ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
25.02.2004                              Справа N 15/59
 
Вищий господарський суд України у складі:  суддя головуючий, судді
розглянув касаційну скаргу  відділу  державної  виконавчої  служби
Бериславського   районного   управління   юстиції,   м.   Берислав
Херсонської області (далі - ВДВС)
 
на   рішення   господарського  суду  Херсонської   області   від
02.09.2003
 
зі справи № 15/59
 
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТД", м. Херсон
(далі - ТОВ "ТД")
 
до ВДВС
 
про стягнення  18979,65  грн.,  отриманих   внаслідок   здійснення
виконавчих дій, але не перерахованих позивачеві;
 
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на
стороні   відповідача   -   відділ   Державного   казначейства   у
Бериславському районі Херсонської області.
 
Судове засідання проведено за участю представників:
 
позивача відповідача: не з'явились, третьої особи: не з'явились.
 
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд
України
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням господарського суду Херсонської  області  від  02.09.2003
позов  задоволено  повністю:  з відповідача стягнуто 18979,65 грн.
Рішення  суду  першої  інстанції  мотивовано  тим,  що  відповідач
ухилився від звіряння розрахунків з позивачем, яке було призначено
ухвалою суду від 13.08.2003.
 
У касаційній скарзі від 21.01.2004 ВДВС просить скасувати  рішення
суду   першої  інстанції  та  прийняти  нове  рішення.  Скаржником
зазначається,  що судом не враховано одночасне  відкриття  кількох
виконавчих  проваджень  щодо  боржника позивача - КСП "Л",  - і їх
об'єднання на підставі статті 49  Закону  України  "Про  виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
         з виконавчим провадженням, здійснюваним за
наказом господарського суду у справі № 12/39,  у зведене виконавче
провадження.  Згідно  з  приписами  статті  44 Закону України "Про
виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
         вимоги ТОВ "ТД"  відносяться  до
вимог  п'ятої  черги  стягувачів.  Вимоги  цього  стягувача будуть
задовольнятися у встановленому порядку з  виручки  від  реалізації
продуктів врожаю 2004 року.
 
Усіх учасників   судового   процесу  відповідно  до  статті  111-4
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         (далі  -
ГПК)   належним   чином  повідомлено  про  час  і  місце  розгляду
касаційної скарги.  Представники ВДВС та третьої особи  -  відділу
Державного   казначейства   у  Бериславському  районі  Херсонської
області в судове засідання не з'явились.
 
Перевіривши повноту  встановлення  судовими  інстанціями  обставин
справи  та  правильність  застосування  ними  норм матеріального і
процесуального права,  заслухавши пояснення представників  сторін,
Вищий  господарський  суд  України  дійшов  висновку про наявність
підстав для задоволення касаційної скарги.
 
Судом першої інстанції у справі встановлено:
 
- ТОВ "ТД" листом від 01.12.2000 звернулося до ВДВС із заявою  про
відкриття  виконавчого  провадження за наказом господарського суду
Херсонської області у справі № 12/39 та надіслало  оригінал  цього
наказу  та  ухвалу  господарського  суду,  в  якій  змінено спосіб
виконання рішення і вміщено  припис  про  звернення  стягнення  на
майно боржника;
 
- 04.12.2000 ВДВС порушено виконавче провадження
 
- боржником  добровільно  передано  ТОВ "ТД" майно на суму 224 493
грн.,  на яке  було  накладено  арешт  згідно  з  актом  ВДВС  від
22.08.2000;
 
- інше  майно  боржника  передано  в  жовтні - листопаді 2000 року
громадянам як плату за оренду землі;
 
- ухвалою  суду  першої  інстанції  від  13.08.2003  сторони  було
зобов'язано  провести  звіряння розрахунків,  але ВДВС не виконано
припису цієї ухвали.
 
Причиною спору зі справи стало питання  про  правомірність  позову
стягувача  до  органу  державної  виконавчої  служби  у  зв'язку з
виконанням  останнім  судового  рішення  господарського  суду   на
підставі виданого наказу.  Відповідно до частини першої статті 116
ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
         виконання рішення господарського суду  провадиться
на  підставі  виданого  ним наказу,  який є виконавчим документом.
Предметом спору у цій справі  є  вимога  стягувача  про  стягнення
коштів   з   органу  державної  виконавчої  служби  за  наслідками
проведених ним виконавчих дій щодо боржника.  Отже за своєю  суттю
ця  вимога є оскарженням дій державної виконавчої служби у процесі
виконання судового рішення. Відповідно до частини першої статті 85
Закону   України   "Про   виконавче  провадження"  ( 606-14  ) (606-14)
          у
виконавчому  провадженні   на   дії   (бездіяльність)   державного
виконавця  та  інших посадових осіб державної виконавчої служби по
виконанню  рішення  або  відмову  у  здійсненні  передбачених  цим
Законом  дій  стягувачем  чи  боржником може бути подана скарга до
начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому
безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до суду.
 
Оскарження дій   чи  бездіяльності  органів  Державної  виконавчої
служби у процесі виконавчого провадження за наказами господарських
судів здійснюється   за  правилами  121-2  ГПК  ( 1798-12  ) (1798-12)
          без
порушення провадження у справі за позовом стягувача.  У  пункті  7
роз'яснення   президії  Вищого  господарського  суду  України  від
28.03.2002 № 04-5/36 "Про деякі питання практики виконання рішень,
ухвал, постанов  господарських  судів  України"  ( v_365600-02  ) (v_365600-02)
        
зазначається таке:
 
"За змістом статті  121-2  ГПК  ( 1798-12  ) (1798-12)
          скарги  на  дії  чи
бездіяльність  органів  державної виконавчої служби щодо виконання
рішень,  ухвал,  постанов господарських судів  розглядає  виключно
місцевий  господарський  суд,  яким відповідну справу розглянуто у
першій інстанції.
 
Виконання рішення,  ухвали,  постанови   господарського   суду   є
невід'ємною  частиною судового процесу,  тому господарські суди не
повинні  порушувати  нове  провадження  за  скаргою  на   дії   чи
бездіяльність органів державної виконавчої служби. У зв'язку з цим
така скарга не підлягає оплаті державним митом".
 
Оскарження дій  чи  бездіяльності  органів  Державної   виконавчої
служби   у   процесі   виконання  виконавчих  документів,  виданих
загальними  судами  здійснюється  за  правилами   провадження   по
справах,  що  виникають з адміністративно-правових відносин (норми
глави 31-Г Цивільного процесуального кодексу України ( 1502-06 ) (1502-06)
        ).
 
Отже ТОВ  "ТД"  обрано  неправильну,  не   засновану   на   законі
процесуальну  форму  звернення  за судовим захистом.  Тому рішення
суду  першої  інстанції  по  суті  спору  підлягає  скасуванню,  а
провадження у цій справі - припиненню на підставі пункту 1 частини
першої статті 80 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
На підставі викладеного, керуючись пунктом 1 частини першої статті
80 та статтями 111-7 - 111-11,  111-5,  122 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий
господарський суд України
 
                       П О С Т А Н О В И В:
 
1. Касаційну   скаргу   відділу   державної   виконавчої    служби
Бериславського  районного  управління  юстиції  зі  справи № 15/59
задовольнити.
 
2.   Рішення   господарського  суду  Херсонської   області   від
02.09.2003 зі справи № 15/59 скасувати, а провадження у цій справі
припинити.
 
3. Здійснити  поворот  виконання   рішення   господарського   суду
Херсонської області від 02.09.2003 зі справи № 15/59.
 
Видачу відповідного    наказу    доручити    господарському   суду
Херсонської області.