ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.02.2004 Справа N 15/228-03-5327
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С., - головуючого,
Хандуріна М.І.,
Черкащенка м. М.,
розглянувши у відкритому Дочірнього підприємства “Джерело”
судовому засіданні спільного українсько-американського
касаційну скаргу підприємства “Інтервіндоус” у
вигляді ТОВ
на постанову Одеського апеляційного господарського
суду від 27.10.2003 р.
у справі господарського суду Одеської області
за позовом Чорноморської регіональної митниці
до Дочірнього підприємства “Джерело”
спільного українсько-американського
підприємства “Інтервіндоус” у
вигляді ТОВ (далі ДП “Джерело”)
про стягнення 167 075 323 грн.
за участю представників сторін:
- позивача: Пахомов С.І. – дов. № 2/25-01/11530 від
19.11.2003 р.;
- відповідача: не з’явились;
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Одеської області від 09.09.2003 р.
у справі № 15/228-03-5327 позов Чорноморської регіональної
митниці про стягнення з ДП “Джерело” 167075323,00 грн.
задоволено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
27.10.2003 р. рішення господарського суду Одеської області від
09.09.2003 р. залишено без змін.
Судові рішення мотивовані непередбаченістю діючим законодавством
надання митних пільг відповідачу по ст. 5 Закону України “Про
усунення дискримінації в оподаткуванні суб’єктів підприємницької
діяльності, створених з використанням майна та коштів
вітчизняного походження” ( 1457-14 ) (1457-14)
, оскільки відповідно до
пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду
України від 29.01.2002 р. за № 1-рп/2002 у справі 1-17/2002
положення першої частини вказаної статті Закону є підставою для
припинення раніше наданих пільг у сфері валютного і митного
регулювання, справляння податків, зборів, підприємством
використане право на митне оформлення вантажів в пільговому
режимі по 572 ВМД протягом 25.10.2002 р. – 26.12.2002 р. на
підставі ухвали господарського суду Одеської області від
22.10.2002 р. без сплати 55391901 грн. ввізного мита і
111-683422 грн. ПДВ.
ДП “Джерело” у поданій касаційній скарзі просить судові рішення
у даній справі скасувати та прийняти нове рішення. В
обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на порушення
судами норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.10.2002 р. ДП
“Джерело” ТОВ СУАП “Інтервіндоус” звернулося до Чорноморської
регіональної митниці для митного оформлення на пільгових умовах
вантажу, який надійшов на адресу підприємства за ВМД
№ 50004/2/024621 від 19.10.2002 р.
Чорноморською регіональною митницею в прийнятті вказаної ВМД до
митного оформлення товару відмовлено шляхом видачі талону від
19.10.2002 р. із-за несплати належним чином митних платежів, ПДВ
з посиланням на Закон України “Про внесення змін до деяких
законів України з метою усунення випадків ухилення окремих
підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, від
сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)” від 20.12.2001
р., Закону України “Про усунення дискримінації в оподаткуванні
суб’єктів підприємницької діяльності, створених з використанням
майна та коштів вітчизняного походження” ( 1457-14 ) (1457-14)
від
17.02.2000 р., рішення Конституційного Суду України від
29.01.2002 р. № 1-рп/2002 у справі № 1-17/2002.
21.10.2002 р. ДП “Джерело” та ТОВ СУАП “Інтервіндоус” звернулись
до господарського суду Одеської області з позовом до
Чорноморської регіональної митниці про визнання недійсним акту
ненормативного характеру. Ухвалою від 22.10.2002 р. у справі
№ 17-6-26/02-9829 вжиті заходи по забезпеченню позову, а саме:
Чорноморській регіональній митниці заборонено перешкоджати ТОВ
СУАП “Інтервіндоус”, а також його структурним підрозділам, філім
та створюваним ним дочірнім підприємствам, у статутному фонді
яких не менш як 51% належить ТОВ САУП “Інтервіндоус”, зокрема ДП
“Джерело”, у митному оформленні вантажу при застосуванні ними
спеціального інвестиційного законодавства, діючого на момент
реєстрації іноземної інвестиції, тобто заборонити відповідачу
вимагати надання документів або вчинення дій, які не були
передбачені законодавством, що діяло станом на 04.12.1993.
Ухвалою від 20.11.2002 р. у справі № 17-6-26/02-9829 скасовано
ухвалу від 20.10.2002 р. скасовано. Постановою Одеського
апеляційного господарського суду від 04.12.2003 р. у даній
справі ухвалу господарського суду від 20.11.2002 р. скасовано.
Постановою Вищого господарського суду України від 04.03.2003 р.
постанову Одеського апеляційного господарського суду від
04.12.2003 р. скасовано, ухвалу від 20.11.2002 р. залишено без
змін.
