ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.01.2004 Справа N А-8/101
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді
суддів
розглянувши у відкритому Надвірнянської об'єднаної державної
судовому засіданні касаційну податкової інспекції
скаргу
на постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 01.10.2003
у справі № А-8/101
господарського суду Івано-Франківської області
за позовом Відкритого акціонерного товариства
"НП"
до Надвірнянської об'єднаної державної
податкової інспекції
про визнання недійсним рішення,
за участю представників від:
позивача
відповідача
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від
30.05.2002 (позов задоволено частково: рішення Надвірнянської ОДПІ
№ 23/00152230/235 від 29.10.2001 про застосування та стягнення сум
штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих сум податків, зборів
(обов'язкових платежів) та пені за порушення податкового та іншого
законодавства визнане недійсним в частині:
- донарахування податку на прибуток за 4 квартал 2000 р. - 3, 3
тис.грн., акцизного збору за період з 01.07.2000 по 24.04.2001 в
сумі 31 537 774, 76 грн.;
- застосування штрафних санкцій: по податку на прибуток за 3
квартал 2000 р. в сумі 10 114, 00 грн., за 4 квартал 2000 р. -
0, 66 тис. грн..; по податку на додану вартість в сумі 10 114, 00
грн.; по акцизному збору за період з 01.07.2000 по 24.04.2001 в
сумі 7 884 443, 69 грн.; за проведення розрахункових операцій в
готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) без
застосування РРО в сумі 18 210, 85 грн..
Провадження в частині донарахування акцизного збору в сумі 9 719
351, 34 грн. та застосування фінансових санкцій в сумі 2 429 837,
84 грн. за період з 01.07.2000 по 24.04.2001 припинено, а в решті
позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
24.09.2002 рішення господарського суду Івано-Франківської області
від 30.05.2002 скасовано частково: рішення Надвірнянської ОДПІ
№ 23/00152230/235 від 29.10.2001 про застосування та стягнення сум
штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих сум податків, зборів
(обов'язкових платежів) та пені за порушення податкового та іншого
законодавства" визнане недійсним в частині:
- донарахування податку на прибуток за 4 квартал 2000 - 3, 3
тис.грн.; акцизного збору за період з 01.07.2000 по 24.04.2001 в
сумі 31 537 774, 76 грн. та за період з 25.04.2001 по 30.06.2001 в
сумі 6 719 742, 90 грн.;
- застосування штрафних санкцій: по податку на прибуток за 3
квартал 2000 р. в сумі 102, 02 тис. грн., за 4 квартал 2000 р. -
0, 66 тис. грн..; по податку на додану вартість в сумі 10 114, 00
грн.; по акцизному збору за період з 01.07.2000 по 24.04.2001 в
сумі 7 884 443, 69 грн. та за період з 25.04.2001 по 30.06.2001 в
сумі 1 679 935, 73 грн.; за проведення розрахункових операцій в
готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) без
застосування РРО в сумі 18 210, 85 грн..
Припинено провадження в частині донарахування акцизного збору в
сумі 9 719 351, 34 грн. та застосування фінансових санкцій в сумі
2 429 837, 84 грн. за період з 01.07.2000 по 24.04.2001, а в решті
позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 13.02.2003
рішення господарського суду Івано-Франківської області від
30.05.2002 та постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 24.09.2002 по справі № А-8/101 в частині відмови в
задоволені позову ВАТ "НП" до Надвірнянської ОДПІ про визнання
недійсним рішення від 29.10.2001 № 23/00152230/235 в частині
донарахування податкових зобов'язань по податку на прибуток у сумі
7 900, 00 грн. та штрафної санкції в розмірі 1 980, 00 грн., а
також в частині припинення провадження у справі залишити без змін.
В іншій частині рішення господарського суду Івано-Франківської
області від 30.05.2002 та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 24.09.2002 скасовано, а справу в цій
частині передано на новий розгляд до господарського суду
ІваноФранківської області.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від
26.06.2003 позов задоволено частково: рішення Надвірнянської ОДПІ
№ 23/00152230/235 від 29.10.2001 про застосування та стягнення сум
штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих сум податків, зборів
(обов'язкових платежів) та пені за порушення податкового та іншого
законодавства визнане недійсним в частині:
- акцизного збору за період з 01.07.2000 по 24.04.2001 в сумі
31 537 774, 76 грн. та за період з 25.04.2001 по 30.06.2001 в сумі
6 719 742, 90 грн.;
- застосування штрафних санкцій: по акцизному збору за період з
01.07.2000 по 24.04.2001 в сумі 7 884 443, 69 грн. та за період з
25.04.2001 по 30.06.2001 в сумі 1 679 935, 72 грн., а в решті
позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
16.09 - 01.10.2003 рішення господарського суду ІваноФранківської
області від 26.06.2003 у справі № А-8/101 залишено без змін.
