ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.02.2004 Справа N 7/330-0
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у Товариства з обмеженою
відкритому відповідальністю "Торговельний дім
судовому засіданні "ХН", м. Херсон
касаційну скаргу
на постанову від 05.11.2003 року Запорізького
апеляційного господарського суду
у справі № 73
господарського суду Херсонської області
за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю "Торговельний дім
"ХН", м. Херсон
до Державної податкової інспекції у м.
Херсоні
3-я особа: ДПІ у Скадовському районі Херсонської
області
про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача присутній
від відповідача не з'явились
3-я особа: не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Херсонської області від 28.08.2003
року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного
господарського суду від 05.11.2003року по справі № 73 у
задоволенні позову відмовлене.
В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю
"Торговельний дім "ХН" просить скасувати постанову Запорізького
апеляційного господарського суду від 05.11.2003 року по справі
№ 73 та позов задовольнити, посилаючись на неправильне
застосування норм матеріального права, а саме норм Указу
Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання
підприємницької діяльності" ( 817/98 ) (817/98)
, ст. 19 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, Наказу ДПА України від 30.07.1998 року № 371
( v0371225-98 ) (v0371225-98)
, яким було затверджено "Порядок періодичних
перевірок і проведення обстежень виробничих, складських,
торговельних та інших приміщень".
Відзиву на касаційну скаргу відповідач не надіслав.
Відповідач не скористався наданим процесуальним правом на участь в
засіданні суду касаційної інстанції.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника позивача,
який підтримав викладені в ній доводи, перевіривши повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
рішенні місцевого суду та постанові апеляційного господарського
суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить
до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з
наступних підстав.
Судами попередніх судових інстанцій встановлено, що 26.05.2003
року фахівцями ДПІ у Скадовському районі Херсонської області
проведено перевірку АЗС, розташованої за адресою м. Скадовськ -
Гола Пристань, яка належить суб'єкту підприємницької діяльності
ТОВ "Торгівельний дім"ХН" щодо контролю за здійсненням
розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу
суб'єктами підприємницької діяльності. За результатами перевірки
складено акт № 23-8-383 від 26.05.2003 року.
Перевіркою було встановлено: порушення п. 13 ст. 3 Закону України
"Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, а саме
виявлен6а невідповідність сум готівкових коштів на місці
проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті
реєстратора розрахункових операцій, виданими з початку робочого
дня у розмірі 0,42 грн., загальній сумі коштів, яка визначена в
денному звіті; порушення п. 1 ст. 7 Закону України "Про
патентування деяких видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
- торговий патент знаходився у недоступному для огляду місці. На
видному місці була розташована не завірена ксерокопія торгового
патенту.
За результатами перевірки на підставі ст. 22 Закону України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
та ст. 8 Закону
України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності"
( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
позивачеві направлено податкове повідомлення від
17.06.2003 року № 0001692303/0 про стягнення визначеної суми
податкового зобов'язання за порушення законодавства про
патентування та норм обігу готівки при застосуванні РРО, штрафних
санкцій у розмірі 282,10 грн.
Як на підставу позовних вимог ТОВ "Торгівельний дім"ХН" послався
на відсутність підстав у податкової служби для проведення
перевірки і порушення положень Указу Президента України "Про деякі
заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" ( 817/98 ) (817/98)
,
яким встановлено вичерпний перелік підстав для проведення
перевірок. Факт встановлення та існування виявлених ДПІ в ході
перевірки порушень, позивачем не оспорюється.
Статтею 3 Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
визначено, що суб'єкти підприємницької
діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або
безготівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг зобов'язані у разі
незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках,
визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги
обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з
додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків коли
ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що
контролюються у режимі реального часу Державним казначейством
України; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на
місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному
звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадках
використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за
розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Судами встановлено, що позивачем порушено вимоги вищевказаного
Закону, а саме сума готівкових коштів на місці проведення
розрахунків не відповідає сумі готівкових коштів, яка зазначена у
денному звіті реєстратора розрахункових операцій.
Статтею 22 цього ж Закону ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
встановлена
відповідальність за порушення п. 13 ст. 3 цього Закону
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
- у п'ятикратному розмірі, на яку виявлено
невідповідність.
За порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого
частиною першою ст. 7 Закону України "Про патентування деяких
видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
, суб'єкти
підприємницької діяльності сплачують штраф у розмірі вартості
торгового патенту за один календарний місяць.
Отже, суди дійшли обґрунтованого висновку, що відповідачем
правомірно застосовано штрафні санкції за порушення законодавства
про патентування та норм обігу готівки при застосуванні РРО у
розмірі 282,10 грн.
Доводи касаційної скарги про неправомірність проведення перевірки
через порушення ДПІ законів України не приймаються до уваги з
огляду на таке.
Згідно вимог ст. ст. 15, 16 Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
контроль за dndepf`mml
суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення
розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону
здійснюють органи державної податкової служби України шляхом
проведення планових або позапланових перевірок згідно із
законодавством України; контролюючі органи мають право відповідно
до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки
осіб, які підпадають під дію цього Закону.
Перевірки стосовно зазначених питань регулюються статтею 11 Закону
України "Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
,
якою передбачене право податкових органів здійснювати на
підприємствах, установах і організаціях незалежно від форм
власності та у громадян , в тому числі громадян - суб'єктів
підприємницької діяльності, перевірки грошових документів,
бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій,
товарнокасових книг, показників електронних контрольно-касових
апаратів і комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунку
за готівку із споживачами, та інших документів незалежно від
способу подання інформації, пов'язаних із обчисленням і сплатою
податків, інших платежів, наявності свідоцтв про державну
реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, спеціальних
дозволів (ліцензій, патентів тощо) на її здійснення, а також
одержувати від посадових осіб і громадян у письмовій формі
пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час
перевірок; перевіряти у посадових осіб, громадян документи, що
посвідчують особу, під час проведення перевірок з питань
оподаткування; викликати посадових осіб, громадян для пояснень
щодо джерела отримання доходів, обчислення і сплати податків,
інших платежів, а також проводити перевірки достовірності
інформації, одержаної для внесення до Державного реєстру фізичних
осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.
Указ Президента України № 817/98 від 23.07.98 "Про деякі заходи з
дерегулювання підприємницької діяльності" ( 817/98 ) (817/98)
стосується
лише перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів і
регулює порядок виключно питань, які пов'язані зі сплатою
податків, зборів та обов'язкових платежів внаслідок здійснення
такої фінансово-господарської діяльності.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем здійснювалась
перевірка позивача з питань виконання Закону України "Про державну
податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
, Закону України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
та інших
нормативно-правових актів, які регулюють готівковий обіг в
Україні.
Колегія суддів відзначає, що чинне законодавство не пов'язує
недійсність рішення контролюючого органу з порушеннями порядку
проведення перевірок , при дотриманні контролюючим органом
компетенції, встановлених законом меж відповідальності та
встановленні наявності правопорушення.
Разом з тим, в спірному рішенні про нарахування Товариству з
обмеженою відповідальністю "Торговельний дім "ХН" штрафів, останні
визначені як суми податкових зобов'язань, що суперечить преамбулі,
пунктам 1.2, 1.5 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, ст. ст. 13, 14 Закону Sjp`?mh "Про
систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
.
Відповідно до п. 1.5 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
положення цього Закону поширюються
лише на штрафні санкції, які справляються з платника податків у
зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених
відповідними законами.
Оскільки штрафні санкції застосовані до позивача не за порушення
правил оподаткування, у відповідача не було законних підстав для
визначення їх як податкового зобов'язання з поширенням на них
вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (
2181-14 ) щодо граничного строку сплати та положень щодо наслідків
несплати. Тому, рішення місцевого суду та постанова апеляційного
суду підлягають зміні.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 5 ч. 1 ст. 111-9, ст.
111-10, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариству з обмеженою відповідальністю
"Торговельний дім "ХН" від 05.12.2003 року№ 01/1 на постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від 05.11.2003 року
у справі № 73 задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Херсонської області від 28.08.2003
року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду
від 05.11.2003 року змінити.
Позов задовольнити частково.
Податкове повідомлення від 17.06.2003 року № 0001692303/0
Державної податкової інспекції у м. Херсоні визнати недійсним в
частині визначення суми 282,10 грн. штрафу сумою податкового
зобов'язання.
В іншій частині постанову Запорізького апеляційного господарського
суду від 05.11.2003 року залишити без змін.