ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.02.2004 Справа N 2-3/5860-03
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів:
розглянувши у Товариства з обмеженою відповідальністю
відкритому судовому “Д”, м. Алушта
засіданні касаційну
скаргу
на постанову від 04.09.2003
Севастопольського апеляційного
господарського суду
у справі № 2-3/5860-03
господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
“І”, м. Севастополь
до Товариства з обмеженою відповідальністю
“Д”, м. Алушта
про стягнення 389 042,25 грн.
за участю представників сторін:
від позивача
від відповідача
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від
08.07.2003 призначено судово-бухгалтерську експертизу та
зупинено провадження по справі для встановлення фактичного
розміру заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю
“Д” перед Товариством з обмеженою відповідальністю “І” по
договору купівлі-продажу № 10 від 25.01.2002.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою Товариство з обмеженою
відповідальністю “І” звернулося із скаргою до Севастопольського
апеляційного господарського суду.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 04.09.2003 скасовано ухвалу господарського суду Автономної
Республіки Крим від 08.07.2003.
Суд мотивував своє рішення тим, що ст. 41 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено
призначення експертизи для роз’яснення питань, що виникають при
вирішення господарського спору і потребують спеціальних знань.
Відповідно до ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд
оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується
на всебічному, повному в об’єктивному розгляді в судовому
процесі всіх обставин справи в їх сукупності. В даному випадку
матеріали справи містять достатньо доказів для з’ясування
фактичного розміру заборгованості Товариства з обмеженою
відповідальністю “Д” перед Товариством з обмеженою
відповідальністю “І”.
Крім того ст. 106 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, передбачено право апеляційного оскарження ухвал
суду про зупинення провадження по справі.
Оскаржуючи постанову апеляційної інстанції Товариство з
обмеженою відповідальністю “Д” просить її скасувати посилаючись
на те, що судом порушено норми процесуального права, а саме
ст.ст. 104, 106 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції фактично
привласнив повноваження суду першої інстанції, а саме зробив
висновки по суті спору, встановив суму заборгованості
відповідача перед позивачем та зазначив, що суду першої
інстанції не потрібні спеціальні знання в області бухгалтерії
при розгляді спору по суті.
У суду апеляційної інстанції не було підстав для розгляду по
суті та задоволення апеляційної скарги, оскільки Господарським
процесуальним кодексом України не передбачено оскарження ухвал
про призначення судової експертизи.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну
оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх
повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю “І” звернулося з позовом
до господарського суду Автономної Республіки Крим про стягнення
з Товариства з обмеженою відповідальністю “Д” 389 042,25 грн. в
т.ч. 368 738,06 грн. заборгованості за одержаний товар по
договору купівлі-продажу продуктів № 10 від 25.01.2002, а також
20 304,19 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових
зобов’язань.
Ухвалою господарського суду від 07.03.2003 порушено провадження
у справі і позовну заяву прийнято до розгляду із зобов’язанням
позивача надати оригінали документів, які додані до позовної
заяви, а відповідача надати відзив, довідку Держкомстату,
Статутні документи та провести звірку розрахунків з позивачем.
У зв'язку з клопотаннями сторін та не представлення в судове
засідання документів, які суд зобов’язав надати сторони, справа
неодноразово відкладалася.
Позивачем подана заява про збільшення розміру позовних вимог, в
якій він просить стягнути з відповідача 441 307,06 грн.
основного боргу та 30 299,05 грн. пені, а всього 471 606,11 грн.
Судом першої інстанції призначено судово-бухгалтерську
експертизу та зупинено провадження у справі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 41 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
для роз’яснення питань, що виникають
при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних
знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники
судового процесу мають право пропонувати господарському суду
питання, які мають бути роз’яснені судовим експертом. Остаточне
коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.
Експертиза може бути призначена як за клопотанням осіб, які
беруть участь у справі, так і з ініціативи самого суду в будь-
якій стадії процесу до прийняття рішення.
Як було встановлено судом першої інстанції, підставою для
проведення судової експертизи слугувала необхідність
встановлення фактичного розмірі заборгованості Товариства з
обмеженою відповідальністю “Д” перед Товариством з обмеженою
відповідальністю “І” за договором купівлі-продажу № 10 від
25.01.2002.
Судова колегія зазначає, що Севастопольським апеляційним
господарським судом не взято до уваги, що відповідно до ст. 106
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
ухвали
місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в
апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та
Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
, тобто оскарженню
пўдлягають лише ті ухвали, про можливість оскарження яких прямо
зазначено у відповідній статті Господарського процесуального
кодексу або Закону України “Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
, в яких
йдеться про винесення судом даних ухвал.
Стаття 41 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не містить прямої вказівки на
те, що ухвала про призначення експертизи підлягає оскарженню.
Призначення судом експертизи в силу статті 79 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
є підставою для
зупинення провадження по справі.
З огляду на викладене постанова Севастопольського апеляційного
господарського суду від 04.09.2003 є помилковою і такою, що
підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 111-9, 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Д”
задовольнити.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
04.09.2003 скасувати, а ухвалу господарського суду Автономної
республіки Крим від 08.07.2003 залишити без змін.