Надвірнянська ОДПІ звертаючись з касаційною скаргою, просить
скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області
від 26.06.2003 в частині визнання недійсним рішення Надвірнянської
ОДПІ та постанову Львівського апеляційного господарського суду від
01.10.2003 в частині відмови в задоволені апеляційної скарги
Надвірнянської ОДПІ та відмовити в задоволені позову ВАТ "НП",
вважає їх такими, що прийняті з порушенням норм матеріального та
процесуального права, а саме: п. "а" ст. 2, п. "а" ст. 3, ст. 7
Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" ( 18-92 ) (18-92)
,
ст. 2 Указу Президента України від 11.05.1998 № 453/58 "Про
платників та порядок сплати акцизного збору" ( 453/98 ) (453/98)
, ст. 7
Закону України "Про усунення дискримінації в оподаткуванні
суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням
майна та коштів вітчизняного походження" ( 1457-14 ) (1457-14)
, абз. 2 п.
7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від
25.07.2002 "Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного
застосування законодавства про податки", ст. 85 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
з підстав викладених у
касаційній скарзі.
Заслухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи
та касаційної скарги, перевіривши правильність застосування
місцевим та апеляційним господарським судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України,
В С Т А Н О В И Л А :
Надвірнянською ОДПІ здійснено перевірку дотримання вимог
податкового та валютного законодавства ВАТ "НП" за липеньгрудень
2000 р. та січень-червень 2001 р., про що складено акт від
23.10.2001.
За результатами перевірки Надвірнянською ОДПІ прийнято рішення
№ 23/00152230/235 від 29.10.2001 про застосування та стягнення сум
штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих сум податків, зборів
(обов'язкових платежів) та пені за порушення податкового та іншого
законодавства", що стало підставою для донарахування позивачу
податків (податку на прибуток, податку на додану вартість),
акцизного збору та застосування штрафних санкцій на загальну суму
60 115 271, 10 грн..
Рішенням Надвірнянською ОДПІ від 16.01.2003 № 23/00152230/13
попередньо прийняте рішення відмінено в частині донарахування
акцизного збору в сумі 9 719 351, 34 грн. та фінансових санкцій в
сумі 2 429 837, 84 коп.
Апеляційний господарський суд, залишаючи судове рішення місцевого
господарського суду без змін, підтримав позицію відповідача -
Надвірнянської ОДПІ в частині застосування до позивача фінансових
санкцій за проведення розрахункових операцій в готівковій формі
при продажу товарів без застосування РРО (операцій з розрахунків
при продажі товарно-матеріальних цінностей, транспортних послуг і
послуг по наданню в оренду приміщень) загальною сумою 18 210, 85
грн.; донарахування податку на прибуток в сумі 3,3 тис. грн.. та
застосування штрафних санкцій в сумі 0,66 тис. грн. за порушення
вимог пп. 4.1.6 ст.4, пп.5.3.9 ст.5, пп.7.3.3, 7.3.6, 7.9.1 ст.7
Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
(щодо включення позивачем у ІV кварталі 2000 р. до
складу валових витрат курсових різниць в сумі 168 500, 00 грн., що
виникли в результаті перерахунку у національну валюту кредитних
коштів в іноземній валюті) та застосування штрафних санкцій по
податку на прибуток в сумі 102, 02 тис. грн.. та податку на додану
вартість в сумі 10 114, 00 грн. (щодо несвоєчасного включення
позивачем до податкових зобов'язань податку на прибуток в сумі
408,1 тис. грн. по операціях з відправленням на експорт пічного
палива та заниження позивачем податкових зобов'язань по ПДВ у
деклараціях за грудень 2000 р., січень - березень 2001 р.).
