ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.02.2004 Справа N 9574/4-11
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого судді Овечкіна В.Е.,
суддів Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
розглянув касаційну скаргу
Відділу будівництва та розквартирування
Південно-Східного напряму Прикордонних військ
України, м. Харків
на постанову від 21.10.03 Харківського апеляційного
господарського суду
у справі № 9574/4-11 господарського суду Харківської
області
за позовом Відділу будівництва та розквартирування
Південно-Східного напряму Прикордонних військ
України, м. Харків
до Виконавчого комітету Московської районної
ради, м. Харків
про визнання актів недійсним
в засіданні взяли участь представники
від позивача: Данільченко О.О., Мєх А.О.- довір. у справі
від відповідача: не з’явилися
Відділ будівництва та розквартирування Південного–Східного
напрямку Прикордонних військ України звернувся до господарського
суду Харківської області з позовом про визнання недійсними
рішень Виконавчого комітету Московської райради м. Харкова.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.08.03 в
прийнятті позовної заяви відмовлено на підставі п. 1 ст. 62 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки заявлена вимога про визнання
недійсними рішень відповідача, які зачипають інтереси фізичних
осіб, не підлягають розгляду в господарських судах (суддя
Р.Істоміна).
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
21.10.03 ухвалу господарського суду Харківської області від
05.08.03 залишено без змін з тих же підстав (судді: Л.Бабакова –
головуюча, Т.Кравець, В.Сіверін).
Не погоджуючись з прийнятою постановою апеляційного
господарського суду, позивач звернувся з касаційною скаргою, в
якій просить оскаржувану постанову скасувати як таку, що
прийнята з неправильним застосуванням попередніми судовими
інстанціями норм процесуального права, а саме, ст.ст. 1, 2, 12
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки оскаржувані акти відповідача
не відповідають законодавству і порушують інтереси підприємств
та організацій. На думку скаржника, інтереси фізичних осіб в
даному випадку полягають лише в тому, щоб видані відповідачем
ордери на неіснуюче житло були дійсними. Саме скасування у
господарському суді рішень відповідача внаслідок того, що вони
не відповідають вимогам законодавства України, не означають
автоматичного визнання ордерів недійсними, оскільки підстави та
порядок визнання ордера на жиле приміщення не дійсним
регулюється Житловим Кодексом України та п. 73 Постанови Ради
Міністрів УРСР і Української Республіканської Ради профспілок
від 11.12.84 № 470 ( 470-84-п ) (470-84-п)
. Також судами попередніх
інстанцій було порушено ст. 8 Декрету КМУ “Про державне мито”
( 7-93 ) (7-93)
, відповідно до якого в разі повернення заяви без
розгляду або відмови в її прийнятті сплачене держмито підлягає
поверненню.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет
надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної
оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм
процесуального права згідно з вимогами ст. 111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, заслухавши присутніх
в засіданні представників позивача, колегія суддів дійшла
висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Акт державного чи іншого органу-це юридична форма рішень цих
органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні
наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних
вўдносин і має обов’язковий характер для суб’єктів цих відносин.
Обов’язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у
зв’язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних
законом інтересів підприємства чи організації –позивача у
справі.
Відповідно до ст. 24 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
судам підвідомчі
справи по спорах, що виникають з цивільних, сімейних, трудових і
кооперативних відносин, якщо хоча б однією з сторін у спорі є
громадянин.
Рішенням Конституційного Суду України від 02.07.02 № 13-рп/2002
по справі № 1-8/2002 зазначено, що господарським судам
підвідомчі справи про визнання недійсними чинних як нормативних,
так і ненормативних актів незалежно від дати їх прийняття.
Статтею 1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
зазначено, що підприємства,
установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які
здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної
особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта
підприємницької діяльності, мають право звертатися до
господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю
господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних
прав і охоронюваних законом інтересів.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до
господарського суду мають право звертатися державні та інші
органи. Спори між юридичними особами підлягають розгляду в
господарському суді.
Пунктом 1 ст. 12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що
господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при
укладанні, зміні, розірванні і виконані господарських договорів
та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсних
актів з підстав, зазначених у законодавстві.
Судами попередніх інстанцій не звернуто увагу на те, що
відповідно до п. 3 ст. 8 Декрету КМ України “Про державне мито”
( 7-93 ) (7-93)
сплачене державне мито підлягає поверненню частково або
повністю у разі припинення провадження у справі або залишення
позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді
чи господарському суді.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Відділу будівництва та розквартирування
Південно-Східного напряму Прикордонних військ України, м. Харків
задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Харківської області від 05.08.03
та постанову Харківського апеляційного господарського суду від
21.10.03 у справі № 9574/4-11 господарського суду Харківської
області скасувати, справу направити на новий розгляд до
господарського суду Харківської області для розгляду по суті.