ДП “Джерело” з 25.10.2002 р. по 26.12.2002 р. при ввезенні на
митну територію України товарів народного споживання по митним
деклараціям у кількості 572 шт. не сплачував ввізного мита у
сумі 55391901 грн., податку на додану вартість у сумі 111-683422
грн. Дані пільги використовувались відповідачем на підставі
ухвали господарського суду Одеської області від 22.10.2002 р. у
справі № 17-6-26/02-9829.
Чорноморська регіональна звернулася з позовом про стягнення з ДП
“Джерело” ТОВ САУП “Інтервіндоус” 167075323 грн. несплачених
платежів та податків по 572 ВМД за період з 25.10.2002 р. по
26.12.2002 р. в період дії ухвали господарського суду Одеської
області від 20.10.2002 р. у справі № 17-6-26/02-9829.
Закон України “Про усунення дискримінації в оподаткуванні
суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням
майна та коштів вітчизняного походження” ( 1457-14 ) (1457-14)
від
17.02.2000 р. (набрав чинності 25.02.2000 р.) встановлює, що до
всіх підприємств, створених за участю інвестицій, у тому числі
іноземних, застосовується єдиний національний режим валютного
регулювання та справляння податків, зборів (обов'язкових
платежів), встановлений законами України для підприємств,
створених без участі іноземних інвестицій (стаття 1).
Відповідно до положень частини першої статті 5 Закону України
“Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів
підприємницької діяльності, створених з використанням майна та
коштів вітчизняного походження” ( 1457-14 ) (1457-14)
дія цього Закону
поширюється на підприємства з іноземними інвестиціями, незалежно
від часу внесення іноземних інвестицій, їх реєстрації, у тому
числі до введення в дію та протягом дії Закону України “Про
іноземні інвестиції” ( 2198-12 ) (2198-12)
, Декрету Кабінету Міністрів
України “Про режим іноземного інвестування” ( 55-93 ) (55-93)
та Закону
України “Про режим іноземного інвестування” ( 93/96-ВР ) (93/96-ВР)
від
19.03.1996 року N 93/96.
Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним
поданням Кабінету Міністрів України щодо офіційного тлумачення
положень частини першої статті 5 Закону України “Про усунення
дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької
діяльності, створених з використанням майна та коштів
вітчизняного походження” ( 1457-14 ) (1457-14)
та частини першої статті 19
Закону України “Про інвестиційну діяльність” ( 1560-12 ) (1560-12)
(справа
про оподаткування підприємств з іноземними інвестиціями) від
29.01.2002 р. у справі № 1-17/2002 встановлено, що
З дня набуття чинності частиною першою статті 5 Закону України
“Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів
підприємницької діяльності, створених з використанням майна та
коштів вітчизняного походження” ( 1457-14 ) (1457-14)
спеціальне
законодавство та державні гарантії захисту іноземних інвестицій,
які діяли на момент реєстрації інвестицій і підлягали
застосуванню на вимогу іноземного інвестора на підставі гарантій
від зміни законодавства, застосовуються у межах, передбачених
статтею 3 цього Закону та статтею 19 Закону України “Про
інвестиційну діяльність” ( 1560-12 ) (1560-12)
.
Положення частини першої статті 5 Закону України “Про усунення
дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької
діяльності, створених з використанням майна та коштів
вітчизняного походження” ( 1457-14 ) (1457-14)
у взаємозв'язку з іншими
положеннями цього Закону є підставою як для відмови у наданні,
так і для припинення раніше наданих пільг у сфері валютного і
митного регулювання та справляння податків, зборів (обов'язкових
платежів) підприємствам з іноземними інвестиціями, їх дочірнім
підприємствам, а також філіям, відділенням, іншим відокремленим
підрозділам, включаючи постійні представництва нерезидентів,
незалежно від часу внесення іноземних інвестицій та їх
реєстрації.
Таким чином, твердження ДП “Джерело” про те, що згідно з
рішенням Конституційного Суду України нові пільги у сфері
валютного і митного регулювання та справляння податків, зборів
(обов'язкових платежів) підприємствам з іноземними інвестиціями
надаватися не повинні, однак раніше надані - не відміняються,
спростовується вищенаведеним.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що відповідно до
вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
судові рішення ґрунтуються на всебічному, повному та
об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве
значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального
та процесуального права, доводи касаційної скарги не
спростовують висновків суду, у зв’язку з чим підстав для їх
скасування не вбачається.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства “Джерело” спільного
українсько-американського підприємства “Інтервіндоус” у вигляді
ТОВ залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
27.10.2003р. та рішення господарського суду Одеської області від
09.09.2003р. у справі № 15/228-03-5327 залишити без змін.