ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2004                                Справа N 2-5/7839-2003

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого                  Остапенка М.І.

суддів:                      Харченка В.М., Чабана В.В.

     у відкритому судовому засіданні за участю представників      

Феодосійського казенного     не з’явився

оптичного заводу

ВАТ “Кримкнига”              не з’явився

розглянувши касаційну        ВАТ “Кримкнига”

скаргу

на постанову                 Севастопольського апеляційного

                             господарського суду від

                             27.08.2003р.

у справі                     № 2-5/7839-2003

господарського суду          Автономної Республіки Крим

за позовом                   Феодосійського казенного оптичного

                             заводу

до                           ВАТ “Кримкнига”

про   спонукання до розірвання договору

Рішенням  господарського суду Автономної Республіки Крим  (суддя

Гаврилюк М.П.) від 13.05.2003р. у позові відмовлено.

Севастопольський апеляційний господарський суд (судді Плут В.М.,

Гонтар  В.І.,  Прокопанич  Г.К.) переглянув  вказане  рішення  і

постановою від 27.08.2003р. скасував його і позов задовольнив.

ВАТ  “Кримкнига”  вважає,  що  постанова  апеляційної  інстанції

прийнята  з  порушенням  норм  матеріального  та  процесуального

права,  тому  просить  її  скасувати, а рішення  місцевого  суду

залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

                       В С Т А Н О В И В:

Феодосійським казенним оптичним заводом заявлено  позов  до  ВАТ

“Кримкнига”   про  розірвання  договору  №  3  від   01.01.97р.,

укладеного   між   позивачем  та  відповідачем,   та   виселення

відповідача  з  орендованого  ним у  позивача  згідно  згаданого

договору приміщення у зв’язку з закінченням його строку.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач послався на те,  що  уклав  з

відповідачем  договір оренди строком на 5 років і  завчасно,  до

закінчення строку договору, попередив відповідача про закінчення

дії  договору  і  в  зв’язку  з  цим  просив  звільнити  займані

приміщення,  оскільки  не бажає продовжувати  цей  договір,  але

відповідач  став  вимагати  продовження  договору  оренди,  а  у

випадку відмови погрожує поставити питання про визнання  за  ним

права власності на орендовані приміщення.

Приймаючи рішення про відмову у позові, місцевий суд послався на

те,  що згідно ч. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного

та   комунального   майна”  ( 2269-12  ) (2269-12)
           договір   вважається

продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, якщо жодна

із  сторін протягом місяця після закінчення договору не  подасть

заяви про його припинення.

Оскільки,  за  висновком  суду,  позивач  листа  про  припинення

договору направив відповідачу до закінчення дії договору,  а  не

після його закінчення, то підстав для задоволення позову немає.

Скасовуючи  рішення  місцевого  суду  та  задовольняючи   позов,

Севастопольський апеляційний господарський суд виходив  з  того,

що  позивач  відповідно до умов договору  від  01.01.97р.  №  3,

укладеного  між  сторонами, завчасно попередив  відповідача  про

закінчення  дії  вказаного договору і  висловив  своє  небажання

продовжити цей договір.

Вказаний висновок відповідає чинному законодавству та обставинам

справи.

Враховуючи  викладене,  керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7,  п.  1

ст.   111-9,  ст.  111-11  ГПК  України  ( 1798-12   ) (1798-12)
        ,   Вищий 

господарський суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від

27.08.2003р.  у  справі  №  2-5/7839-2003  господарського   суду

Автономної Республіки Крим залишити без змін, а касаційну скаргу

ВАТ “Кримкнига” – без задоволення.