ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                          Іменем України

26.02.2004                              Справа N 10/42

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів,

за участю повноважних представників: позивача, відповідача;

розглянувши касаційну  скаргу Підприємства "УП" Українського союзу

промисловців і підприємців на рішення господарського суду  м.Києва

від  12  березня  2003  року  та постанову Київського апеляційного

господарського суду від 15 жовтня 2003 року у  справі  за  позовом

ВАТ   "УН"   в   особі  Нафтогазовидобувного  управління  "ПН"  до

Підприємства "УП" Українського союзу  промисловців  і  підприємців

про стягнення 505818, 23 грн.,

                   В С Т А Н О В И В:

У грудні  2001  року  позивач  звернувся  до  господарського  суду

м.Києва  з  позовом  до  підприємства  "УП"   Українського   союзу

промисловців і підприємців про стягнення 387600, 18 грн. основного

боргу, 118218, 05 грн. пені, судові витрати.

Рішенням господарського суду м.Києва  від  12  березня  2002  року

позов  задоволено.  З  відповідача  на  користь  позивача стягнено

387600, 18 грн. основного боргу, 34 456 грн. пені, судові витрати.

Постановою Київського  апеляційного  господарського  суду  від  15

жовтня 2003 року рішення суду залишено без змін

Не погоджуючись    з   судовими   рішеннями,   підприємство   "УП"

Українського  союзу  промисловців   і   підприємців   просить   їх

скасувати,  посилаючись  на  неправильне  застосування судами норм

матеріального і процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги,  вивчивши матеріали  справи,

суд   вважає,  що  касаційна  скарга  не  підлягає  задоволенню  з

наступних підстав.

Відповідно до ст.  161 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         зобов'язання  повинні

виконуватись  належним  чином і в установлений строк відповідно до

вказівок закону,  акту планування,  договору,  а  при  відсутності

таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.  162  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
         одностороння відмова від

виконання зобов'язання  і  одностороння  зміна  умов  договору  не

допускаються.

Як встановлено судом,  згідно умов договору комісії № 29/179-Г від

25 червня  2001  року,  укладеного  між  сторонами  у  справі,  та

додаткової  угоди  до  нього № 2 від 27 червня 2001 року,  позивач

зобов'язався передати  відповідачу  природний  газ  на  комісію  в

об'ємах  до  6  000  000  куб.  м.,  розрахунок за який відповідач

проводить у  національній  валюті  України,  шляхом  перерахування

коштів  на  рахунок структурної одиниці позивача,  яка здійснювала

поставку  газу.  Відповідач  оплачує  вартість  місячного   об'єму

природного газу, погодженого реєстрами за 5 днів до початку місяця

споживання природного газу.

Як вбачається з матеріалів справи,  ВАТ "УН" свої зобов'язання  по

договору  виконало  в  обсязі  3339732  куб.м.  на  загальну  суму

1107121,  16  грн.,  що  підтверджується  актами  прийому-передачі

природного газу.

Судом першої   інстанції   правильно  встановлено,  а  апеляційним

підтверджено,  що,  з урахуванням часткової  оплати  за  переданий

природний  газ,  сума  боргу відповідача перед позивачем становить

387600,  18 грн.  і тому обгрунтовано  рішенням  суду  стягнута  з

підприємства "УП" Українського союзу промисловців і підприємців.

Враховуючи, що   пункт  8.1  вказаного  договору  передбачає,  при

порушенні  термінів  розрахунків  Комісіонера  з   Комітентом   за

природний   газ,   стягнення   пені   в   розмірі  0,5%  від  суми

простроченого платежу за кожний день прострочки боргу з розрахунку

подвійної  облікової ставки НБУ,  позивачем була нарахована пеня в

розмірі 118 218,  05 грн.  Зважаючи на те,  що позивач надав  суду

заяву  про  зменшення  суми позовних вимог,  з відповідача законно

стягнено пеню в сумі 34 456 грн.

Таким чином,  у рішенні суд вірно застосував  норми  матеріального

права  і  обгрунтовано  стягнув  з  підприємства "УП" Українського

союзу промисловців і підприємців 387600,  18 грн. основного боргу,

118218, 05 грн. пені.

  За таких  обставин  судові рішення відповідають вимогам закону і

обставинам справи, тому підстав для їх зміни немає.

Керуючись ст.  ст.  111-5,  111-7,  111-9,  111-11  Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд

                            П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського  суду  м.Києва  від 12 березня 2003 року та

постанову  Київського  апеляційного  господарського  суду  від  15

жовтня   2003   року   залишити   без  змін,  а  касаційну  скаргу

підприємства "УП" Українського союзу промисловців і підприємців  -

без задоволення.