ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.02.2004 Справа N 17/240
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Є.Борденюк - (головуючого),
М.Остапенка, В.Харченка,
розглянув у відкритому
cудовому засіданні
касаційну скаргу Н-ського морського торговельного порту
на постанову від 20.11.2003
Донецького апеляційного господарського суду
у справі № 17/240
за позовом Н-ського морського торговельного порту
до ТОВ "ХХХ"
про стягнення 55076,52 грн.
в судове засідання прибули представники сторін:
позивача А.А.А. (дов. від 14.11.2003), Б.Б.Б. (дов. від
01.04.2003)
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та
перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 21.12.99 сторонами
підписаний договір № Т-99-30, який діяв з урахуванням додатку до
нього від 29.12.2000 до 31.12.2002. Предметом договору є
організація надання послуг при транзитному проходженні
Н-ськ - Ч-ським каналом суден під українським та іноземними
прапорами, що прямують в/з Р-ського моря та знаходяться під
агентуванням відповідача. Пунктом 4.1 передбачений обов'язок
відповідача перерахувати позивачу належні останньому збори та
плати за послуги по кожному судну, яке прямує каналами під
агентуванням відповідача.
Впродовж 2000-2002 рр. через канал проходили судна,
судновласниками яких були орендне підприємство "Р-ське морське
пароплавство" та Я-ський державний торговельний порт, агентом
зазначених суден було номіновано відповідача. Вартість наданих
суднам послуг оплачена позивачу частково. Неоплаченою є сума ціни
позову, яка складає податок на додану вартість, нарахований на
вартість послуг.
Рішенням господарського суду Донецької області від 16.09.2003
(суддя В.Татенко) у позові відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що згідно з ст.116 КТМ України
( 176/95-ВР ) (176/95-ВР)
морський агент судновласника є його постійним
представником та діє від імені судновласника на підставі
відповідного договору, тобто морський агент є повіреним
судновласника (довірителя), взаємовідносини яких врегульовані
главою 34 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
. За ст. 117 КТМ України
( 176/95-ВР ) (176/95-ВР)
оплати сум, пов'язаних з перебуванням судна в порту,
морський агент має здійснювати за розпорядженням судновласника. А
тому вимоги про оплату послуг відповідачем без наявності
розпорядження судновласника є необґрунтованими.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
20.11.2003 (колегія суддів: Ю.Гуреєв, О.Скакун, Т.Колядко) рішення
у справі залишене без зміни з тих же підстав.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач посилається на
неправильне застосування судами при вирішенні спору норм права.
Зокрема, послуги морського агентування не є за своєю правовою
природою договором доручення, умови такого договору є умовами
договору комісії, а тому відповідач як комісіонер має самостійні
зобов'язання у відношенні до позивача.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин
справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов
висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення частково,
виходячи з такого.
Відповідно до ст. 116 Кодексу торговельного мореплавства України
( 176/95-ВР ) (176/95-ВР)
в морському порту або поза його територією як
постійні представники судновласника діють агентські організації
(морський агент), які за договором морського агентування за
винагороду зобов'язуються надати послуги в галузі торговельного
мореплавства. Права та обов'язки морського агента виписані
положенням ст.117 КТМ України ( 176/95-ВР ) (176/95-ВР)
. Звичайні повноваження
морського агента можуть бути обмежені судновласником, однак, і за
таких обставин будь-яка угода, укладена ним (морським агентом) з
третьою особою, яка діяла добросовісно, є дійсною та обов'язковою
для довірителя якщо тільки третій особі не було відомо про таке
обмеження (ст.118 КТМ України ( 176/95-ВР ) (176/95-ВР)
). Аналіз зазначених
норм дає підстави вважати, що правовідносини з морського
агентування врегульовані Кодексом торговельного мореплавства, а
договір морського агентування є іншим, аніж договір доручення чи
договір комісії. Морський агент надає послуги судновласнику шляхом
реалізації функцій, покладених на нього законом або за звичай, а
тому виступає як самостійний суб'єкт у правовідносинах з третіми
особами. Зазначене підтверджується укладеним між сторонами
договором, відповідно до умов якого відповідач має власні
зобов'язання.
За таких обставин рішення та постанова у справі підлягають до
скасування з направленням справи на новий розгляд для вирішення
спору по суті заявлених вимог щодо неналежного виконання
відповідачем зобов'язань.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Н-ського морського торговельного порту
задовольнити частково.
Рішення від 16.09.2003 господарського суду Донецької області,
постанову від 20.11.2003 Донецького апеляційного господарського
суду у справі № 17/240 скасувати.
Справу передати до господарського суду Донецької області на новий
розгляд.
Головуючий Є.Борденюк
Судді М.Остапенко
В.Харченко