ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.02.2004 Справа N Б-11/552
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М., – головуючого (доповідач
у справі),
Ткаченко Н.Г.
Яценко О.В.
розглянувши матеріали ДПІ в Городенківському районі
касаційної скарги Івано-Франківської області
на ухвалу від 22.10.2003р. Львівського
апеляційного господарського суду
у справі № Б-11/552 господарського суду
Івано-Франківської області
за заявою ТзОВ ВКФ “Аверс-93”, м. Київ
до ВАТ “Городенківський цукровий завод”,
м. Городенка
про банкрутство
за участю представників сторін:
від скаржника – Горобієвська м. О., довір. від 19.02.2004 р.
№ 2546;
від ТзОВ ВКФ “Аверс-93” – Мусій М.Я., дор. від 24.02.2004 р. б\н
В С Т А Н О В И В:
Постановою господарського суду Івано-Франківської області від
25.09.2003р. (суддя – Голяк Л.Й.) у справі № Б-11/552 ВАТ
“Городенківський цукровий завод” визнано банкрутом та відкрито
ліквідаційну процедуру.
Не погоджуючись з винесеною постановою, ДПІ в Городенківському
районі Івано-Франківської області звернулася з апеляційною
скаргою до Львівського апеляційного господарського суду.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від
22.10.2003р. (судді: Михалюк О.В. - головуючий, Новосад Д.Ф.,
Мельник Г.І.) ДПІ в Городенківському районі Івано-Франківської
області відмовлено в прийнятті апеляційної скарги до розгляду з
підстав подання скарги на судове рішення, яке не підлягає
оскарженню.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ДПІ в Городенківському
районі Івано-Франківської області звернулася з касаційною
скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить
скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та повернути справу
для розгляду її по суті.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судом норм права, колегія суддів
дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню,
виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
(далі – Закон) у випадках, передбачених цим Законом,
господарський суд приймає постанову про визнання боржника
банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
встановлює серед основних засад судочинства, зокрема,
забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення
суду, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 4-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
до судових рішень
відносяться рішення, ухвали та постанови.
Порядок оскарження ухвал в апеляційному порядку регулюється
ст. 106 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, відповідно до положень якої
ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в
апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та
Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Разом з тим, чинним законодавством не передбачений особливий
порядок оскарження постанов місцевого господарського суду, тому
вони підлягають оскарженню в порядку, встановленому для
оскарження рішень місцевого господарського суду, прийнятих у
позовному проваджені.
Крім того, колегія суддів зазначає, що можливість оскарження
судового рішення випливає зі змісту правової норми та кола
правовідносин, яке охоплює винесений процесуальний акт.
Судовий акт, що суттєво зачіпає права і законні інтереси
учасників справи про банкрутство та має істотні правові наслідки
для сторін справи, підлягає оскарженню.
В Законі прямо не передбачено оскарження постанови про визнання
боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Однак,
винесення цього процесуального акту має чисельні правові
наслідки як для сторін у справі (боржника та кредиторів), так і
для осіб, які не є учасниками справи про банкрутство. Так,
ст. 25 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
встановлює правові наслідки визнання
боржника банкрутом.
Враховуючи, що дане судове рішення визначає подальшій хід справи
про банкрутство та встановлює наступну судовому процедуру, отже
відноситься до основних судових актів, що приймає суд у справі
про банкрутство, і тому, може бути оскаржене.
Таким чином, суд апеляційної інстанції неправомірно посилався на
ст. 106 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, яка передбачає порядок подання
апеляційної скарги на ухвали місцевого суду, та без урахування
аналізу ст.ст. 22 – 32 Закону дійшов помилкового висновку про
неоскаржуваність постанови про визнання боржника банкрутом та
відкриття ліквідаційної процедури.
На підставі викладеного колегія суддів вважає за необхідне
скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову в
прийнятті апеляційної скарги та направити справу до розгляду до
суду апеляційної інстанції.
З огляду на наведене та керуючись ст.ст. 22 - 32 Закону України
“Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
ст. ст. 106, 111-5, 111-7, 111-9 – 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ДПІ в Городенківському районі
Івано-Франківської області на ухвалу Львівського апеляційного
господарського суду від 22.10.2003р. у справі № Б-11/552
задовольнити.
2. Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від
22.10.2003р. у справі № Б-11/552 скасувати.
3. Справу № Б-11/552 передати до розгляду до Львівського
апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного
провадження.