ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.02.2004 Справа N 16/89
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши касаційну 4-го загону державної пожежної
скаргу і додані до неї охорони відділу пожежної безпеки в
матеріали Полтавській області Державного
департаменту пожежної безпеки
Міністерства України з питань
надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи
на постанову від 15.10.2003 р.
Харківського апеляційного господарського суду
у справі № 16/89
господарського суду Полтавської області
за позовом ВАТ “П” в особі Полтавської філії
ВАТ “П”
до 4-го загону державної пожежної
охорони відділу пожежної безпеки в
Полтавській області Державного
департаменту пожежної безпеки
Міністерства України з питань
надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи
про стягнення 6196,52 грн.
В С Т А Н О В И В:
ВАТ “П” у березні 2003 року звернулося з позовом до 4-го загону
державної пожежної охорони м. Полтави про стягнення 6196,52
грн., мотивуючи свої вимоги тим, що ним на виконання ст. 22
Закону України “Про пожежну безпеку” ( 3745-12 ) (3745-12)
особовому
складу державної пожежної охорони та членам їх сімей надавалась
50-процентна знижка по оплаті за спожиту електричну енергію на
суму позову за період з.01.по грудень (включно) 2002 р., проте
відповідач, всупереч вимог ст. 53 Закону України “Про Державний
бюджет України на 2002 рік” ( 2905-14 ) (2905-14)
, не відшкодовує йому
вказані витрати.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 24.07.2003
р. у справі № 16/89 в позові відмовлено. Рішення мотивоване тим,
що Законом України “Про Державний бюджет України на 2002 рік”
( 2905-14 ) (2905-14)
порядок відшкодування підприємствам - надавачам
послуг, вартості послуг, наданих ними в 2002 році на пільгових
умовах, законодавством не був визначений. Відповідач відноситься
до загальнодержавної форми власності та фінансується із бюджету.
В кошторисі відповідача на 2002 рік кошти на фінансування
компенсаційних витрат не передбачалися і не виділялися. Без
відповідного бюджетного призначення та зазначення конкретних сум
в кошторисі відповідача він не мав повноважень направляти
бюджетні кошти на компенсацію збитків позивача.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
15.10.2003 року рішення господарського суду Полтавської області
від 24.07.2003 р. у справі № 16/89 скасовано. Стягнуто з
відповідача на користь позивача 6196,52 грн. боргу та судові
витрати.
У своїй касаційній скарзі 4-й загін державної пожежної охорони
м. Полтава просить скасувати постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 15.10.2003 у справі № 16/89, рішення
господарського суду Полтавської області від 24.07.2003 у справі
№ 16/89 залишити в силі. Скаржник посилається на неправильне
застосування судом апеляційної інстанції при вирішенні цієї
справи норм матеріального права, що регулюють спірні
правовідносини. На думку скаржника, розглядаючи питання щодо
джерела покриття видатків на фінансування пільг працівникам
пожежної охорони і членам їх сімей, треба керуватися ст. 39
Закону України “Про Державний бюджет України на 2002 рік”
( 2905-14 ) (2905-14)
, а не ст. 53 зазначеного закону. Скаржник зауважує,
що статтею 39 вищевказаного закону чітко встановлено, що в 2002
р. видатки з пільг та субсидій населенню на оплату
електроенергії, природного газу, послуг тепловодопостачання і
водовідведення та послуг зв’язку здійснюються з місцевих
бюджетів за рахунок відповідної субвенції з Державного бюджету
України, джерелом якої є надходження до загального фонду
Державного бюджету України. Не випадково вказана норма
розмежовує поняття “пільги” та “субсидії”, оскільки в п. 1
постанови КМУ від 04.03.2002 р. № 256 вони визначаються одним
поняттям “додаткові виплати населенню на покриття витрат з
оплати житлово-комунальних послуг”.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників
сторін, перевіривши правильність застосування господарськими
судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального
права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла
висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню за таких
підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно зі ст. 22
Закону України “Про пожежну безпеку” ( 3745-12 ) (3745-12)
особовому
складу державної пожежної охорони (відповідача) та членам їх
сімей надавалась 50-відсоткова знижка на оплату спожитої
електроенергії на суму 6196,52 грн. за період з.01.по грудень
(включно) 2002 року.
Скасовуючи рішення місцевого суду та приймаючи нове рішення про
задоволення позову, апеляційний господарський суд обгрунтував
свою постанову тим, що в силу ст. 53 Закону України “Про
державний бюджет України на 2002 рік” ( 2905-14 ) (2905-14)
витрати на
безоплатне матеріальне і побутове забезпечення, на яке згідно з
Законами України мають право окремі категорії працівників
бюджетних установ, здійснюються за рахунок коштів на утримання
цих установ.
Проте з таким застосуванням зазначеної статті погодитись не
можна, оскільки вона застосована без системного аналізу з іншими
нормами даного та інших законів.
Статтею 51 Бюджетного Кодексу України ( 2542-14 ) (2542-14)
передбачено,
що кошторис є основним плановим документом бюджетної установи,
який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення
видатків. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні
зобов’язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних
асигнувань, встановлених кошторисами.
Відповідач є бюджетною установою і його кошторисом не
передбачено видатків на покриття витрат по оплаті 50-ти
відсоткової знижки по оплаті спожитої його працівниками
електричної енергії.
Відповідно до ст. 22 Закону України “Про пожежну безпеку”
( 3745-12 ) (3745-12)
передбачається соціальна гарантія для працівників і
пенсіонерів державної пожежної охорони та членів їх сімей у
вигляді 50% знижки оплати за жилу площу, комунальні послуги, а
також паливо. Перелік комунальних послуг, до яких належить і
використання електроенергії, затверджено постановою Кабінету
Міністрів України від 16.02.1994 р. № 94.
Видатки на державні програми соціального захисту, в тому числі
на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг, в силу
ст. 89 Бюджетного Кодексу України ( 2542-14 ) (2542-14)
здійснюються з
місцевих бюджетів та враховуються при визначенні обсягу
міжбюджетних трансфертів.
Статтею 39 Закону України “Про бюджет України на 2002 рік”
( 2905-14 ) (2905-14)
передбачено, що видатки з пільг на оплату
електроенергії здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок
відповідної субвенції з Державного бюджету України, джерелом
якої є надходження до загального фонду Державного бюджету
України.
Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення
заходів з виконання державних програм соціального захисту
населення, яким є і працівники пожежної охорони та члени їх
сімей, за рахунок субвенції з Державного бюджету, визначено
Постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 4.03.2003 року.
Суд першої інстанції обгрунтовано розглянув позов по суті та
правильно застосував вказані норми законів.
Неправильне застосування апеляційним господарським судом норм
матеріального права та зазначених в його постанові роз’яснень
Міністерства фінансів України, які носять рекомендаційний
характер, призвело до безпідставного скасування рішення суду
першої інстанції.
Немає й інших підстав для скасування рішення суду.
Враховуючи викладене, постанова апеляційного господарського суду
підлягає скасуванню, а законне рішення суду першої інстанції
слід залишити в силі.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України –
П О С Т А Н О В И В:
1.Касаційну скаргу 4-го загону державної пожежної охорони
відділу пожежної безпеки в Полтавській області Державного
департаменту пожежної безпеки Міністерства України з питань
надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від
наслідків Чорнобильської катастрофи на постанову Харківського
апеляційного господарського суду від 15.10.2003 р. у справі
№ 16/89 господарського суду Полтавської області задовольнити.
2.Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
15.10.2003 р. у справі № 16/89 скасувати, рішення господарського
суду Полтавської області від 24.07.2003 р. залишити без змін.