ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.02.2004 Справа N 15/18
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черногуза Ф.Ф. – головуючого,
Михайлюка М.В.,
Невдашенко Л.П.,
розглянувши у Державного комітету України з державного
відкритому засіданні матеріального резерву, м. Київ
матеріали касаційної
скарги
на постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 30.10.2003 про
поновлення пропущеного строку для
пред’явлення наказу до виконання
у справі господарського суду Кіровоградської
області № 15/18
за позовом Державного комітету України з державного
матеріального резерву, м. Київ
до відкритого акціонерного товариства
“Грушківське хлібоприймальне
підприємство”, м. Ульяновка,
Кіровоградської обл. (далі – ВАТ
“Грушківське хлібоприймальне
підприємство”)
про повернення самовільно використаних матеріальних цінностей
державного резерву та сплату штрафних санкцій у сумі 1 074 972
грн.
та зустрічним позовом ВАТ “Грушківське хлібоприймальне
підприємство”
до Державного комітету України з державного
матеріального резерву, м. Київ
про відшкодування витрат за збереження майна на суму 1 115 681
грн. 75 коп.
У відкритому судовому засіданні брали участь представники:
від позивача – Михаленко Л.С.,
від відповідача – Тетева І.В.
В С Т А Н О В И В:
Державний комітет України з державного матеріального резерву
25.12.2002 звернувся до суду з позовною заявою до ВАТ
“Грушківське хлібоприймальне підприємство” про повернення
матеріальних цінностей державного резерву та сплату штрафних
санкцій на загальну суму 1 074 972 грн.
ВАТ “Грушківське хлібоприймальне підприємство” звернулося до
суду з зустрічною позовною заявою до Державного комітету України
з державного матеріального резерву про відшкодування витрат у
сумі 1 115 681 грн. 75 коп. за збереження майна.
Господарський суд Кіровоградської області рішенням від
20.03.2003 (суддя Мохонько К.М.) первісний позов залишив без
розгляду, поновив строк позовної давності по зустрічній позовній
заяві, зустрічний позов задовольнив повністю, стягнув з
Державного комітету України з державного матеріального резерву
на користь ВАТ “Грушківське хлібоприймальне підприємство” 1 115
681 грн. 75 коп. витрат за зберігання зерна, 1 700 грн.
державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд постановою від
14.05.2003 (судді: Швець В.В. – головуючий (доповідач)),
Виноградник О.М., Джихур О.В.) залишив рішення без змін,
апеляційну скаргу Державного комітету України з державного
матеріального без задоволення.
Господарський суд Кіровоградської області ухвалою від 01.08.2003
(суддя Мохонько К.М.) поновив ВАТ “Грушківське хлібоприймальне
підприємство” строк для пред’явлення наказу господарського суду
від 28.05.2003 для виконання з 01.08.2003 по 01.11.2003 на
підставі статті 119 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки суд визнав причини пропуску строку
для пред’явлення наказу до виконання поважними.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд постановою від
30.10.2003 (судді: Ільєнок Т.В. – головуючий, Кузнецова І.Л,
Білецька Л.М.) апеляційну скаргу Державного комітету України з
державного матеріального резерву залишив без задоволення, ухвалу
господарського суду залишив без змін з тих самих підстав.
Державний комітет України з державного матеріального резерву
звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою на постанову апеляційного господарського суду і вважає
її такою, що прийнята з порушенням законодавства і тому підлягає
скасуванню. Заява обгрунтована тим, що строк для пред’явлення
наказу пропущений не з поважних причин та тим, що місцевий суд
не повідомив заявника належним чином про розгляд справи.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність
застосування судом норм матеріального і процесуального права,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з таких підстав.
Господарським судом Кіровоградської області виданий наказ від
25.05.2003 на примусове виконання рішення від 20.03.2003 зі
строком дійсним для пред’явлення до 04.07.2003.
Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
виданий стягувачеві наказ може бути
пред'явлено до виконання не пізніше трьох місяців з дня
прийняття рішення, ухвали, постанови або закінчення строку,
встановленого у разі відстрочки виконання судового рішення або
після винесення ухвали про поновлення пропущеного строку для
пред'явлення наказу до виконання. У цей строк не зараховується
час, на який виконання судового рішення було зупинено.
У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного
подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили
після розгляду справи апеляційною інстанцією (стаття 85
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в
редакції Законів № 251/97-ВР ( 251/97-ВР ) (251/97-ВР)
від 13.05.97,
№ 2539-III ( 2539-14 ) (2539-14)
від 21.06.2001).
Державний комітет України з державного матеріального звернувся
до суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду, за
результатами розгляду скарги була прийнята Дніпропетровським
апеляційним господарським судом постанова від 14.05.2003, якою
рішення залишено без змін, апеляційна скарга без задоволення.
Тобто судом видано наказ зі строком для пред’явлення його до
виконання на протязі не на багато більше одного місяця, а не
трьох місяців, як це передбачено законодавством (наказ від
28.05.2003 – строк для пред’явлення наказу встановлений
04.07.2003).
ВАТ “Грушківське хлібоприймальне підприємство” звернулося
21.07.2003 до суду з заявою для поновлення пропущеного строку
для пред’явлення наказу до виконання.
Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
встановлено, що у разі пропуску строку для
пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних
господарським судом поважними, пропущений строк може бути
відновлено.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім
переконанням, що грунтується на всебічному, повному і
об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в
їх сукупності, керуючись законом (частина 1 статті 43
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
).
Зважаючи на обгрунтування пропуску строку та те, що наказ
виданий зі строком для пред’явлення його до виконання менше ніж
це передбачено законодавством суд обґрунтовано задовольнив заяву
ВАТ “Грушківське хлібоприймальне підприємство” та поновив строк.
Господарський суд Кіровоградської області ухвалою від 25.07.2003
прийняв заяву ВАТ “Грушківське хлібоприймальне підприємство” про
поновлення пропущеного строку для пред’явлення наказу до
виконання і згідно відмітки суду на зворотній стороні цієї
ухвали вона відправлена сторонам 25.07.2003, тобто того ж дня
коли і винесена.
Як видно з ухвали господарського суду від 01.08.2003 в судовому
засўданнў брав учать представник ВАТ “Грушківське
хлібоприймальне підприємство”, тому посилання на те, що заявник
не був належним чином повідомлений не заслуговує на увагу.
На підставі викладеного ухвала місцевого господарського суду та
постанова апеляційного господарського суду підлягають залишенню
без змін.
Керуючись статтями 4-1, 22, 43, 111-5, 111-7-111-9, 111-11,
111-13 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 30.10.2003 у справі господарського суду Кіровоградської
області № 15/18 залишити без змін, касаційну скаргу Державного
комітету України з державного матеріального резерву без
задоволення.