ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2004                              Справа N 16/258

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів

розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  касаційну   скаргу

товариства   з  обмеженою  відповідальністю  виробничо-комерційної

фірми "АЄ" на постанову Запорізького  апеляційного  господарського

суду  від  10  жовтня  2003  року  у  справі  №  16/258 за позовом

товариства  з  обмеженою  відповідальністю  "С"  до  товариства  з

обмеженою  відповідальністю  виробничо-комерційної  фірми "АЄ" про

стягнення суми, -

                        В С Т А Н О В И В:

11 червня 2003 року товариство з  обмеженою  відповідальністю  "С"

звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до

товариства  з  обмеженою  відповідальністю   виробничо-комерційної

фірми  "АЄ"  про стягнення 30000 грн.,  посилаючись на невиконання

відповідачем умов договору № 027  від  23  травня  2002  року  про

безвідсоткову фінансову допомогу, що підлягає поверненню.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 17 липня 2003

року,  залишеним без  змін  постановою  Запорізького  апеляційного

господарського  суду  від  10 жовтня 2003 року,  позов задоволено,

стягнуто з відповідача на користь позивача  30000  грн.  основного

боргу та судові витрати.

В касаційній   скарзі   товариство  з  обмеженою  відповідальністю

виробничо-комерційна фірма  "АЄ"  просить  скасувати  постановлені

судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої

інстанції,  посилаючись на неправильне застосування  та  порушення

судами  попередніх  інстанцій норм матеріального та процесуального

права.

Вивчивши матеріали справи,  обговоривши доводи касаційної  скарги,

суд  вважає,  що  касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких

підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх

інстанцій,  23  травня  2002  року  сторони  уклали  договір № 027

безвідсоткової фінансової допомоги,  на підставі якого  30  травня

2002 року позивач перерахував відповідачу 30000 грн.

Відповідно до   умов   п.   4.4   вказаного   договору  відповідач

зобов'язувався повернути суму наданого допомоги у встановлений  п.

4.2  договору  строк (один рік з дати надходження суми допомоги на

рахунок  відповідача)  шляхом  перерахування  вказаної   суми   на

розрахунковий рахунок позивача.

Задовольняючи позовні  вимоги,  місцевий  суд  підставно виходив з

вимог ст.  161,  162, 374 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
         та

того,  що  відповідач  не надав доказів виконання своїх договірних

зобов'язань   та   погашення   отриманої   від    позивача    суми

безвідсоткової фінансової допомоги, яка підлягала поверненню.

Висновок місцевого   господарського   суду   про   обґрунтованість

позовних вимог є  законним,  відповідає  фактичним  обставинам  та

наявним матеріалам справи,  нормам матеріального та процесуального

права,  а тому рішення суду першої  інстанції  підставно  залишено

апеляційним господарським судом без змін.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновку судів попередніх

інстанцій.

З огляду  на  викладене,  рішення  місцевого  суду  та   постанова

апеляційної інстанції зміні або скасуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.   111-5,   111-7,  111-9,  111-11  Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський

суд України -

                       П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу    товариства    з   обмеженою   відповідальністю

виробничо-комерційної  фірми  "АЄ"  залишити  без  задоволення,  а

рішення  господарського суду Запорізької області від 17 липня 2003

року та постанову Запорізького  апеляційного  господарського  суду

від 10 жовтня 2003 року у справі № 16/258 без змін.