ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.02.2004 Справа N 14/383
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Є. Борденюк,
суддів: М. Остапенка, В. Харченка,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "ХХХ"
на постанову від 11.11.2003
Харківського апеляційного господарського суду
у справі № 14/383
за позовом ЗАТ КБ "SSS" в особі Н-ської філії
до ВАТ "ХХХ"
3-тя особа, що не заявляє
самостійних вимог на
предмет спору
на стороні відповідача ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "YYY"
про звернення стягнення на майно за
договором твердої застави
зустрічний позов: про визнання договору твердої застави
недійсним
в судове засідання прибули представники сторін:
позивача А.А.А. (дов. від 10.07.2003)
відповідача Б.Б.Б. (дов. від 18.11.2003)
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та
перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Первісні позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідно до
кредитного договору № 1004 від 30.04.2002 ТОВ "Науково-виробниче
об'єднання "YYY" наданий банком кредит для поповнення обігових
коштів у сумі 370000 грн. на строк до 24.04.2003 зі сплатою за
користування кредитними коштами 35% річних.
Засобом забезпечення кредитних зобов'язань позичальника є застава
майна, згідно з договором твердої застави від 30.04.2002 майновим
поручителем якого виступив відповідач, передавши у заставу готову
продукцію (насоси в асортименті). Додатковими угодами № 1 від
12.07.2002 та № 2 від 21.04.2003 до договору твердої застави від
30.04.2002 був змінений асортимент заставленого майна.
Станом на 06.06.2003 загальна заборгованість ТОВ
"Науково-виробниче об'єднання "YYY" за кредитним договором
становить 401720 грн. 01 коп., із якої сума кредиту - 370000 грн.,
відсотки - 31576,71 грн., пеня - 143,30 грн.
Наявність заставленого поручителем майна підтверджується актом
перевірки предмету застави від 10.06.2003.
Зустрічний позов про визнання недійсним договору твердої застави
обґрунтовується перевищенням особою, що підписала від імені
відповідача договір, своїх повноважень та відсутністю
нотаріального посвідчення договору.
Рішенням господарського суду Сумської області від 19.09.2003
(суддя С. Миропольський) первісні позовні вимоги задоволені шляхом
стягнення грошових коштів за рахунок заставленого майна як
обґрунтована позивачем заборгованість позичальника за кредитним
договором.
За зустрічним позовом провадження у справі припинене на підставі
п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, у зв'язку з тим, що позов заявлений не до юридичної
особи.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
11.11.2003 (колегія суддів: Л. Слюсарева, Н. Білоконь, В. Фоміна)
рішення у справі змінене шляхом виключення з його резолютивної
частини пункту 2, яким припинене провадження у справі за
зустрічним позовом; у решті рішення залишене без зміни.
Постанова суду мотивована тим, що у матеріалах справи відсутня
ухвала суду першої інстанції про порушення провадження у справі за
зустрічним позовом, а тому він не міг бути предметом розгляду.
Посилання відповідача на те, що відповідно до п.14 договору
застави усі спори та протиріччя, які виникають у процесі виконання
договору, або у зв'язку з ним, підлягають розгляду третейським
судом, що створений на основі розпорядження голови правління КБ
"SSS" № 686-р від 01.07.1998, а тому спір, який є предметом
позову, не підсудний господарським судом, відхилені судом
апеляційної інстанції, так як пунктом 10.7 договору застави
сторони домовилися, що звернення стягнення на заставлене майно та
його реалізація здійснюється за вибором заставодержателя за
рішенням суду (господарського чи третейського) або на підставі
виконавчого напису нотаріуса.
Не прийняті судом апеляційної інстанції, як доказ заперечення
позову, посилання відповідача на відсутність нотаріального
посвідчення договору, так як ст. 13 Закону України "Про заставу"
( 2654-12 ) (2654-12)
передбачено обов'язкове нотаріальне посвідчення
договорів у випадках, коли предметом застави є нерухоме майно,
транспортні засоби, космічні об'єкти.
Заборгованість за кредитним договором підтверджена матеріалами
справи та визнається позичальником.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач посилається
на неправильне застосування судами норм права щодо узгодження
сторонами умови договору про його нотаріальне посвідчення та
порушення процесу, яке полягає у тому, що розгляд справи відбувся
без участі відповідача, який не був повідомлений належним чином.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин
справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов
висновку, що рішення та постанова у справі підлягають до
скасування з направленням справи на новий розгляд, виходячи з
такого.
Відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
відповідач має право до прийняття рішення зі спору
подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з
первісним позовом. Подання зустрічного позову проводиться за
загальними правилами подання позовів. Згідно з вимогами ст. 64
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суддя
прийнявши позовну заяву (слід розуміти і зустрічну), виносить
ухвалу про порушення провадження у справі, ухвала про порушення
провадження у справі за зустрічним позовом відсутня, а тому суд
апеляційної інстанції дійшов висновку, що розгляд зустрічного
позову судом першої інстанції є неправомірним. Однак, такий
висновок суду слід розуміти як помилковий. Порушення подання
стороною зустрічного позову судом не встановлено, а тому розгляд
зустрічного позову без прийняття ухвали про порушення провадження
за ним, є процесуальною помилкою суду першої інстанції, яка не
може стати перешкодою для одночасного розгляду первісного та
зустрічного позовів. При встановленні судом апеляційної інстанції
порушення прав інших учасників судового розгляду через відсутність
ухвали про порушення провадження за зустрічним позовом, судове
рішення підлягає до скасування для розгляду спору з дотриманням
процесуальних норм.
Стосовно припинення рішенням суду першої інстанції провадження за
зустрічним позовом на підставі п.1 ст. 80 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
з посиланням на ст. 1,
21 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, то
Вищий господарський суд України вважає таке рішення незаконним,
так як зустрічний позов заявлений до ЗАТ КБ "SSS" за правилами ст.
60 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ВАТ "XXX" задовольнити частково.
Рішення від 19.09.2003 господарського суду Сумської області,
постанову від 11.11.2003 Харківського апеляційного господарського
суду у № 14/383 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Сумської
області.
Головуючий Є. Борденюк
Судді: М. Остапенко
В. Харченко