ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
26.02.2004                              Справа N 9/44
 
   Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:
 
                           головуючого,
                           суддів
 
за  участю  повноважних  представників:
 
позивача
відповідача
 
розглянувши  у
відкритому засіданні       ВАТ "ОР"
касаційну  скаргу
 
на  постанову              від 4 листопада 2003 року
                           Одеського апеляційного
                           господарського суду
 
у справі   за  позовом     Рибгоспу "Р"
 
до                         ВАТ "ОР"
 
про                        стягнення 24000 грн.
 
                           встановив:
 
Рішенням господарського  суду  Миколаївської області від 25 червня
2002  року  постановлено  стягнути   з   ВАТ   "ОР"   на   користь
Рибаловецького   колгоспу   "Р"  23468  грн.  боргу,  234,68  грн.
держмита, 118 грн. судових витрат.
 
Відповідно до  вказаного   рішення   було   видано   наказ,   який
направлений  до  виконання  ВДВС  Очаківського міського управління
юстиції.
 
В серпні 2003 року ВАТ  "ОР"  звернулось  до  господарського  суду
Миколаївської   області   з   скаргою  на  дії  органів  Державної
виконавчої служби в порядку ст.  121-2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  в
якій просили:
 
1. Визнати діяльність відділу ДВС Очаківського МУЮ щодо проведення
виконавчих заходів  по  зверненню  стягнення  на  майно  ВАТ  ОРКК
незаконною.
 
2. Поновити  пропущений  строк  на  оскарження Акту опису і арешту
майна від 14 травня 2003  року  серія  АА  112493  про  накладення
арешту на майно - судно МРТК 0796.
 
3. Зобов'язати   відділ   ДВС   Очаківського   МУЮ,   м.   Очаків,
Миколаївської   області   привести   виконавче   провадження    по
примусовому  виконанню  рішення  господарського суду Миколаївської
області від 25.06.2002 року по справі № 9/44 відповідно до Законів
України    "Про  виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
        ,  "Про заставу"
( 2654-12 ) (2654-12)
        , "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
        .
 
4. Залучити до розгляду цієї скарги представників Очаківської ОДПІ
та МФ АТ "У" для дачі пояснень по справі.
 
Заявою від 5 вересня 2003 року  скаржник  просив  визнати  причини
пропуску  строку  на оскарження Акту опису і арешту від 14.05.2003
року  поважними  і  відновити   пропущений   десятиденний   строк,
встановлений ст. 121-2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Ухвалою від 23 вересня 2003 року господарського суду Миколаївської
області відновлено строк на оскарження Акту опису і  арешту  серія
АА  №  259488  від  14.05.2003  року.  Задоволено  скаргу АТ "ОР",
м.Очаків на дії  ВДВС  Очаківського  міського  управління  юстиції
Миколаївської області, м.Очаків щодо опису та арешту майна.
 
Дії ВДВС  Очаківського  міського  управління юстиції Миколаївської
області,  м.Очаків по виконанню рішення суду від  25.06.2002  року
щодо  опису  та  арешту  майна  боржника  судна  МРТК-0796 визнано
неправомірними.
 
Зобов'язано ВДВС   Очаківського   міського   управління    юстиції
Миколаївської  області,  м.Очаків привести виконавче провадження у
відповідність   з   вимогами   Закону   України   "Про   виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
        ,  "Про заставу" ( 2654-12 ) (2654-12)
        ,  "Про порядок
погашення  зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами   та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
        .
 
Постановою Одеського  апеляційного господарського суду від 4 липня
2003 року ухвалу господарського  суду  Миколаївської  області  від
23.09.2003  року  скасовано,  а скаргу ВАТ "ОР" на дії органів ДВС
Очаківського МУЮ залишено без задоволення.
 
В касаційній  скарзі  ВАТ  "ОР"  просить   постанову   апеляційної
інстанції скасувати, як прийняту з порушенням норм матеріального і
процесуального права.
 
В справі оголошувалась перерва з 19 по 26 лютого 2003 року.
 
