ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД України

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2004                                    Справа N 15/385-03

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну

скаргу   Акціонерної   компанії  “Х”  на   ухвалу   Харківського

апеляційного господарського суду від 28.10.2003р.  у  справі  за

позовом  Акціонерної компанії “Х” до військової  частини  А-1361

про   спонукання до підписання договору

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали

справи, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї,,

суд

                       У С Т А Н О В И В:

У  вересні 2003 року військова частина А-1361 звернулася до суду

з позовною заявою до Акціонерної компанії “Х” (далі – АК “Х”), в

якій  просила зобов”язати АК ”Х” підписати договір на постачання

електричної  енергії № 13 від 01.04.2003 р. разом з  протоколами

розбіжностей,  скасувати  відповідні  рішення  відповідача   про

нарахування   підвищеної  плати  3077  військовому   складу   за

перевищення    договірних   (граничних)    величин    споживання

електричної енергії, скасувати всі повідомлення відповідача  про

коригування граничної (договірної)величини електроспоживання від

14.03.2003 р. та від 08.05.2003р.

Рішенням     господарського   суду   Харківської   області   від

19.09.2003 р. позов задоволено частково, зобов”язано відповідача

в  10-ти  денний строк з моменту вступу рішення в  законну  силу

змінити   найменування  споживача  в  договорі   на   постачання

електричної  енергії  №  5-4714  С  від  30.11.1999  р.  з  3077

військовий  склад”  –  на нове найменування –“Військова  частина

А-1361”; в доповнення до договору № 5-4714с від 30.11.1999  року

“Предмет договору, умови виконання та обов”язки сторін” включено

примітку  до  п.п.  2.1., 2.2., 2.4., 5.1, 5.2.,  5.3.  (абз1.),

7.2.3.  (абз.1);  визнано  такими, що  не  підлягають  виконанню

відповідні   рахунки  АК  “Х”,  в  частині   оплати   перевищень

договірних (граничних величин) споживання електричної енергії.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач оскаржив його  в

апеляційному порядку.

Ухвалою   Харківського  апеляційного  господарського  суду   від

21.05.2003р. АК “Х” відмовлено у відновленні строку  на  подання

апеляційної скарги.

В  касаційній  скарзі  відповідач  просить  ухвалу  Харківського

апеляційного  господарського суду від 28.10.2003р. скасувати  та

направити апеляційну скаргу для розгляду по суті до Харківського

апеляційного  господарського суду,  посилаючись  на  неправильне

застосування судом норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Приймаючи   ухвалу  про  відмову  у  відновленні  процесуального

строку, апеляційний суд виходив з того, що заявником не доведено

поважність пропуску процесуального строку.

Проте  з  такими висновками суду другої інстанції погодитись  не

можна.

Відповідно  до  ст.  87  Господарського  процесуального  кодексу

України  ( 1798-12  ) (1798-12)
         рішення та ухвали розсилаються  сторонам,

прокурору, який брав участь в судовому процесі, третім особам не

пізніше  п’яти  днів після їх прийняття або  вручаються  їм  під

розписку.

Вступна  та  резолютивна частина рішення  першої  інстанції,  як

наведено  вище,  була  оголошена  19.09.2003  р.,  повний  текст

рішення  направлено відповідачу 26.09.2003р.,  про  що  свідчить

штемпель  канцелярії господарського суду Харківської області  на

звороті  оригіналу  рішення у справі, тобто з пропуском  строку,

встановленого наведеною нормою процесуального закону.

30.09.2003 року рішення господарського суду Харківської  області

від  19.09.2003 р. було отримано відповідачем, про  що  свідчить

штемпель вхідної кореспонденції.

За приписом ст. 53 Господарського процесуального кодексу України

( 1798-12  ) (1798-12)
         за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи

господарський  суд  може визнати причину пропуску  встановленого

законом пропуску процесуального строку поважною.

Враховуючи  наведене,  а також те, що пропуск  заявником  строку

апеляційного   оскарження   (ст.ст.   93,   106   Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ) перебувало  фактично

у  причинному  зв’язку  з  несвоєчасним направленням  останньому

судом першої інстанції прийнятого рішення, тому апеляційний  суд

дійшов  до помилкового висновку про відмову АК “Х” у відновленні

строку для подання апеляційної скарги.

Враховуючи  наведене  та керуючись ст.ст. 111-5,  111-7,  111-9,

111-10-111-13  Господарського  процесуального  кодексу   України

( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу АК “Х” задовольнити.

Ухвалу   Харківського  апеляційного  господарського   суду   від

28.10.2003р. скасувати.

Справу   №   15/385-03   направити   Харківському   апеляційному

господарському суду для розгляду апеляційної скарги  АК  “Х”  по

суті.