Правова позиція місцевого господарського суду в частині визнання
недійсним спірного рішення Надвірнянською ОДПІ щодо донарахування
позивачу акцизного збору загальною сумою 41 257 126, 10 грн. та
застосування відповідних штрафних санкцій, також підтримана
апеляційним господарським судом, оскільки судовими інстанціями
встановлено, що позивач здійснював господарську діяльність шляхом
укладання угод на переробку давальницької сировини та отримував
плату за наданні послуги по переробці сировини, у зв'язку з чим за
нормами законодавчих актів наведених судом позивач, не будучи
власником виробленої сировини та не здійснюючи операцій з продажу
виробленої ним сировини, не є платником акцизного збору, тому у
відповідача відсутні підстави для донарахування акцизного збору та
застосування відповідних штрафних санкцій.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши
матеріали справи та висновки, встановлені судом апеляційної
інстанцій, їх відповідність чинному законодавству, приходить до
висновку, що касаційна скарга Надвірнянською ОДПІ не підлягає
задоволенню, з наступних підстав. Судовими інстанціями
встановлено, що за наслідками виконання договорів про переробку
нафтопродуктів на давальницьких умовах, укладених між позивачем та
ДП "Фірма Ф" (організаційно-правова форма - підприємство з
іноземною інвестицією), Надвірнянська ОДПІ нарахувала позивачу
акцизний збір, виходячи з того, що воно є платником вказаного
податку як виробник підакцизного товару (нафтопродуктів) з
давальницької сировини.
З матеріалів справи вбачається, що Надвірнянська ОДПІ визначила
позивачу податкове зобов'язання з акцизного збору, який останнє не
сплатило з вартості нафтопродуктів, вироблених з давальницької
нафти контрагента і відвантажених без попереднього перерахування
нею сум акцизного збору.
Відповідно до п. "а" ст. 2 та п. "а" ч. 1 ст. 3 Декрету Кабінету
Міністрів України "Про акцизний збір" ( 18-92 ) (18-92)
, в редакції, що
діяла до набрання чинності зазначеним Законом від 13.12.2001,
платниками акцизного збору є суб'єкти підприємницької діяльності -
виробники підакцизних товарів (продукції) на митній території
України, на які встановлені ставки акцизного збору в твердих
сумах, а також замовники, за дорученням яких виготовляється
продукція на давальницьких умовах по товарах, на які встановлено
ставки акцизного збору у відсотках обороту, що сплачують акцизний
збір виробнику. Об'єктом оподаткування є обороти з реалізації
вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), в тому числі
з давальницької сировини, шляхом їх продажу, обміну на інші товари
(продукцію, роботи, послуги), безоплатної передачі товарів
(продукції) або з частковою їх оплатою, а також обсяги
відвантажених підакцизних товарів (продукції), виготовлених з
давальницької сировини.
Встановлені судами фактичні обставини справи свідчать про те, що
позивачем не сплачено акцизний збір з обсягів відвантажених
нафтопродуктів, виготовлених з давальницької нафти, власником якої
є ДП "Фірма "Ф" (підприємство з іноземною інвестицією).
Так, судовими інстанціями встановлено, що об'єктом оподаткування
акцизним збором є продукція відвантажена власнику давальницької
сировини.
Встановлені судом обставини базуються на рішенні арбітражного суду
Івано-Франківської області у справі № 8/194 за позовом Дочірнього
підприємства спільного виробничо-інвестиційного підприємства АТ
"Ф" до ВАТ "НП" про визнання недійсними договорів
№ 7-09-0070-01-17, № 7-09-0071-01-17, № 7-09- 0072-01-17,
№ 7-09-0073-01-17 від 01.06.2001 про переробку відповідачем
давальницької сировини позивача та передачу йому вироблених
нафтопродуктів в частині п. 10.2, яким зобов'язано ВАТ "НП"
відвантажувати нафтопродукти, виготовлені за наведеними договорами
без попередньої оплати акцизного збору та надання письмового
підтвердження банківської установи про перерахування, вважаючи, що
вироблений, переданий та відвантажений нафтопродукт не є об'єктом
оподаткування акцизним збором для ВАТ "НП" в рамках зазначених
договорів .
Відповідно до частини другої статті 35 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
преюдиціальними є
факти, що встановлені рішенням господарського суду (іншого органу,
який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи,
не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть
участь ті самі сторони.
За таких обставин, постанова Львівського апеляційного
господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства, тому
підстав для її зміни чи скасування не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ч. 1 ст.
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Надвірнянської об'єднаної державної податкової
інспекції в Івано-Франківської області від 03.11.2003
№ 7115/10/10-17 залишити без задоволення, а постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 16.09 - 01.10.2003 у справі
№ А-8/101 - залишити без змін.