ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.02.2004 Справа N 2-15/2159-2003
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності А.А.А.
на постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 11.08.2003 року
у справі
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності А.А.А.
до Республіканського комітету з захисту прав
споживачів Автономної Республіки Крим
про про визнання недійсними постанов,
УСТАНОВИВ:
У листопаді 2002 року позивач звернувся до господарського суду
Автономної республіки Крим з позовною заявою до відповідача про
визнання недійсними постанов Республіканського комітету із захисту
прав споживачів в АР Крим № 3-С від 08.01.2002 року та № 4-С від
08.01.2002 року, посилаючись на те, що перевірка торгового об'єкту
відповідачем проведена з порушенням вимог п.10 Указу Президента
України № 817/98 від 23.07.1998 року "Про деякі заходи щодо
дерегулювання підприємницької діяльності" ( 817/98 ) (817/98)
, у
відповідності з яким державні органи із захисту прав споживачів
здійснюють позапланову перевірку діяльності суб'єктів
підприємницької діяльності виключно на підставі одержаних від
споживачів скарг.
Доповідач- Вовк І.В.
Додатками від 14.02.2003 року позивач доповнив підстави позову в
порядку ст. 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не змінюючи предмету
позову, і послався на те, що відповідач за одне й те саме
порушення застосував два штрафи, що суперечить ст. 61 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
. Крім того, позивач вважає, що розмір
штрафу був визначений відповідачем неправомірно - в порушення
вимог Положення про порядок накладення і стягнення штрафів за
порушення законодавства про захист прав споживачів
( 1177-2002-п ) (1177-2002-п)
, затвердженого Постановою КМУ від 17.08.2002 року
№ 1177. Аналогічні підстави позову були викладені також в додатках
від 17.04.2003 року.
Рішенням господарського суду АР Крим від 24.04.2003 року позовні
вимоги позивача задоволено, спірні постанови Республіканського
комітету із захисту прав споживачів в АР Крим визнані недійсними.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від
11.08.2003 року зазначене рішення суду першої інстанції було
скасовано та в позові відмовлено.
У касаційній скарзі позивач вважає, що Севастопольським
апеляційним господарським судом неправильно застосовано норми
матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним
постанову скасувати, а рішення місцевого господарського суду
залишити без змін.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає, що постанова
апеляційного господарського суду відповідає чинному законодавству,
і тому просить залишити її без змін, а касаційну скаргу - без
задоволення.
Сторони своє право на участь в судовому засіданні не використали.
Дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши
матеріали справи та прийняті у ній судові рішення, суд вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.12.2001 року
Республіканським комітетом із захисту прав споживачів в АР Крим
було проведено перевірку з питань дотримання законодавства України
про захист прав споживачів у торговому об'єкті , розташованому за
адресою: вул. Б-ва, 99, м. Н-ськ. В результаті перевірки було
встановлено порушення Правил роздрібної торгівлі алкогольними
напоями ( 854-96-п ) (854-96-п)
та Правил роздрібної торгівлі тютюновими
виробами ( z0432-96 ) (z0432-96)
з боку ПП А.А.А., що полягало в реалізації
алкогольних та тютюнових виробів за відсутності сертифікатів
відповідності та якості товарів, приходних документів, реалізації
вина з наявним в ньому осадом та іншими сторонніми включеннями,
про що був складений акт №000982/1/2 від 05.12.2001 року. На
підставі зазначеного акту відповідачем були прийняті постанови
№3-С від 08.01.2002 року та №4-С від 08.01.2002 року, якими до
відповідача були застосовані фінансові санкції за порушення правил
торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами у кожному
випадку в розмірі 1 700 грн.
Суд касаційної інстанції вважає, що висновок Севастопольського
апеляційного господарського суду про те, що Республіканський
комітет із захисту прав споживачів в АР Крим наділений
повноваженнями щодо застосування штрафних санкцій за порушення
законодавства щодо захисту прав споживачів відповідає вимогам
чинного законодавства.
Такі повноваження Республіканського комітету з захисту прав
споживачів в АР Крим підтверджуються положеннями ст.ст. 5, 23 від
12.05.1991 року №1023-ХІІ ( 1023-12 ) (1023-12)
, ст.ст. 16, 17 Закону
України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту
етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових
виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
від 19.12.1995 року № 481/95-ВР, а також
Положенням про обласні, головне Київське і Севастопольське міські
управління у справах захисту прав споживачів ( z0663-00 ) (z0663-00)
,
затвердженому Наказом Державного комітету стандартизації,
метрології і сертифікації України від 14.09.2000 року № 559,
зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.09.2000 року під
№ 663/4884.
Згідно зі ст. 16 зазначеного Закону ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
контроль за
дотриманням його норм здійснюють органи, які видають ліцензії, а
також інші органи в межах компетенції, визначеної законами
України.
Згідно з п. 2 ст. 5 Закону України "Про захист прав споживачів"
( 1023-12 ) (1023-12)
спеціально уповноважений центральний орган виконавчої
влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи
мають право: перевіряти у суб'єктів господарської діяльності сфери
торгівлі, громадського харчування і послуг якість товарів (робіт,
послуг), додержання обов'язкових вимог щодо безпеки товарів
(робіт, послуг), а також додержання правил торгівлі та надання
послуг.
Посилання позивача на ст. 23 Закону України "Про захист прав
споживачів" ( 1023-12 ) (1023-12)
як на підставу скасування постанови
апеляційного суду є необґрунтованим, оскільки зазначена норма не
виключає застосування спеціальних норм, які встановлюють
відповідальність та розміри фінансових санкцій за порушення правил
торгівлі окремими видами товарів.
Так, у відповідності зі ст. 17 Закону України "Про державне
регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і
плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
та п.2 Положення про порядок застосування державними органами у
справах захисту прав споживачів фінансових санкцій за порушення
Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу
спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і
тютюнових виробів" ( z0219-01 ) (z0219-01)
, затвердженого наказом Державного
комітету стандартизації, метрології і сертифікації України від
10.01.2001 року №3, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
12.03.2001 року, фінансові санкції у вигляді штрафів
застосовуються до суб'єктів підприємницької діяльності у разі:
- роздрібної торгівлі спиртом етиловим, кон'ячним і плодовим,
алкогольними напоями і тютюновими виробами з порушенням
встановлених правил торгівлі - 200% вартості отриманої партії
товару, але не менше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян;
- роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами
без наявності сертифіката відповідності або сертифіката про
визнання - 200% вартості отриманої партії товару, але не менше 100
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, апеляційний господарський суд повно встановив обставини
справи та дійшов правильного висновку про необґрунтованість
позовних вимог і правомірно скасував рішення суду першої інстанції
та відмовив у позові.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду
апеляційної інстанції.
За таких обставин постанова апеляційного суду відповідає
матеріалам справи та вимогам закону, і тому її слід залишити без
змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий
господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності А.А.А.
залишити без задоволення, а постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду від 11.08.2003 року - без змін.
Головуючий В. Перепічай
Судді І. Вовк
П. Гончарук