
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Севастополі від 26 червня 2013 року виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду міста Севастополя №20-4/147 від 10 лютого 2006 року було закінчено на підставі пункту восьмого частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку із тим, що конкурсним кредитором - Севастопольським міським відділенням Фонду соціального захисту інвалідів не були заявлені вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 22072,00 грн. протягом 30 днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення господарським судом міста Севастополя провадження у справі №5020-149/2011 про банкрутство Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України", а тому вони вважаються погашеними (а.с. 126 зворотній бік).
Згідно з пунктом восьмим частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Пунктом 3.17. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 (z0489-12) у встановлено, що у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав(ла), державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).
Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні господарського суду міста Севастополя перебувала справа №5020-149/2011 за заявою прокурора Нахімовського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Нахімовському районі міста Севастополя про визнання банкрутом Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Севастопольський комбінат хлібопродуктів".
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 27 липня 2011 року у справі №5020-149/2011 затверджено реєстр вимог кредиторів та визначено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає (а.с. 177-179).
На момент виникнення спірних правовідносин, умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів був встановлений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ (2343-12) .
Відповідно до пункту 45 постанови пленуму Верховного Суду України № 15 від 18 грудня 2009 року "Про судову практику у справах про банкрутство" (v0015700-09) , на підставі частини п'ятнадцятої статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" всі кредитори, незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника за правилами статті 14 Закону після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Відповідно до частини другої цієї ж статті вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Отже, Закон пов'язує припинення права вимоги до боржника з пропуском конкурсними кредиторами строку, встановленого для подання ними відповідних заяв.
У статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Частиною першою статті 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Отже, грошові зобов'язання конкурсних кредиторів припиняються внаслідок незаявлення ними своїх вимог до боржника у встановлені Законом строки.
Таким чином, вимоги конкурсних кредиторів, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство ДП ДАК "Хліб України" "Севастопольський комбінат хлібопродуктів" незалежно від настання строку виконання, але не заявлені протягом 30 днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, вважаються погашеними.
В матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про звернення позивача до суду в межах справи про банкрутство із заявою як кредитора з грошовими вимогами до боржника - ДП ДАК "Хліб України" "Севастопольський комбінат хлібопродуктів" за правилами статті 14 Закону після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі, а тому вказані вимоги стягувача до боржника в силу вимог Закону вважаються погашеними.
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні скарги, оскільки державний виконавець був позбавлений можливості стягувати суму боргу з боржника, яка вважається погашеною та діяв в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, зокрема пунктом 8 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкцією з організації примусового виконання рішень.
Стосовно доводу апеляційної скарги, слід зазначити наступне.
Так, заявник апеляційної скарги вказує, що нез'явлення кредиторських вимог до боржника не має ніякого значення, оскільки пунктом восьмим частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" не передбачено закінчення виконавчого провадження з підстав незаявлення кредиторських вимог до боржника.
Дійсно, зазначена норма Закону не містить саме такого формулювання, як зазначає заявник апеляційної скарги. Проте, аналіз законодавства дає можливість зробити висновок про те, що незвернення стягувача (конкурсного кредитора) з вимогами у строк встановлений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) вважаються погашеними, тобто припиняються, а тому виконавче провадження підлягає закриттю саме з підстав фактичного виконання рішення суду, тобто на підставі пункту восьмого частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження".
Інших доводів заявником апеляційної скарги не наведено.
Згідно з частиною 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.
Таким чином, апеляційна скарга Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів не підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду міста Севастополя від 24 вересня 2013 року у справі № 20-4/147 не підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1 частини 1), 105, 106 (частина 5) Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів - залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 24 вересня 2013 року у справі № 20-4/147 - залишити без змін.
Головуючий суддя В.М. Плут Судді К.Г. Балюкова Т.С. Видашенко
Розсилка:
1. Севастопольське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Гоголя, 20-а,Севастополь,99011)
2. Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Севастопольський комбінат хлібопродуктів" (вул. Делегатська, 4,Севастополь,99001)
3. Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Севастополі (вул. М.Музики, 88-А,Севастополь,99029)
4. Господарський суд міста Севастополя