Заслухавши пояснення   представника   ВДВс    Очаківського    МУЮ,
перевіривши  матеріали  справи  та  на підставі встановлених в ній
фактичних  обставин,  проаналізувавши  правильність   застосування
апеляційним   господарським   судом   при  прийнятті  оскаржуваної
постанови норм матеріального і процесуального права,  суд  вважає,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
 
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом,  виконавче
провадження  по  виконанню   рішення   господарського   суду   від
25.06.2002  року  порушено  ВДВС  Очаківського МУЮ - 22 липня 2002
року,  про  що  прийнято  Постанову  про   відкриття   виконавчого
провадження,  згідно  з  якою  боржнику  запропоновано  в строк до
29.07.2002 року  добровільно  виконати  рішення  суду  про  сплату
23820,68  грн.  Фактично,  до  теперішнього часу зазначене рішення
суду не виконано.
 
У зв'язку з тим,  що у  ВДВС  відкрито  виконавчі  провадження  до
боржника ВАТ "ОР" починаючи з 2000 року, щодо стягнення заробітної
плати,  виконавчого збору,  держмита та  боргів  по  господарським
договорам,  постановою від 30.04.2003 року відповідно до ст. 49 ЗУ
"Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
        ,  всі виконавчі провадження
об'єднано   у  зведене  виконавче  провадження.  Для  забезпечення
примусового виконання виконавчих листів,  постанов,  наказів  ВДВС
застосовано  арешт  майна  боржника,  про  що складено акт опису й
арешту майна від 14.05.2003 року № 112498, а не № 254988 як вказав
суд  20.06.2003  року.  Постановою державного виконавця арештоване
судно  МРТК-0796  передано  на  примусову  реалізацію  в   рахунок
погашення  боргів  по заробітній платі - 80606,13 грн.  держмита -
5406 грн., виконавчого збору 19560,81 грн. та витрат по експертній
оцінці - 1500 грн. і винагороди торгівельній організації в розмірі
10% від вартості судна МРТК-0796.
 
З зазначеного видно, що арешт судна здійснено не в межах виконання
рішення  господарського  суду Миколаївської області від 25.06.2002
року,  а в межах зведеного виконавчого  провадження  по  виконанню
виконавчих листів місцевого районного суду.
 
Статтею 85  Закону  України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
        
передбачено,  що стягувач або боржник мають  право  з  урахуванням
підвідомчості  передати  скаргу  на  дії  державного  виконавця по
виконанню рішення або відмову в здійсненні дій,  а дії  державного
виконавця повинні бути оформлені відповідним процесуальним актом -
Постановою державного виконавця у відповідності із ст. ст. 24- 27,
31, 32, 36, 37, 39, 40 зазначеного закону.
 
З матеріалів  справи  видно,  що  ВАТ "ОР" не звертався до суду із
скаргою за підвідомчістю на дії державного виконавця  -  Постанову
від  20.06.2003  року,  у  встановлений  для  оскарження строк,  а
звернувся із скаргою до господарського суду.
 
За таких обставин суд вважає,  що  апеляційний  господарський  суд
прийшов  до  правильного висновку,  що ВАТ "ОР" не довів,  що ВДВС
вчинено виконавчі дії стосовно  виконання  рішення  господарського
суду  Миколаївської  області від 25.06.2002 року у справі № 9/44 і
обгрунтовано відмовив останньому у задоволенні скарги.
 
При цьому,  апеляційна інстанція також  обгрунтовано  вважала,  що
процесуальне  законодавство  не  надає суду таких повноважень,  як
визнання дій ВДВС незаконними та,  що акт арешту та опису майна не
є процесуальним документом.
 
Апеляційний господарський  суд  повно  і  всебічно  перевірив  всі
обставини справи,  дав належну правову оцінку  зібраним  у  справі
доказам та прийняв постанову,  яка відповідає матеріалам справи та
вимогам діючого законодавства,  що  регулює  дані  правовідносини,
тому її необхідно залишити без змін.
 
Доводи скаржника,   викладені  в  касаційний  скарзі,  суд  вважає
необгрунтованими,  оскільки вони спростовуються зібраними в справі
доказами і не відповідають вимогам закону.
 
На підставі наведеного,  керуючись ст.  ст.  111-5,  111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,
Вищий господарський суд України,
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Постанову Одеського   апеляційного   господарського   суду  від  4
листопада 2003 року залишити без змін,  а касаційну скаргу  -  без
задоволення.