ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
Іменем України
26.02.2004 Справа N А-04/303-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Першикова Є.В.,
суддів Савенко Г.В.,
Ходаківської І.П.,
розглянув
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому
районі м. Харкова
на постанову від 07.10.2003р. Харківського
апеляційного господарського суду
у справі № А-04/303-03 Господарського суду
Харківської області
за позовом Приватного підприємства Фірми “ЛТВ”
До Державної податкової інспекції у Жовтневому
районі м. Харкова
про Визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
За участю представників сторін:
позивача – Караговнік А.Ю. (дов. б/н від 12.01.2004)
відповідача – не з’явилися
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Харківської області від 29.08.2003
року (суддя А.М. Григоров), яке залишено без змін постановою від
07.10.2003р. Харківського апеляційного господарського суду
(колегія суддів Бабакова Л.М, Кравець Т.В., Сіверін В.І.) позов
задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ
у Жовтневому районі м. Харкова № 26-222-242851225/4350 від
21.05.2003 року. Стягнуто з відповідача на користь позивача
85,00 грн. - державного мита та 118,00 грн. - витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова звернулася до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
скасувати рішення господарського суду Харківської області від
29.08.2003 року та постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 07.10.2003р., і прийняти нове рішення,
яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши доводи, викладені в касаційній скарзі,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Жовтневому районі
м. Харкова була проведена позапланова документальна перевірка
фінансово-господарської діяльності ППФ “ЛТВ” з питання
взаємовідносин з ДП “Термінал-1” за період 2002р., в ході якої
встановлено:
- ДП „Термінал - 1” у особі Єрещенко А.В. була укладена угода
№ 04 від 10.01.2002 р. на поставку позивачу сиру „Російського” у
кількості 400 кг. На виконання угоди ДП „Термінал-1 „ був
відвантажений позивачу сир у кількості 400кг (видаткова накладна
№ 12 від 17.01.2002р., податкова накладна № 12 від 17.01.2002р.
на загальну суму 5184,00 грн., у т. ч. ПДВ - 864,00 грн.).
- ДП„Термінал-1” у особі Єрещенко А.В. була укладена угода № 10
від 25.03.2002р. на поставку ППФ „ЛТВ” сиру „Російського” у
кількості 3500кг. на виконання даної угоди ДП “Термінал-1” був
відвантажений позивачу сир “Російський” у кількості 3500кг.
(видаткова накладна № 35 від 27.03.2002р., податкова накладна
№ 35 від 27.03.2002р. на загальну суму 42472,18 грн., у т.
ч. ПДВ 7078,70 грн.). Суми по цих податкових накладних включені
до податкового кредиту.
На запит до ДПІ у Ленінському районі м. Харкова стосовно ДП
„Термінал -1” була отримана відповідь, що зустрічну перевірку ДП
„Термінал-1” провести неможливо т. я. відсутні документи у ДП
"Термінал -1” у зв'язку з анулюванням 12.07.2000р. свідоцтва
платника ПДВ № 29130004 від 25.05.1999 р.. Згідно бухгалтерських
документів, наданих позивачем до податкової інспекції, які
підтверджують правовідносини з ДП „Термінал - 1” є свідоцтво
платника ПДВ № 28633241 виданого ДПІ у Ленінському районі
м. Харкова 30.10.2000р. ДП „Термінал-1 „ТОВ „Простір „ЛТД.
Згідно відповіді в.о. начальника ВПМ Ленінської ДПІ у
м. Харкові, згідно бази даних „Свідоцтв ПДВ” свідоцтво платника
ПДВ № 28633241 не видавалося.
На підставі встановлених фактів податковий орган робить
висновок, що підприємство не є платником ПДВ, тому воно не мало
права виписувати податкові накладні № 12 від 17.01.2002 р. та
№ 35 від 27.03.2002 року та безпідставно включило до податкового
кредиту суми у розмірі 7942,70 грн., у зв'язку з чим порушено
ст. 2 Наказу ДПА України від 30.05.1997 р. № 165 „Про
затвердження форм податкової накладної, книг обліку придбання та
книг обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх
заповнення” ( z0233-97 ) (z0233-97)
та п. п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону
України „Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, у
зв'язку з наведеним позивачу донарахований ПДВ та застосовані
фінасові санкції.
Колегія суддів відзначає, що відповідно до п.п. 7.2.4. ст. 7
Закону України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
право на нарахування податку та складання податкових накладних
надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у
порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Відповідно до п. 6.2 Порядку заповнення податкової накладної,
затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.97 № 165
( z0233-97 ) (z0233-97)
, податкова накладна дає право покупцю,
зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового
кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. Згідно ч. 1
п. 5 цього Порядку ( z0233-97 ) (z0233-97)
податкова накладна вважається
недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як
платник податку в податковому органі і якій не присвоєно
індивідуальний податковий номер платника податку на додану
вартість.
Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок
на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від 03.04.97 N 168/97-ВР не
дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат
по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи
митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника
податку органом державної податкової служби суми податку,
попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються
не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами,
платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових
санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму
податкового кредиту, не підтверджену зазначеними в цьому
підпункті документами.
Задовольняючи позов про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення, суд виходив з того, що відповідачем не
доведено, що згідно наведених норм Свідоцтво № 28633241 не
видавалося ДП “Термінал-1”, чи було анульовано. Не доведено, що
ДП” Термінал-1” не знаходиться у реєстрі платників ПДВ на час
розгляду справи та не знаходився на момент видачі податкових
накладних.
Проте, такі висновки суду зроблені без всебічного, повного та
об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в
їх сукупності, як це вимагається ст. 43ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
В суді першої та апеляційної інстанцій податковою інспекцією
надавалися докази про те, що ДП” Термінал-1” було зареєстроване
платником ПДВ лише з 25.05.1999р. по 12.07.200р. В інші періоди
своєї діяльності, як платник ПДВ ДП” Термінал-1” зареєстроване
не було. Вказане підприємство отримувало лише одне свідоцтво про
реєстрацію платника ПДВ за № 29130004. За даними Реєстру
платників ПДВ свідоцтво № 28633241 до теперішнього часу не
видавалось жодному платнику податків, в т.ч. ДП” Термінал-1”, що
свідчіть про те, що ДП” Термінал-1” на момент укладення та
виконання відповідних угод не було платником ПДВ.
Господарським судом не було встановлено недостовірність поданих
ДПІ доказів, що підтверджують вказані фактичні обставини.
Згідно ст. 38 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, якщо подані сторонами
докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний був
витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх
участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення
спору, що господарським судом, не було здійснено.
Наведене свідчить про неповне дослідження в рішенні місцевого та
постанові апеляційного господарського суду обставин справи, що
мають значення для правильного вирішення спору. У зв'язку з цим,
судові рішення, як такі, що постановлені з порушенням частини 1
ст. 43 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, підлягають скасуванню, а справа – передачі на новий
розгляд господарському суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до
уваги викладене, вжити всі передбачені законом засоби для
всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи,
прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у
відповідності з чинним законодавством вирішити спір.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
сторони оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому
районі м. Харкова задовольнити частково.
Постанову від 07.10.2003р. Харківського апеляційного
господарського суду у справі № А-04/303-03 та рішення
Господарського суду Харківської області від 29.08.2003 р.
скасувати.
Справу № А-04/303-03 направити на новий розгляд до
Господарського суду Харківської області.