ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
Іменем України
26.02.2004 Справа N А-03/90-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Першикова Є.В.,
судді
суддів Савенко Г.В.,
Ходаківської І.П.,
розглянувши
касаційну Державної податкової інспекції у
скаргу Ленінському районі м. Харкова
на постанову від 13.05.2003р. Харківського
апеляційного господарського суду
у справі № А-03/90-03 Господарського суду
Харківської області
за позовом Харківського учбово-виробничого
підприємства № 2 Українського товариства
глухих
до Державної податкової інспекції у
Ленінському районі м. Харкова
Відділення державного казначейства у
Ленінському районі м. Харкова
про Визнання недійсними рішень
За участю представників сторін:
позивача – не з’явилися
відповідача – не з’явилися
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Харківської області від 11.03.03 р.
(суддя Подобайло З.Г.), яке залишено без змін постановою від
13.05.2003р. Харківського апеляційного господарського суду
(колегія суддів Філатов Ю.М., Бабакова Л.М., Кравець Т.В.)
задоволено позов Харківського учбово-виробничого підприємства
№ 2 Українського товариства глухих. Визнані недійсними
розпорядження № 6/23-5/03972790 ДПІ у Ленінському районі
м. Харкова про внесення змін у визначену платником суму ПДВ від
17.01.03 р. та податкове повідомлення-рішення від 14.01.03 р.
№ 0000282310/0 про визначення суми податкового зобов'язання по
ПДВ у розмірі 845,0 грн.; 675,0грн. основний платіж та 170,0
грн. штрафна санкція. Стягнуто з Державного бюджету України на
користь Харківського учбово-виробничого підприємства № 2
Українського товариства глухих 12069,0 грн. бюджетної
заборгованості по ПДВ. Стягнуто з ДПІ у Ленінському районі
м. Харкова на користь державного бюджету 205,69 держмита.
Стягнуто з ДПІ у Ленінському районі м. Харкова 118,0 грн. витрат
на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
ДПІ у Ленінському районі м. Харкова звернулася до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
скасувати рішення господарського суду Харківської області від
11.03.03 р. та постанову від 13.05.2003р. Харківського
апеляційного господарського суду і прийняти нове рішення, яким
відмовити в задоволенні позовних вимог.
Також, ДПІ заявлено клопотання про відновлення процесуального
строку для подання касаційної скарги із зазначенням поважних
причин пропуску строку, яке, враховуючи приписи ст. 53 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, підлягає задоволенню.
Розглянувши доводи, викладені в касаційній скарзі,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач 19.11.02р. до органу
Державної податкової служби у відповідності до приписів чинного
законодавства подав податкову декларацію з ПДВ за жовтень
2002р., в якій задекларовано до відшкодування з бюджету ПДВ у
сумі 12069,0 грн.
З 25.12.02 р. по 14.01.03 р. посадовими особами ДПІ у
Ленінському районі м. Харкова була проведена комплексна
позапланова документальна перевірка підприємства позивача з
питань правильності відображення податкового зобов'язання та
податкового кредиту ПДВ за жовтень 2002 р., за результатами якої
було складено акт від 14.01.03 р. № 4/23-504.
Актом перевірки було констатовано порушення позивачем
п.п. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
оскільки у перєвіряємому періоді до суми
податкового кредиту була включена сума ПДВ по придбаних товарах,
вартість яких не відноситься до складу валових витрат згідно
п. 7.20 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку
підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
. Перевіркою встановлено
необґрунтоване завищення суми податкового кредиту на 12744,0
грн., а відповідно і бюджетного відшкодування і заниження ПДВ на
675,0 грн.
На підставі вказаного акту, 14.01.03 р. начальником ДПІ у
Ленінському районі м. Харкова було прийняте податкове
повідомлення-рішення № 0000282310/0 про визначення суми
податкового зобов'язання згідно з п.п. 4.2.2. ст. 4 Закону
України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
або
п.п. 7. 4.4. п. 7.4 ст. 4 Закон України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
у розмірі 845,0 грн. в т.ч. 675,0 грн.
основний платіж, 170,0 грн. штрафна санкція, що застосована з
посиланням на п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
.
17.01.2003 р. начальником ДПІ у Ленінському районі м. Харкова
було прийняте розпорядження № 6/23-5/03972790 про внесення змін
у визначену платником суму ПДВ, яким зменшено суму податкового
кредиту на 12744,0грн. та донараховане ПДВ у розмірі 675,0 грн.
Колегія суддів зазначає, що згідно з п.п. 7.4.1, 7.4.2 п. 7.4
ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податковий кредит звітного періоду складається із
сум, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному
періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість
яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та
основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають
амортизації.
Згідно 7.20. Закону України “Про оподаткування прибутку
підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
. платники податку, зазначені у
пунктах 7.11, 7.13, 7.19 цієї статті, ведуть окремий облік
доходів, які не включаються до складу валових доходів або
звільняються від оподаткування згідно з нормами зазначених
пунктів. При цьому до складу валових витрат таких платників
податку не включаються витрати, понесені у зв'язку із одержанням
таких звільнених доходів.
Зазначеною нормою визначено суб’єктів правовідносин на яких вона
поширюється, зокрема на платників податку, зазначених у пунктах
7.11, 7.13, 7.19 цієї статті.
Особливості оподаткування підприємств та організацій громадських
організацій інвалідів, до яких відноситься позивач визначено
пунктом. 7.12 вказаної статті, у зв’язку з чим посилання ДПІ на
пункт 7.20. Закону України “Про оподаткування прибутку
пўдприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
не може бути взято до уваги.
Окрім того, як встановлено актом перевірки, право на податковий
кредит підтверджено податковими накладними, оформленими у
відповідності до вимог чинного законодавства, що ДПІ не
заперечується.
З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для
задоволення касаційної скарги.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Відновити Державній податковій інспекції у Ленінському районі
м. Харкова строк для звернення з касаційною скаргою.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському
районі м. Харкова залишити без задоволення.
Постанову від 13.05.2003р. Харківського апеляційного
господарського суду у справі № А-03/90-03 Господарського суду
Харківської області залишити без змін.