ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2004                                Справа N 6/277

    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                   В. Овечкіна – головуючого,

                   Є. Чернова,

                   В. Цвігун

за участю представників:

- позивача         

- відповідача      

розглянув          ТОВ “Трансмашфінанс”, Російська Федерація

касаційну скаргу

на постанову       Донецького апеляційного господарського суду

у справі           № 6/277

за позовом         ТОВ “Трансмашфінанс”, Російська Федерація

до                 ВАТ “Краматорський завод тяжкого

                   верстатобудування”, м. Краматорськ

про   стягнення 857534,9 дол. США

                       В С Т А Н О В И В:

Рішенням  господарського суду Донецької області  від  29.10.2003

(суддя  Л.Подколзіна) у задоволенні позовних  вимог  відмовлено,

так  як  факт поставки позивачем мазуту на адресу Краматорського

заводу   тяжкого   верстатобудування  в  певній   кількості   за

узгодженою  ціною  не встановлено, відсутні первісні  документи,

які  підтверджують відвантаження товару. Акт звірки  розрахунків

за відсутністю залізничних або товарно-транспортних накладних не

свідчить  про  поставку товару, сторони не  узгодили  всі  умови

зовнішньоекономічного  контракту,  які   можуть   свідчати   про

прийняті зобов’язання.

Постановою  Донецького  апеляційного  господарського  суду   від

17.12.2003   (судді   О.Кулебякін,  А.М’ясищев,   С.Кондратьєва)

рішення суду по цій справі залишено без зміни з тих же підстав.

ТОВ     “Трансмашфінанс”    просить    постанову    апеляційного

господарського  суду  та рішення господарського  суду  Донецької

області  по  цій  справі скасувати, справу  направити  на  новий

розгляд, так як судом в якості доказів не враховані акт  звірки,

додаткова угода, лист позивача від 23.05.2002 № ТФ-735, порушено

ст. 9 Закону “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність  в

Україні” ( 996-14 ) (996-14)
        .

Вищий  господарський суд України у відкритому судовому засіданні

дослідив  матеріали  справи та вважає, що  касаційна  скарга  не

підлягає задоволенню з наступних підстав.

ВАТ  “Краматорський  завод  тяжкого  верстатобудування”  та  ТОВ

“Трансмашфінанс”,  м.  Москва 14.07.98  укладено  товарообмінний

контракт  та  передбачено, що нерезидент  здійснює  поставку  на

умові   міжнародних  правил  тлумачення  торгових   термінів   -

“Інкотермс”,  зокрема,  ДАF  -  поставлено  до  кордону  України

(п. 1.1 контракту).

Термін   ДАF,   як  правило  використовується  при   залізничних

перевезеннях,  коли за звичаєм перевізником оформлюється  прямий

перевізний  документ,  який  забезпечує  перевезення  до   місця

призначення та укладається договір страхування на той же період.

Обов’язок  укладання  договору  перевезення  згідно  “інкотермс”

покладається на продавця.

Продавець  –  нерезидент зобов’язаний належним чином  сповістити

покупця про поставку товару до узгодженого пункту на кордоні.

Продавець зобов’язаний надати покупцю згідно терміну ДАF за свій

рахунок звичайний транспортний документ в якості доказу поставки

товару до узгодженого пункту на кордоні.

Документи, які посвідчують перевезення вантажу на адресу покупця

в матеріалах справи відсутні.

Касаційна  інстанція констатує, що судами першої та  апеляційної

інстанції додержані норми матеріального та процесуального права,

котрі    встановлюють   правила   доказування,   належності    й

припустимостў  доказів, порядку збирання, надання і  дослідження

доказів.

Суд   касаційної   інстанції  згідно  ст.  111-7   ГПК   України

( 1798-12  ) (1798-12)
          не  вправі встановлювати або  вважати  доведеними

обставини (факти), що не були встановлені в рішенні чи відкинуті

судом,  вирішувати питання про достовірність або недостовірність

того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

З   огляду  на  зазначене  не  приймається  до  уваги  посилання

скаржника   на   наявність  в  якості  доказів   –   листа   ТОВ

“Трансмашфінанс” від 23.05.2002, акта звірки від 15.01.99, тощо.

Не  приймається до уваги касаційною інстанцією порушення  ст.  9

Закону  України “Про бухгалтерський облік” ( 996-14  ) (996-14)
          оскільки

згаданий  нормативний  акт  не регулює  договірні  відносини  по

виконанню зовнішньоекономічного товарообмінного контракту.

Виходячи  з викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 111-5,  111-7,

111-9,  111-11  Господарського  процесуального  кодексу  України

( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

Постанову Донецького апеляційного господарського суду  у  справі

№  6/277  від 17.12.2003 та рішення господарського суду  по  цій

справі залишити без зміни, а касаційну скаргу без задоволення.