ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
25.02.2004                              Справа N 05-5-43/50561
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
                        Полякова Б.М., – головуючого (доповідач у
                        справі),
                        Ткаченко Н.Г.
                        Яценко О.В.
 
розглянувши матеріали   Українсько-андорського спільного
касаційної скарги       підприємства “АМП” АТ
 
на ухвалу               від 21.11.2003р. господарського суду
                        міста Києва
 
у справі                № 05-5-43/50561 господарського суду
                        міста Києва
 
за заявою               Українсько-андорського спільного
                        підприємства “АМП” АТ
 
до                      ДП “Національна атомна енергогенеруюча
                        компанія “Енергоатом”
 
про   банкрутство
 
за участю представників сторін:
 
від ДП “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”
 
–    Білан О.П. , довір. від 22.05.2003 р. № 43/35;
–    Майданович Д.В., довір. від 28.07.2003 р. № 60/35;
 
від Українсько-андорського підприємства “АМП” АТ
 
– Голуб В.Є., довір. від 20.06.2002 р. № 11-11
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Ухвалою господарського суду міста Києва (суддя – Пасько  м.  В.)
від    21.11.2003р.   заяву   Українсько-андорського   спільного
підприємства “АМП” АТ (далі – АТ “АМП”) про порушення справи про
банкрутство повернуто без розгляду на підставі п. 3 ст.  63  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Ухвала  мотивована  тим, що заявник не надав  суду  доказів,  що
підтверджують наявність безспірних вимог заявника  до  боржника,
що  не були задоволені протягом трьох місяців. Крім того, ним не
визначена  дата, з якої починається перебіг тримісячного  строку
та не додано до заяви належного розрахунку суми безспірних вимог
кредитора.
 
Не  погоджуючись  з  винесеною ухвалою, АТ  “АМП”  звернулося  з
касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій
просить  скасувати ухвалу місцевого суду та передати  справу  до
суду першої інстанції для розгляду її по суті.
 
В  обґрунтування  касаційної  скарги  АТ  “АМП”  посилається  на
порушення   судом  норм  процесуального  права,   а   також   на
невідповідність   висновків,  викладених  в  ухвалі,   фактичним
обставинам справи. На думку заявника, суд безпідставно  повернув
заяву  про  порушення  справи  про  банкрутство,  оскільки  вона
відповідає  вимогам  ст.  7,  п. 1 ст.  8  Закону  України  “Про
відновлення   платоспроможності  боржника  або   визнання   його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
        .
 
Заслухавши  пояснення представників сторін,  обговоривши  доводи
касаційної   скарги,   перевіривши  наявні   матеріали   справи,
проаналізувавши  застосування судом норм  процесуального  права,
колегія  суддів  дійшла висновку, що касаційна  скарга  підлягає
задоволенню частково, виходячи з наступного.
 
Норми   ч.   1   ст.   9   Закону   України   “Про   відновлення
платоспроможності   боржника  або   визнання   його   банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
         (далі – Закон) передбачають, що суддя може повернути
заяву  про  порушення справи про банкрутство  і  додані  до  неї
документи  без розгляду з підстав, передбачених статтею  63  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , з урахуванням вимог цього Закону.
 
Відповідно  до  п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
          суддя
повертає  позовну заяву і додані до неї документи без  розгляду,
якщо  у  позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується
позовна  вимога,  доказів, що підтверджують  викладені  в  заяві
обставини,  обгрунтований розрахунок стягуваної  чи  оспорюваної
суми.
 
В  порушення  норм процесуального права, місцевий  господарський
суд   дійшов   висновку   про  ненадання   суду   доказів,   які
підтверджують наявність безспірних вимог заявника до боржника.
 
Як вбачається з матеріалів справи, до заяви про порушення справи
про  банкрутство  заявником були додані  рішення  господарського
суду,  що набрали законної сили, накази, видані на їх виконання,
та постанови про відкриття виконавчого провадження.
 
Отже,  АТ  “АМП”  були  надані суду  докази,  які  підтверджують
безспірність заявлених вимог до боржника.
 
Водночас,  положення ст. 7 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
         не  містять  такої
вимоги  до  заяви  про  порушення  справи  про  банкрутство,  як
зазначення   дати  з  якої  починається  перебіг  трьохмісячного
строку.
 
Обов’язок   встановлення  на  підставі  наданих  доказів   факту
невиконання  боржником  протягом  трьох  місяців  у  виконавчому
проваджені  грошових  вимог заявника, в т.  ч.  визначення  дати
відліку  трьохмісячного  строку  та  закінчення  його  перебігу,
лежить саме на господарському суді.
 
При  цьому,  колегія  суддів відмічає, що  подання  заявником  в
підтвердження   заявлених  вимог  рішення  суду,   не   виключає
необхідність   надання  кредитором  належного  розрахунку   суми
безспірних  вимог  у  випадку  їх часткового  задоволення,  хоча
судове рішення містить відповідні відомості щодо складу грошових
вимог до боржника.
 
Враховуючи  всі  наведені  обставин  в  їх  сукупності,   ухвала
господарського суду першої інстанції винесена з порушенням  норм
чинного  законодавства  та висновки покладені  в  її  основу  не
відповідають  фактичним обставинам справи,  тому  вона  підлягає
скасуванню.
 
У  зв’язку  з тим, що судом не досліджувалась подана  заява  про
порушення   справи  про  банкрутство  на  предмет  відповідності
вимогам   Закону   щодо  строку  невиконання   боржником   вимог
кредитора,   а   суд  касаційної  інстанції  позбавлений   таких
повноважень та не може підміняти суд першої інстанції у  справах
про  банкрутство,  то  заява АТ “АМП” про порушення  справи  про
банкрутство Державного підприємства “НАЕК “Енергоатом”  підлягає
передачі до розгляду до господарського суду міста Києва.
 
При   повторному   розгляді  даної  заяви  господарському   суду
необхідно, враховуючи наведене, перевірити дотримання кредитором
-  заявником  вимог ч. 3 ст. 6 Закону щодо строків незадоволення
боржником  вимог кредитора та наявність чи відсутність  перешкод
щодо порушення справи про банкрутство.
 
На  підставі  викладеного та керуючись ст.ст.  6,  7,  9  Закону
України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його  банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
         та ст. ст. 111-5,  111-7,  111-9  –
111-11    Господарського    процесуального    кодексу    України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
1.      Касаційну   скаргу   Українсько-андорського    спільного
підприємства “АМП” АТ на ухвалу господарського суду міста  Києва
від   21.11.2003р.   у  справі  №   05-5-43/50561   задовольнити
частково.
 
2.    Ухвалу господарського суду міста Києва від 21.11.2003р.  у
справі №  05-5-43/50561 скасувати.
 
3.    Заяву Українсько-андорського спільного підприємства  “АМП”
АТ  про порушення справи про банкрутство Державного підприємства
“НАЕК  “Енергоатом” передати до розгляду до господарського  суду
міста Києва.